Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/751/20
Провадження № 3/670/4/21
16 лютого 2021 року смт. Віньківці
Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Волкова О.М.
з участю секретаря Сікорської В.О.
захисника Бабчинського В.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого в 27 ДПРП, смт. Віньківці,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 19.11.2020 року о 00.05 год. в смт. Віньківці по вул. Жовтнева керував автомобілем ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у КНП «Віньковецька ЦРЛ» ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні 26.01.2021 року ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не визнав. Пояснив, що того дня близько 22 год. він приїхав на вул. Жовтневу в смт. Віньківці, де припаркувався вздовж дороги неподалік магазину «Вацак». Деякий час він гуляв по райцентру, потім сидів у своєму автомобілі та спілкувався із товаришем ОСОБА_2 , а згодом побачив, що до нього під'їхали працівники поліції. Він вийшов з автомобіля, і поліцейський ОСОБА_3 повідомив, що в його автомобілі не працювала підсвітка номерного знака. ОСОБА_1 надав для перевірки ОСОБА_3 документи, та під час спілкування останній сказав, що від нього чути запах алкоголю і запропонував дихнути в трубку. ОСОБА_1 відмовився,оскільки був тверезий,стояв на парковці, поліцейський його транспортний засіб не зупиняв, і ніяких доказів на підтвердження того, що він був у русі, не надав. Приблизно через 10-15 хвилин з вулички від приміщення «Нової пошти» в їхню сторону виїхав автомобіль, який зупинився, та з нього вийшли двоє чоловіків. Поліцейський ОСОБА_3 залучив їх як свідків, потім склав протокол, у якому ОСОБА_1 власноручно зазначив, що вину не визнає, після чого автомобілем він більше не керував, бо залишив його на вказаному місці до ранку.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку встановленим законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком)визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП фактичні дані, що стосуються справи, зокрема наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні, інші обставини, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими документами.
Згідно зі ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення підлягає з'ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши докази по справі, доходжу висновку, що ОСОБА_1 винуватий у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, пунктом 2.5 ПДР України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, а сам порядок такого огляду виписаний, зокрема, у ст. 266 КУпАП, постанові Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджені спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Відповідно до вимог цих нормативних актів, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками такого стану є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Тобто, відсутність вказаних ознак не дає підстав для огляду водія, а ознаки, які не установлені МОЗ і МВС, не можуть бути підставами вважати, що особа перебуває в стані сп'яніння.
Отже, враховуючи особливості правопорушення і виходячи з вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати, чи вчинено особою порушення ПДР, а якщо вчинено, то в чому самеполягає правопорушення і чи винна особа у цьому.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння при обґрунтованій підозрі у керуванні автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 19.11.2020 року серії ДПР18 № 487145 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно якого ОСОБА_1 19.11.2020 року о 00.05 год. в смт. Віньківці по вул. Жовтнева керував автомобілем ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у КНП «Віньковецька ЦРЛ» відмовився в присутності двох свідків; письмовими поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які зазначені як свідки правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення, та в їх присутності водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в лікарні відмовився.
Крім того, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були безпосередньо допитані судом кожен окремо, та у судовому засіданні пояснили, що вони перебували в смт. Віньківці у службових справах. Коли опівночі їх підвезли до готелю навпроти парку, то на вулиці до них підійшов працівник поліції і попросив засвідчити відмову водія від проходження експертизи на стан сп'яніння. У їх присутності поліцейський неодноразово пропонував ОСОБА_6 , який знаходився на вулиці біля автомобіля, продути прилад «Драгер» або ж проїхати у лікарню для проходження експертизи, але той щоразу відмовлявся. Поліцейський склав протокол, у якому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розписались, і надали свої пояснення.
Заступник начальника сектора поліцейської діяльності відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області Ю.В. Гнядий, яким складено розглядуваний протокол про адміністративне правопорушення, у суді пояснив, що під час патрулювання в смт. Віньківці на вул. Жовтневій побачив автомобіль, який перед поворотом не подав сигнал світловим покажчиком повороту і за допомогою проблискових маячків та звукового сигналу зупинив його. Після зупинки з водійського місця вийшов ОСОБА_7 , та при перевірці документів ОСОБА_3 почув від нього запах алкоголю з порожнини рота. У подальшому, залучивши двох свідків, він запропонував ОСОБА_1 продути прилад «Драгер» чи проїхати в лікарню для проходження експертизи на стан сп'яніння, на що ОСОБА_7 відмовився, і у зв'язку з цим він склав на нього протокол за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Проаналізувавши досліджені судом докази в їх сукупності, доходжу висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, та відповідно вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Водночас доводи захисника Бабчинського В.К. щодо недоведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом суд до уваги не бере, позаяк вони спростовуються матеріалами справи, та показами поліцейського ОСОБА_3 .
Зокрема у протоколі про адміністративне правопорушення по суті вчиненого ОСОБА_1 жодних заперечень щодо цього не зазначив, та у суді визнав, що саме він того вечора керував транспортним засобом. Тому твердження захисника про відсутність події та складу адміністративного правопорушення суд розцінює як намагання уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення суд бере до уваги, що згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення та обставини, при яких воно було вчинено, ступінь вини правопорушника, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, та вважаю за можливе накласти на нього стягнення, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ із порушника слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст. 23, ст. 33, ст. 40-1, ст. 130 ч. 1, ст.ст. 283-285 КУпАП, Законом України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року, --
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Держави судовий збір у розмірі 454 гривні 00 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Віньковецький районний суд.
Суддя О.М. Волкова