01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"19" березня 2010 р. Справа № 15/020-10
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом науково-виробничого приватного підприємства «Пласт», м.Київ
до приватного підприємства «Мальта», Київська обл., Бородянський р-н, с.Козинці
про стягнення 63259,20грн.
за участю представників:
від позивача: Глівінський А.І. (дов. № 36 від 10.04.2009 р.);
від відповідача: Зуєв О.Є. (дов. № 3/12/2009 від 14.12.2009р.).
Обставини справи:
Науково-виробниче приватне підприємство «Пласт»(далі-Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства «Мальта»(далі-Відповідач) про стягнення 63259,20грн., з яких 32659,20 грн. вартість поставленої сировини та 30600,00 грн. перераховані кошти за провід ПНСВ 1.2.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що позивач згідно виставлених відповідачем рахунків-фактур №1-00000050 від 08.02.2008р., №1-00000086 від 04.03.2008р. перерахував відповідачу 40800,00 грн. за провід ПНСВ, проте відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання і поставив позивачу провід лише на суму 10200,00 грн. Також позивач 03.03.2008р. передав відповідачу згідно з видатковою накладною дріт стальний на загальну суму 32659,20 грн. для виготовлення проводу ПНСВ 1.2. та передачі виготовленої продукції позивачу, проте відповідач неналежно виконав свої зобов'язання, провід не виготовив та позивачу не поставив. Позивач просить суд стягнути з відповідача вартість поставленої сировини у сумі 32659,20 грн. та перераховані кошти за провід ПНСВ 1.2 в сумі 30600,00 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні 02.03.2010р. надав суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує в повному обсязі. Відповідач зазначає, що позивач по накладній № ПЛ-0000002, рахункам №1-00000050 від 08.02.2008р., №1-00000086 від 05.03.2008р. вже виставляв вимоги у справі № 13/088-09, яка була розглянута господарським судом Київської області, а постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю. Відповідач зазначає, що на претензії, на які позивач посилається в позовній заяві позивач раніше при розгляді справ не посилався, у зв'язку з чим у відповідача виникає сумнів щодо справжності підписів директора на них. Також відповідач вказує на те, що позивачем було отримано 1869730м проводу ПНСВ, але документально позивачем оформлено лише 1300000м. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Представник позивача у судових засіданнях 02.03.2010р. та 19.03.2010р. позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судових засіданнях 02.03.2010р. та 19.03.2010р. проти позовних вимог заперечував.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
08.02.2008р. відповідачем було виставлено позивачу для оплати товару - провід ПНСВ d 1,2 кількістю 200 км рахунок-фактуру № 1-00000050 на суму 20400,00 грн.
04.03.2008р. відповідачем було виставлено позивачу для оплати товару - провід ПНСВ d 1,2 кількістю 200 км рахунок-фактуру № 1-00000086 на суму 20400,00 грн.
Позивач оплатив зазначені рахунки, перерахувавши відповідачу 20400,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 82 від 12.02.2008р., в якому призначенням платежу зазначено: «Плата за провід ПНСВ1 згідно рахунку № 1-00000050 від 08.02.2008р.»та 20400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №167 від 05.03.2008р., в якому призначенням платежу зазначено: «Передоплата згідно рахунку № 1-00000086 від 04.03.2008р.». Таким чином, всього позивачем було сплачено відповідачу 40800,00 грн.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
З викладеного вище вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб, що підтверджується рахунками-фактурами та платіжними дорученнями про перерахуванням коштів відповідачу. Відповідно до цього договору відповідач зобов'язався поставити позивачу товар, а позивач, в свою чергу, прийняти його і оплатити.
За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.
Позивач на підставі видаткової накладної № 1-00000081 від 05.03.2008р. отримав від відповідача товар -провід ПНСВ d 1,2 у кількості 100 км на загальну суму 10200,00 грн.
Таким чином, всього позивач сплатив відповідачу 40800,00 грн., а відповідач поставив товар позивачу лише на суму 10200,00 грн., тобто відповідачем не поставлено позивачу товар на суму 30600,00 грн.
Крім того, 03 березня 2008 р. позивачем було поставлено, а відповідачем було прийнято згідно з накладною для передачі на переробку № ПЛ-0000002 від 03.03.2008р. товар проволоку ст. ОК т/о д.1.2 мм у кількості 5040,00 кг на суму 32659,20 грн.
Для отримання товару відповідачем видано довіреність серії ЯОО № 175640 від 03.03.2008 р. на ім'я Горбатенка Віталія Петровича.
Позивач направив на адресу відповідача лист №89 від 08.09.2009р., в якому позивач посилаючись на те, що ним на підставі видаткової накладної було поставлено відповідачу дріт стальний термооброблений з метою виготовлення проводу ПНСВ 1.2. позивач просить відповідача повідомити чи укладався між НВПП «Пласт»та ПП «Мальта»договір №ПЛ-0000086 від 15.06.2006р.
30.09.2009р. позивачем повторно був направлений відповідачу лист №96 від 29.09.2009р., який отриманий відповідачем 01.10.2009р., що підтверджується повідомленням №9652230 про вручення рекомендованого поштового відправлення. В зазначеному листі позивач просить відповідача повідомити в письмовій формі чи укладався між НВПП «Пласт»та ПП «Мальта»договір №ПЛ-0000086 від 15.06.2006р.
