П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-176/10
Іменем України
20 травня 2010 р. м. П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Резніченка М.С., при секретарі Москалець А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства «Вересень» в особі голови ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним,
13.04.2010 р. ОСОБА_3, як представник позивача за довіреністю, звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до селянського фермерського господарства «Вересень» в особі голови ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним, обґрунтовуючи його тим, що 15.01.2009 р. між сторонами було укладено договір оренди землі (далі - Договір), предметом якого є земельна ділянка, належна ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно Державного акта на право приватної власності на землю загальною площею 8.85 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка була передана ОСОБА_1, а ОСОБА_2 прийнята відповідно до акта про її передачу та прийом від 15.01.2009 р. Однак ОСОБА_1 заперечує дійсність договору і вважає, що він повинен бути визнаний недійсним, оскільки правочин був вчинений із застосуванням психічного тиску на неї з боку відповідача з метою спонукання її до вчинення цього правочину проти її внутрішньої волі не вчиняти його. ОСОБА_1 не мала на меті вчиняти правочин, та під психічним тиском земельна ділянка стала предметом Договору. Крім того, відповідач навмисно ввів ОСОБА_1 в оману щодо обставин, які мають істотне значення для укладання Договору, а саме, при укладанні Договору домовилися про строк оренди землі в 1 рік і щорічне укладання договору на вигідних для неї умовах, однак строк дії Договору становить 10 років і укладений на невигідних для ОСОБА_1 умовах. Домовленістю було те, що орендна плата буде становити 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідач надаватиме послуги по обробленню землі та присадибної ділянки поза рахунком орендної плати, однак орендна плата за умовами Договору складає лише 3%, а вказані послуги не передбачені. Договором не передбачено істотну умову, передбачену ст. 15 Закону України «Про оренду землі», як то умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду право оренди земельної ділянки. Просив визнати Договір недійсним та повернути земельну ділянку ОСОБА_1, стягнути на її користь понесені судові витрати.
Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав і підтвердив вищевикладені обґрунтування та додав, що відсутність у Договорі умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки з дня укладання Договору і на момент розгляду справи не потягло ніяких цивільно-правових наслідків, права та інтереси позивачки не були порушені, однак відсутність цієї умови може порушити її права в майбутньому.
Позивач ОСОБА_1, допитана відповідно до ст. 62 ЦПК України в якості свідка за її згодою, показала, що спірний Договір укладався не 15.01.2009 р., а ІНФОРМАЦІЯ_1 в її будинку. Однак вона підписала не сам Договір, а чисті аркуші паперу, які їй надав батько відповідача - ОСОБА_4. При цьому останній застосовував психічний тиск та ввів її в оману, що виразилося у тому, що він обіцяв їй сплату орендної плати у розмірі 4% від грошової оцінки земельної ділянки, а зазначив у Договорі лише 3%, безкоштовне оброблення присадибної ділянки, однак це в Договорі не передбачив, а вона вимушена окремо наймати працівників, витрачати на оброблення 1 га земельної ділянки 1800 грн. щороку. Крім того, домовлялися з ОСОБА_4 про строк оренди ділянки землі в 1 рік, та в Договорі той зазначив 10 років. При цьому ОСОБА_4 говорив, що у разі не підписання нею Договору він оформить його самостійно. Орендну плату за 2009 р. отримала у натуральній формі і претензій щодо плати не висловила. Підтвердила, що у Договорі та акті передачі та прийому земельної ділянки від 15.01.2009 р. стоять її підписи.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 позовні вимоги не визнали і кожен окремо пояснили, що Договір відповідає Типовому договору оренди землі, вчинений правочин відповідає і дійсній волі ОСОБА_1, земельна ділянка використовується за призначенням, позивач отримує орендну плату і претензій з моменту укладення договору до теперішнього часу не висловлювала, тому підстави для визнання правочину недійсним відсутні.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він є чоловіком позивачки і йому відомо про те, що Договір дійсно підписувався не 15.01.2009 р., а ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки в той день сім'я відзначала його і дружини дні народження. Договір підписувався дружиною в будинку з ОСОБА_4, а не з відповідачем. Того дня він підписував Договір і від свого імені на бланку Договору, який не був заповнений у повному обсязі, та він його не читав, а повірив ОСОБА_4, який завіряв, що Договір укладається на 1 рік, передбачено відробіткову форму, тобто, надання послуг з оброблення присадибної ділянки. Пізніше з'ясувалося, що він обманув їх і передбачив у Договорі строк дії Договору 10 років, орендну плату не 4%, а 3% від грошової оцінки земельної ділянки, не зазначив безкоштовні послуги по обробітку присадибної ділянки. Фізичних чи словесних погроз в їх адресу ОСОБА_4 не висловлював.
Допитаний свідок ОСОБА_7 пояснив, що він являється сином позивачки і ІНФОРМАЦІЯ_1 приїздив до неї на день народження. В будинку окрім матері знаходився ще й ОСОБА_4, який умовляв матір підписати Договір оренди. Бачив, як вона підписала незаповнений бланк Договору. Він попередив ОСОБА_4 про те, що батьки похилого віку і щоб добросовісно виконував умови Договору.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що вона працює в Біленщанській сільській раді землевпорядником. Скарг з боку ОСОБА_1 до сільської ради на дії ОСОБА_2 не надходили. Коли вирішувалося питання щодо переукладання договорів оренди земельних ділянок жителями села сім'я ОСОБА_1 не зверталася ні з письмовими ні усними заявами до неї про не бажання переукладати Договір з ОСОБА_2, якому до укладання спірного Договору також передавали землю в оренду, та не заявляли про бажання бути одноосібниками, тобто, самостійно обробляти свої земельні ділянки. Земельна ділянка була передана та прийнята сторонами Договору, що скріплено їхніми підписами у відповідному акті.
