Справа № 676/5860/16-а
Номер провадження 2-а/676/11/21
15 лютого 2021 року
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Шевцової Л.М.
з участю секретаря судового засідання - Сопрун С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кам'янець-Подільському цивільну справу № 676/5860/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 , до Буковинської митниці Держмитслужби, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, -
02.12.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною, скасування постанови у справі про порушення митних правил та закриття провадження у с праві.
Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 01.06.2017 року даний адміністративний позов задоволено часково.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 22.11.2017 року апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України залишено без задоволення, а постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 01.06.2017 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 10.09.2020 року по справі № 676/5860/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 , до Буковинської митниці Держмитслужби, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, касаційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби задоволено частково, постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 01.06.2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 року по даній справі скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вказана справа надійшла до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду 09.10.2020 року.
В обгрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що в листопаді 2016 року заст.начальника Чернівецької митниці ДФС виніс постанову, якою його було визнано винним у порушенні митних правил,яке передбачено ст. 485 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1746357.30 грн. Згідно постанови порушення полягало в тому, що в січні 2015 року він в'їхав на територію України на автомобілі марки "VolkswagenPhaeton" номерний знак НОМЕР_1 , помістивши його в режим тимчасового ввезення. При цьому не сплатив всі митні платежі, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Із зазначеним порушенням не згідний, так як до вказаного транспортного засобу режим імпорту не застосовувався і застосовуватись не міг. Оскільки автомобіль був власністю ОСОБА_2 , який проживав за адресою АДРЕСА_1 . А він лише керував ним на підставі доручення, яке давало йому право тільки керування. Крім того, оскільки транспортний засіб не був у його власності, не було документів підтверджуючих придбання даного автомобіля, поміщення у режим імпорту було неможливим.
Подав суду заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги задовольнити.
В судове засідання не з'явився представник Буковинської митниці Держмитслужби, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно, належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням приєднаним до матеріалів справи.
Суд розглядає справу у відсутності сторін. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до
ч. 4 ст. 229 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , судом встановлено, що протягом 2015-2016 років ОСОБА_1 неодноразово на автомобілі марки "VolkswagenPhaeton" в'їжджав та виїжджав з України у різних митних режимах.
В січні 2015 року вперше ОСОБА_1 в'їхав на територію України на автомобілі марки "VolkswagenPhaeton", помістивши його в режим «тимчасового ввезення». Відповідно до протоколу, митниці станом на 11.10.2015 року, було відомо про те, що ОСОБА_1 має громадянство Румунії, про що підтверджує лист від УСБУ до Чернівецької митниці ДФС №75/14/2736. Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня правопорушення , а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через два місяці з дня його виявлення. А так, як вперше ОСОБА_1 пересік кордон в січні 2015 року а протокол про адміністративне правопорушення був складений 12 жовтня 2016 року, то строк давності до притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності сплинув.
Відповідно до ч.2 ст.380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення транспортних засобів особистого користування через митний кордон України. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.
Згідно з п.3 ч.1 ст.292 Митного кодексу України митні платежі не сплачуються у разі, якщо при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень Митного кодексу України не передбачає сплату митних платежів, на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.
Таким чином, необхідність сплати особою митних платежів при ввезенні на територію України транспортного засобу для особистого користування або звільнення від їх сплати залежить від того, чи є особа резидентом чи нерезидентом і встановлюється митним органом при ввезенні автомобіля на територію України.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 вказує, що жодного разу не повідомляв обраний ним митний режим. Крім того, на день складання протоколу позивач здійснював виїзд з України, а тому будь-який митний режим тимчасового ввезення було завершено шляхом реекспорту ввезенного автомобіля.
Таким чином, суб'єктом владних повноважень не було доведено правомірності свого рішення, внаслідок чого не було спростовано твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Також, в протоколі про порушення митних правил № 1449/40802/16 зазначено, що транспортний засіб марки VOLKSWAGENPHAETON із номерним знаком НОМЕР_1 оснащений дизельним типом двигуна, що не відповідає дійсності. ( Так як розмір митних платежів розраховується залежно від типу двигуна, то розрахунок митних платежів та розмір штрафу в протоколі № 1449/40802/16 є неправильним.)
Також,в протоколі про порушення митних правил № 1449/40802/16 зазначено, що потрібно було сплатити всі митні платежі, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Проте, до вказаного транспортного засобу режим імпорту не застосовувався і застосовуватись не міг. Транспортний засіб марки VOLKSWAGENPHAETON із номерним знаком НОМЕР_1 був власністю ОСОБА_2 , який проживав за адресою АДРЕСА_1 в Чехії. А ОСОБА_1 керував транспортним засобом на підставі доручення, яке давало йому лише право керування. Оскільки транспортний засіб не був у власності ОСОБА_1 , не було документів підтверджуючих придбання даного автомобіля, а тому поміщення у режим імпорту є неможливим для вказаного транспортного засобу.
Також, відповідач не обґрунтовано визначив розмір штрафу, накладеного на ОСОБА_1 постановою у справі про порушення митних правил № 1449/40802/16, оскільки згідно зі ст.485 МК України розмір штрафу обчислюється від несплаченої суми митних платежів.
Отже, сума штрафу залежить від розміру митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні на митну територію України відповідного автомобіля.
Таким чином, визначення розміру митних платежів безпосередньо впливає на правильність обчислення розміру санкції за правопорушення, передбачене ст.485 МК України.
Так, розмір митних платежів визначений на підставі службової записки відділу митного оформлення № 1 Чернівецької митниці ДФС від 12 жовтня 2016 року.