Позивач 29.10.2009р. направив на адресу відповідача претензію № 118 від 28.10.2009р., яка отримана відповідачем 31.10.2009р., що підтверджується повідомленням № 8923000 про вручення рекомендованого поштового відправлення. В претензії позивач зазначає, що передав, а відповідач належним чином отримав згідно з видатковою накладною для передачі на переробку № ПЛ-0000002 від 03.03.2008р. дріт стальний термооброблений діаметром 1.2 мм у кількості 5040,00 кг з метою виготовлення проводу ПНСВ 1.2. та в подальшому передачі виготовленої продукції позивачу, проте відповідач свої зобов'язання не виконав щодо виготовлення з сировини проводу. Позивач просить відповідача у семиденний строк з моменту отримання вимоги повернути позивачу сировину у кількості 5040,00 кг.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача вартість поставленої сировини у сумі 32659,20 грн. та перераховані кошти за провід ПНСВ 1.2 в сумі 30600,00 грн.
Позивач зазначає про те, що ним перераховано відповідачу 40800,00 грн. за провід ПНСВ діаметром 1.2., проте відповідач в порушення виконання своїх зобов'язань поставив відповідачу провід лише на суму 10200,00 грн., тому позивач просить стягнути з відповідача за недопоставлений товар перераховані позивачем кошти у сумі 30600,00 грн.
За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки, проте при його укладенні сторонами не встановлено терміну виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем не надано суду доказів того, що він звертався до відповідача з вимогою про виконання відповідачем зобов'язання з поставки проводу ПНСВ діаметром 1.2. на суму 30600,00 грн., оплату за який здійснив позивач.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 30600,00 грн. перерахованих коштів за провід ПНСВ 1.2, посилаючись на те, що позивачем виконані взяті на себе зобов'язання повністю та сплачені відповідачу кошти у сумі 40800,00 грн., проте відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, оскільки поставив позивачу товар лише на суму 10200,00 грн. Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідач не прострочив виконання зобов'язання з поставки товару, оскільки при укладенні сторонами правочину не встановлено строк виконання постачальником зобов'язання, а позивач з вимогою про виконання зобов'язання до відповідача не звертався. Отже, термін виконання зобов'язання відповідачем ще не настав.
Крім того, зобов'язанням відповідача є поставка товару, а у разі звернення позивача з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів, що можливе в разі неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, позивач має обґрунтувати свою вимогу з посиланням на норми чинного законодавства та визначити правову природу зазначених коштів.
Отже, судом встановлено факт відсутності порушення відповідачем умов зобов'язання та необґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача перерахованих коштів за провід ПНСВ 1.2 в сумі 30600,00 грн.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача коштів у сумі 30600,00 грн. є передчасною, необґрунтованою, а отже такою, що задоволенню не підлягає.
Також у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача вартість переданої на переробку на підставі видаткової накладної № ПЛ-0000002 від 03.03.2008р. сировини у сумі 32659,20 грн.
У видатковій накладній № ПЛ-0000002 від 03.03.2008р. зазначено, що товар поставлений на підставі договору № ПЛ-0000086 від 15.06.2006р., проте як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, договір № ПЛ-0000086 від 15.06.2006р. між сторонами не укладався. 15.06.2006р. між сторонами був укладений договір № 6/06, термін дії якого закінчився 15.08.2006р., додаткових угод щодо продовження дії цього договору сторонами не укладалося, тому видаткова накладна № ПЛ-0000002 від 03.03.2008р. не має відношення до договору № 6/06 від 15.06.2006р.
З викладеного вище вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб, що підтверджується видатковою накладною, підписаною сторонами, та довіреністю. Відповідно до цього договору відповідач зобов'язався виготовити (переробити) та поставити позивачу товар, а позивач, в свою чергу, прийняти його і оплатити.
Проте при його укладенні сторонами не встановлено терміну виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо виготовлення та поставки позивачу товару.
Позивач зазначає, що відповідач своїх зобов'язань не виконав та не поставив виготовленої продукції позивачу, а на неодноразові звернення позивача щодо належного виконання зобов'язань по замовленню відповідач не реагував, провід не виготовив та позивачу не поставив.
Судом не беруться до уваги твердження позивача про те, що останній неодноразово звертався до відповідача щодо належного виконання зобов'язань по замовленню з поставки проводу ПНСВ 1.2. зважаючи на наступне.
Як вбачається з листів та претензії позивача, які він направляв відповідачу, позивач просив відповідача повідомити чи укладався між НВПП «Пласт»та ПП «Мальта»договір №ПЛ-0000086 від 15.06.2006р. та повернути позивачу сировину у кількості 5040,00 кг. Позивач не звертався до відповідача з вимогою про виконання відповідачем зобов'язання з виготовлення та поставки проводу, сировину для якого позивач поставив на підставі видаткової накладної № ПЛ-0000002 від 03.03.2008р., тобто вимогу в розумінні ст. 530 ЦК України щодо належного виконання зобов'язання позивач відповідачу не пред'являв.
Таким чином, сторонами при укладенні правочину термін виконання зобов'язання відповідачем не визначений, а позивач з вимогою про виконання зобов'язання з виготовлення та поставки проводу до відповідача не звертався.
Зобов'язанням відповідача згідно зазначеного правочину є виготовлення та поставка проводу, проте у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача вартість сировини у сумі 32659,20 грн. У разі звернення позивача з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів, що можливе в разі неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, позивач має обґрунтувати свою вимогу з посиланням на норми чинного законодавства та визначити правову природу зазначених коштів.
Отже, судом встановлено факт відсутності порушення відповідачем умов зобов'язання та необґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вартості сировини у сумі 32659,20 грн.
Враховуючи наведене вимога позивача про стягнення з відповідача вартості сировини у сумі 32659,20 грн. також задоволенню не підлягає, оскільки зазначена вимога є передчасною та необґрунтованою.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Рябцева О.О.
Рішення підписано 31.03.2010р.