Справа №: 653/1958/20
Провадження № 2-а/653/27/21
іменем України
08 лютого 2021 року Генічеський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді - Делалової О.М.
за участю секретаря - Чаплиги О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі представника Шликова Сергія Миколайовича до Департаменту патрульної поліції про оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, -
Представник позивача Шликов С.М., в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до Генічеського районного суду Херсонської області із зазначеним позовом, в якому просить визнати незаконними дії поліцейського СРПП Генічеського ВП ГУНП в Херсонській області Мироненко О.В. при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №468637 від 15.06.2020 року за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з зазначеним адміністративним позовом представник позивача Шликов С.М., в інтересах позивача ОСОБА_1 посилається на наступне.
Так, 15.06.2020 року, близько 21.00 годин, в м. Генічеськ, позивач ОСОБА_1 керував своїм авто Ниссан Альмера, д.н. НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Вокзальній біля будинку №7, без будь-яких на то підстав, був зупинений поліцейськими, які нічого не пояснюючи, пред'явили вимоги щодо підписання протоколу про адміністративне правопорушення, що він начебто був у стані алкогольного сп'яніння. Позивач став наполягати на медичному огляді, однак вимоги були проігноровані. Записавши з водійського посвідчення щось на папірець, поліцейські його відпустили, однак згодом він дізнався, що на нього складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, який розглядається в Генічеському районному суді Херсонської області.
Такі дії відповідача, на думку позивача, є порушенням вимог чинного законодавства та порушує його права та інтереси.
Ухвалою від 08.07.2020р. суддя Генічеського районного суду Херсонської області ОСОБА_2 прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі з заміною відповідача на Департамент патрульної поліції.
04.11.2020р. шляхом повторного автоматизованого розподілу справа надійшла в провадження судді Генічеського районного суду Херсонської області Делалової О.М. та ухвалою від 09.11.2020р. була прийнята до свого провадження і призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до наступного висновку.
З матеріалів справи судом встановлено, що 15.06.2020р. поліцейським СРПП Генічеського ВП ГУНП в Херсонській області Мироненко О.В. відносно позивача ОСОБА_1 був складений протокол серія ДПР18 №468637 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, позивач вважає, що працівниками патрульної служби, зокрема поліцейським Мироненко О.В., порушено вимоги чинного законодавства щодо оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
В зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої ст. 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
У той же час відповідно до пункту 3 частини 2 ст. 19 КАС, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з п.5 Розділу I Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року №1395 (надалі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якщо воно вчинене особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, або його розгляд не віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський відповідно до ст. 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення; поліцейські складають протоколи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені, зокрема статтею 130 КУпАП.
Відповідно до частини першої ст. 221 КУпАП, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ст. 130 КУпАП.
Питання щодо правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення, тощо, належить розглядати в порядку, визначеному КУпАП.
Тобто, питання розгляду та надання оцінки всім доказам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлення порушення, однак не породжує будь-яких правових наслідків для позивача, не встановлює його прав і обов'язків, а тому не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, а також дії інспекторів поліції по його складанню самостійним предметом оскарження бути не можуть, оскільки не підпадають під положення ст. 19 КАС України, якою визначено юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року, прийнятій за наслідками розгляду справи № 712/7385/17 про визнання протиправними дій щодо незаконного складення протоколу про адміністративне правопорушення, вказала на те, що оскільки дії відповідачів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для особи та не порушують його права, то вони окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржуються.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб саме у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням владно-управлінських дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Разом з тим, складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Таким чином, судами було вказано на те, яким саме судом мали б розглядатися доводи позивача щодо протиправності вказаних ним у позові процесуальних дій відповідачів, пов'язаних зі складанням протоколів у провадженні про адміністративне правопорушення.
Слід також зауважити, що розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності та рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити (за наявності порушень) права особи, яка притягується до відповідальності, що не відповідає завданням адміністративного судочинства.
При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 р. по справі №638/3490/18.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спір у даній справі не є адміністративним, оскільки представник відповідача при складанні протоколу про адміністративне правопорушення здійснював не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким надається під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 року по справі № 760/32894/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Пунктом першим ч. 1 ст. 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, оскільки позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача не пов'язані з вирішенням публічно-правового спору, то провадження по справі підлягає закриттю.
Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, ст.ст. 2, 4, 19, 20, 238, 286, 293, 295 КАС України, суд, -
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі представника Шликова Сергія Миколайовича до Департаменту патрульної поліції про оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності - закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її повного складення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Генічеський районний суд Херсонської області.
Повний текст ухвали складено 12.02.2021 року.
Суддя Генічеського районного суду О. М. Делалова