01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"06" квітня 2010 р. Справа № 9/064-10
За позовом Заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах
держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква
До Комунального підприємства Білоцерківської міської ради
«Білоцерківтепломережа»
Про стягнення 177008, 22 грн.
Суддя Л.В. Сокуренко
Представники:
від прокуратури: Бойко В.М. (посв. № 763 від 16.11.09 р.)
від позивача: Яцко А.В. (дов. № 7 від 11.01.2010 р.)
від відповідача: Безоглюк Я.Л. (дов. № 12 від 05.01.10 р.)
На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (позивач) до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(відповідач) про 177008, 22 грн заборгованості за неналежне виконання відповідачем умов договору Договору № 322 на відпуск теплової енергії (договір).
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2010 р. порушено провадження у справі № 9/064-10 та призначено її розгляд на 06.04.2010 р.; зобов'язано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини. Ухвалою суду від 24.03.2010 р. явку представників сторін в судове засідання визнано обов'язковою.
В судове засідання 06.04.2010 р. представники сторін та прокуратури з'явилися; представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнає основний борг у розмірі 169 877, 58 грн.; представник позивача подав суду витребувані ухвалою суду від 24.03.2010 р. документи, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, у відзиві відповідач просить суд зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення нарахованих інфляційних збитків у сумі 4619, 96 грн. та пені у розмірі 3565, 32 грн. та відмовити у їх задоволенні; зазначене клопотання судом відхилене з підстав необґрунтованості.
Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників сторін господарський суд Київської області,-
21.11.2009 р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква (постачальник) - позивачем та Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»(замовник) - відповідачем укладено Договір № 322 на відпуск теплової енергії (договір).
Предметом договору є виробництво та постачання постачальником теплової енергії замовнику з давальницького палива для опалення та підігріву води для споживачів замовника (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору, замовник здійснює оплату природного газу та забезпечує його транспортування до котельні постачальника, орієнтовано в кількості 715903 м. куб. з розбивкою по місяцях.
Кількість фактично відпущеної теплової енергії визначається постачальником і замовником щомісячно, згідно теплових навантажень на об'єктах із складанням двохстороннього акту (п. 4.1 договору).
Згідно п. 4.5 договору, розрахунковим періодом є термін з 01 по 31 число кожного місяця. Постачальник та замовник щомісячно до 1 числа складають акти про споживання газу сторонами та відпуск теплової енергії замовнику, згідно нормативних розрахунків теплових навантажень об'єктів замовника, що є підставою для розрахунків.
Між позивачем та відповідачем підписані акти прийому-передачі теплової енергії від 26.11.2009 р. на суму 7413,75 грн., від 27.11.2009 р. на суму 29144,68 грн., від 24.12.2009 р. на суму 62079,22 грн., від 27.01.2010 р. на суму 71240,68 грн. всього на загальну суму 169877,58 грн.
Позивач свої зобов'язання за Договором № 322 від 21.11.2009 р. виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу в період з жовтня 2009 р. по січень 2010 р. теплову енергію на суму 169877,58 грн. Претензій з боку відповідача щодо обсягів та якості надання теплової енергії не надходило.
Відповідно до п. 4.6 договору, відповідач зобов'язаний розрахуватись з постачальником не пізніше 10 банківських днів з дня підписання акту про кількість виробленої теплової енергії.
За ствердженням Позивача, Відповідач покладені на нього обов'язки щодо оплати отриманих послуг у строки, передбачені п. 4.6 Договору, не виконав та отриману теплову енергію не оплатив.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією про оплату заборгованості у сумі 169877,58 грн.
Відповідач надав позивачу відповідь, зі змісту якої вбачається, що у відповідача не має можливості погасити борг в повному обсязі, оскільки відповідач є бюджетною установою, а бюджет на 2010 рік ще не прийнятий.
Згідно з статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач в судовому засіданні проти існування боргу перед позивачем не заперечував.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 169877,58 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 3565,32 грн. за порушення строків оплати наданих послуг за період з 06.11.09 р. по 16.03.10 р., тобто за 4 місяці 10 днів.
Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобов'язань” від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов'язання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.
Пунктом 4.6 Договору у випадку прострочення оплати за надані позивачем послуги, відповідач сплачує позивачу пеню за кожен день прострочки у розмірі Подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежів.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про обгрунтованність та законність позовних вимог позивача на предмет стягнення пені, в зв'язку з чим пеня підлягає задоволенню в розмірі 3565,32 грн.
Згідно ст. 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
Крім того, зазначена позиція підтверджується рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97 від 03.04.1997 року, в яких зазначено, що порядок застосування індексів інфляції при розгляді справ повинен обраховуватись за весь час прострочення.
Позивачем заявлено у позовній заяві про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 4619,96 грн. (за період з 06.11.2009 р. по 16.03.2010 р.)
Судом встановлено, що, оскільки відповідач припустився порушення зобов'язань щодо оплати боргу, то з нього підлягають стягненню інфляційні збитки у сумі 4619,96 грн. розрахунком позивача
Крім того, заступник військового прокурора Білоцерківського гарнізону просить суд стягнути з Відповідача судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. № 7-93 «Про державне мито»звільняються від сплати державного мита Генеральна прокуратура України та її органи - за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави.
Враховуючи викладене та положення ст. 49 ГПК України, державне мито у сумі 177,01 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, ст.ст. 526, 225,712, 901 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, господарський суд Київської області -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради “Білоцерківтепломережа””(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, 3; код ЄДРПОУ 04654336; р/р 26002011006903 в Білоцерківській філії АКБ “Східно -Європейський Банк”, МФО 319014, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярмакова, 1, код ЄДРПОУ 08167863) 169 877(сто шістдесят дев'ять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 58 коп. основної заборгованості, 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 32 коп. пені та 4619 (чотири тисячі шістсот дев'ятнадцять) грн. 96 коп. інфляційних збитків.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
3. Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради “Білоцерківтепломережа””(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Мережна, 3; код ЄДРПОУ 04654336; р/р 26002011006903 в Білоцерківській філії АКБ “Східно -Європейський Банк”, МФО 319014, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) в доход Державного бюджету України державне мито у сумі 177 (сто сімдесят сім) грн. 22 коп. (Банк: УДК у Київській області, одержувач: ГУ УДК у Київській області, ЗКПО: 24074109, МФО: 821018, № рахунку: 31118095700001, код бюджетної класифікації: 22090200, символ звітності банку: 095) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (Банк: ГУ ДКУ у Київській області, одержувач платежу: ГУ ДКУ у Київській області, р/р 31211259700001, МФО 821018, ЄДРПОУ 24074109).
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Л.В. Сокуренко