Відповідно до пункту 27 статті 4 МК України митні платежі складаються з мита, акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).
Згідно з положеннями Закону України "Про митний тариф України" розмір ввізного мита визначається за встановленими цим Законом ставками в процентному відношенні від митної вартості.
Ставки акцизного податку визначені статтею 215 ПК України залежно від об'єму двигуна автомобіля.
Базою оподаткування податком на додану вартість згідно з статтею 188 ПК України буде договірна вартість товару з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Відповідно до пункту 189.3 статті 198 ПК України ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається: для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого засобу, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону; для платників податку виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
Згідно з Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, які затверджені наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року №1118 (у редакції наказу Державної митної служби України від 17 березня 2008 року № 229), вартість транспортного засобу визначається згідно з документами про право власності на цей транспортний засіб, а у разі відсутності такої інформації - згідно з висновком відділу митного органу, у зоні діяльності якої розташовано пункт пропуску через державний кордон України, через який переміщується транспортний засіб.
Такий порядок визначення вартості транспортного засобу застосовується при його ввезенні на територію України у режимі імпорту, тобто при добровільному декларуванні цього транспортного засобу.
В даному випадку добровільне декларування позивачем автомобіля в режимі імпорту відсутнє, а визначення вартості здійснювалось в процедурі розгляду справи про порушення митних правил, проведення якої регламентовано розділом ХІХ МК України.
Відповідно до статті 508 МК України однією із процесуальних дій у справі про порушення митних правил є експертиза, яка в свою чергу відповідно до вимог статей 515, 516 МК України призначається на підставі постанови посадової особи митного органу, у провадження якої знаходиться справа про порушення митних правил, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо.
Згідно з статтею 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування кожної справи, вирішення її з дотриманням закону. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу.
Враховуючи те, що позивачем не надавались відповідачу документи про придбання вказаного транспортного засобу із зазначенням його вартості, то визначення відповідачем митної вартості цього автомобіля в процедурі розгляду справи про порушення митних правил могло бути здійснено шляхом проведення експертного дослідження.
Проте, доказів проведення експертного дослідження вартості вищевказаного автомобіля, під час якого було б враховано технічний стан автомобіля, його комплектація та пробіг, визначені джерела інформації про вартість аналогічних автомобілів, у матеріалах справи відсутні, і відповідач на такі обставини не посилається.
Крім того, зі змісту службової записки слідує, що визначена вартість є орієнтовною, а для більш точної інформації щодо нарахування необхідних до сплати митних платежів потрібно звернутись до спеціалізованої експертної організації.
Отже, доказом у справі про порушення митних правил згідно з пунктом 4 частини 1 статті 495 МК України може бути висновок експерта, а не службова записка посадової особи митного органу.
Таким чином, висновок про необхідну до сплати суму митних платежів ґрунтується на припущеннях, що є недопустимим при вирішенні питань щодо визначення розміру штрафу у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Одже, у спірних правовідносинах відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також встановлено, що зазначений вище транспортний засіб був поміщений у подальшому у режим імпорт, у 2019 році розмитнений, були сплачені усі необхідні митні платежі, та на даний час авто поставлене на облік в сервісному центрі МВС №6843 в м. Кам'янці-Подільському і йому присвоєний державний номерний знак НОМЕР_2 ./Про що позивач надав копію митної декларації МД-2 за 2019 рік/.
Вартість митних платежів при цьому складала 103228,63 грн., що вкотре підтверджує неправдиві дані оспорюваної службової записки - митні платежі тоді складали - 582119,10 грн.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень,дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення,дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Представник відповідача на виклики до суду не з'являвся,своїх заперечень на позов не направляв, підтвердити митну вартість автомобіля наразі вже не можливо.
Оскільки позивач не мав наміру незаконного ввезення автомобіля у режимі імпорту, то визначення вартості здійснювалось в процедурі розгляду справи про порушення митних правил,що регламентовано розділом ХІХ Митного кодексу України.
А тому в процесі розгляду справи про порушення митних правил відповідачем для визначення митної вартості автомобіля,яким керував ОСОБА_3 , слід було призначити відповідну експертизу.
Станом на час розгляду цієї справи,позивач не може надати вказаний автомобіль,щоб провести таку експертизу, так як він не є його власником.
На момент розгляду справи про порушення митних правил не мав можливості надати митниці документ,який би підтвердив митну вартість автомобіля,а представники митного органу визначили оцінку без експертизи.
Крім того, з дня отримання для розгляду справи в Кам'янець-Подільському міськрайонному суді,з 09.10.20 року представники відповідача на неодноразові виклики в судові засідання не з'являлися,жодних доказів правомірності свого рішення суду не направили.
Згідно ст.531 Митного кодексу України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил є ,зокрема, відсутність у діях особи,яка притягається до відповідальності ознак порушення митних правил.
Позивач вказує,що у протоколі про порушення митних правил встановлено,що в процесі проведення аналізу перетину митного кордону України в період з 28 січня 2015 року до січня 2016 року, вказаний автомобіль в режимі «тимчасового ввезення» з використанням паспорта громадянина Румунії,ввозився на територію України 69 разів,і працівники митного органу жодного разу не фіксували в його діях складу правопорушення,передбаченого ст.485 Митного кодексу України.
Керуючись ст. 243 КАС України,-
Позов задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову по справі про порушення митних правил № 1449/40802/16 від 11 листопада 2016 року, винесену заступником начальника Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України Кулінським О.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 485 Митного кодексу України.
Провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи,якому повне рішення не було вручено у день його проголошення,має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суддя Шевцова