З пояснень свідка ОСОБА_9 слідує, що її сім'я займається обробітком орендованих земельних ділянок і вона особисто пропонувала ОСОБА_1 у 2008 р. передати належну їй земельну ділянку їм в оренду, на що позивачка заперечила і пояснила, що землю орендує ОСОБА_2 і її все влаштовує.
Заслухавши сторони, представників та свідків, дослідивши письмові матеріали справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право власності на землю (а.с. 11) є власником земельної ділянки площею 8.850 га., розташованої на території Біленщинської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області. 15 січня 2009 р. між сторонами по справі було укладено договір оренди землі (а.с. 8-9), за яким ОСОБА_1 передала в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва селянському фермерському господарству «Вересень» в особі голови ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку, яка знаходиться в с. Липове Біленщинської сільської ради, строком на десять років з оплатою готівкою, яка становить 3 % від нормативної грошової оцінки землі (84195,76 грн.), з урахуванням коефіцієнта індексації 2,623, що складає 2525,87 гривень. Вказаний договір пройшов державну реєстрацію у Жовтоводському відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 15.01.2009 р. за № 040913800056.
Правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються цивільним та земельним законодавством щодо порядку укладення договорів оренди землі та підстав визнання їх недійсними.
За положеннями ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди.
В ст.15 Закону вказано, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки ,яка передається в оренду, відповідальність сторін.
Згідно із ст. ст. 16, 18, 19 Закону договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Таким чином, відповідачем було дотримано вимог закону щодо строку дії оспорюваних договорів.
Відповідно до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Договір оренди землі також може бути визнаний недійсним у разі відсутності у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України „Про оренду землі", а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17 та 19 вказаного Закону.
Статтею 3 Закону України „Про оренду землі" встановлено, що об'єктом оренди землі є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Власність позивача на спірну земельну ділянку засвідчена Державним актом на право власності на землю, у якому відображено місце розташування земельної ділянки, її межі та розміри. Вказаний Державний акт серія IV-ДП № 084875 від 14 червня 2001 р. сторонами не оспорюється.
Як вбачається із матеріалів справи і позовних вимог, позивач і її представник заперечували дійсність Договору, посилаючись на застосування психічного тиску на ОСОБА_1, нібито правочин вчинено проти її волі, однак у судовому засіданні зазначені факти позивачкою та її представником не доведені, не підтверджені і показами свідків. Адже і ОСОБА_1 як свідок вказала на те, що з боку ОСОБА_4, батька відповідача, не лунали погрози про вчинення дій, які б вона сприймала реально. До того ж, сам відповідач ОСОБА_2 ніякого тиску чи дій відносно неї не вчиняв.
На протязі часу з моменту укладення договору до теперішнього часу Договір сторонами виконувався.
Орендар використовував земельну ділянку за призначенням, а орендодавець отримувала орендну плату, що підтверджується відомістю про одержання орендної плати за 2009 р. (а.с. 24).
Указом Президента України № 725 від 19 серпня 2008 р. мінімальний розмір орендної плати за землю було збільшено до 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, на підставі якого відповідачем СФГ «Вересень» було передбачено в п. 9 Договору зазначений розмір 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та погодженого його з ОСОБА_1.
Суд дійшов висновку про те, що спірний договір підписаний сторонами, засвідчений печаткою орендаря, строк його дії становить 10 років, державна реєстрація договору проведена відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 р. № 174, за яким така реєстрація здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України, при укладенні між сторонами договору оренди землі останнім передбачені і погоджені сторонами усі істотні умови договору, передбачені ст. 15 Закону України „Про оренду землі. Відсутність у Договорі умови передачі орендованої землі у заставу та внесення до статутного фонду право оренди земельної ділянки не є підставою для визнання договору недійсним, оскільки така умова взагалі не передбачена ст. 15 Закону України «Про оренду землі» як істотна умова договору оренди землі . Відповідно до зазначеної норми за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови , зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін , порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини , що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.
Оскільки укладений договір відповідає положенням Закону України «Про оренду землі» та Типовому договору оренди землі, вимогам ст.ст. 202, 203, 204 ЦК України і не суперечить ст. 13 Закону України «Про оренду землі», в якій визначено поняття договору оренди землі, та відповідає ст. 14 Закону щодо форми договору, суд відмовляє позивачці в задоволені позову на підставі недоведеності вимог. Крім того, договір містить визначені законом істотні умови для таких договорів.
Оскільки спірна земельна ділянка перебуває у користуванні селянського фермерського господарства «Вересень» на підставі вищевказаного договору оренди, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову і в частині повернення її власнику.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 24, 124-126, 152, 158, 212 ЗК України, ст.1, 3-6, 11, 13-21, 35 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 202- 204, 210, 215-216, 220, 638, 640, 792 ЦК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства «Вересень» в особі голови ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлений 25 травня 2010 р.
Суддя: