01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"24" березня 2010 р. Справа № 14/020-10
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 23.03.2010 р., зареєстрована в реєстрі за № 1565);
від відповідача: Даниленко В. В. (довіреність б/н від 01.03.2010 р.);
розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Біла Церква
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Контракт 61”, с. Фурси, Білоцерківський район
про стягнення 109 699, 18 грн.
ФОП ОСОБА_3 звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Контракт 61” про стягнення 109 699, 18 грн. ( 106 995, 00 грн. -основна заборгованість, 1099, 26 грн. -3 % річних, 1 604, 92 грн. -інфляційні збитки).
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо повернення грошових коштів згідно договору позики № 16 від 16 червня 2009 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.02.2010 р. порушено провадження у справі № 14/020-10 за позовом ФОП ОСОБА_3 до ТОВ „Контракт 61” про стягнення 109 699, 18 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 03.03.2010 р.
03.03.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 24.03.2010 р.
24.03.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
У судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву та документи, витребувані судом, а також надав усні пояснення стосовно того, що позовні вимоги позивача визнає частково. Представник відповідача визнає наявність заборгованості перед позивачем відповідно до умов договору позики в сумі 106 995, 00 грн., яка за станом на 03.03.2010 р. не сплачена. Але відповідач не визнає суму заборгованості в частині застосування штрафних санкцій на суму 2704, 18 грн. з тієї причини, що в укладеному договорі позики не передбачена відповідальність ТОВ „Контракт 61” за несвоєчасне повернення отриманих коштів.
За наслідками судового засідання за згодою представників учасників процесу судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
16.06.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір позики № 16, згідно п. 1.1. якого позикодавець передає у власність в строк до 30.06.2009 р. позичальнику грошові кошти в розмірі 106 995, 00 грн., а позичальник зобов'язується повернути отриману позику у визначений цим договором строк.
Згідно п. 1.2. договору позичальник зобов'язується повернути отриману позику в строк до 30.07.2009 р.
Відповідно до п. 3.1. договору позика передається у безготівковій або готівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позичальника, або внесення таких коштів в касу позичальника.
Пунктом 3.2. договору визначено, що позика повертається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позичальника, та/або в готівковій формі шляхом видачі відповідних коштів з каси позичальника.
У відповідності до п. 3.3. договору позика вважається повернутою позикодавцеві в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його поточний рахунок або в момент отримання грошової суми в касі позичальника.
На виконання умов договору № 16 від 16.06.2009 р. позивач належним чином виконав свій обов'язок в частині надання відповідачу в позику грошових коштів в сумі 106 995, 00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 16 від 16.06.2009 р. на суму 10 000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 17 від 17.06.2009 р. на суму 10 000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 18 від 18.06.2009 р. на суму 10 000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 19 від 19.06.2009 р. на суму 10 000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 20 від 22.06.2009 р. на суму 10 000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 21 від 23.06.2009 р. на суму 10 000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 22 від 24.06.2009 р. на суму 10 000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 23 від 25.06.2009 р. на суму 10 000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 24 від 26.06.2009 р. на суму 10 000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 25 від 29.06.2009 р. на суму 10 000, 00 грн., квитанцією до прибуткового касового ордера № 26 від 30.06.2009 р. на суму 6 995, 00 грн.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із позикою грошових коштів здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Згідно частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини 1 статті 612 боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Однак у встановлений договором строк в порушення вимог частини 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України та вимог пункту 1.2. договору позики та на момент розгляду справи відповідач не виконав у повному обсязі обов'язок щодо повернення отриманої позики і його заборгованість перед позивачем складає 106 995, 00 грн., що також підтверджується матеріалами справи.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 106 995, 00 грн. за договором позики № 16 від 16.06.2009 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми заборгованості за період прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо повернення грошової суми згідно договору позики № 16 від 16.06.2009 р. у розмірі 1 604, 92 грн. і 1 099, 26 грн. відповідно, згідно виконаного ним розрахунку.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3 % річних, виконаний позивачем, є вірним, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних у розмірі 1 099, 26 грн.
Розрахунок інфляційних збитків, виконаний позивачем, є невірним.
Період заборгованості - з 30.07.2009 р. по 01.12.2009 р., розмір заборгованості -106 995, 00 грн., середній індекс інфляції за період заборгованості -1, 026, інфляційне збільшення суми боргу - 2 781,87 грн., сума боргу з врахуванням індексу інфляції- 109 776, 87 грн.
Розрахунок інфляційних збитків за вказаний період складає: 106 995*1, 026 = 109 776, 87.
Інфляційне збільшення суми боргу згідно розрахунку інфляційних збитків, виконаного позивачем, становить 1 604. 92 грн. Дана сума є меншою за суму боргу з урахуванням індексу інфляції згідно розрахунку, проведеного судом, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків у розмірі 1 604, 92 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Контракт 61” (ідентифікаційний код 32456444) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 106 995 (сто шість тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 00 (нуль) коп. заборгованості, 1 604 (одну тисячу шістсот чотири) грн. 92 (дев'яносто дві) коп. інфляційних збитків, 1 099 (одну тисячу дев'яносто дев'ять) грн. 26 (двадцять шість) коп. 3% річних від суми заборгованості та судові витрати 1 096 (одну тисячу дев'яносто шість) грн. 99 (дев'яносто дев'ять) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя В. М. Бацуца
Повний текст рішення підписаний
07 квітня 2010 р.