Справа № 2а-418-2009 рік
03 грудня 2009 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Самсонової В.В.
при секретарі Калініченко М.В.
за участю позивачки ОСОБА_1
за участю представника відповідача Прістової Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення у Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради про визнання неправомірними дій та стягнення суми,-
В квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила постановити рішення, яким визнати причину пропуску строку позовної давності поважною та поновити процесуальний строк для звернення до адміністративного суду, визнати протиправними дії щодо нарахування, призначення та виплати позивачці 1982 грн. 41 коп. недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, стягнути з відповідача 1982 грн. 41 коп. суму заборгованості по виплаті державної допомоги на утримання дитини, стягнути з відповідача суму сплаченого державного мита в розмірі 51,00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала на те, що вона є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На утримання дитини позивачка отримує допомогу в розмірі 144 грн. 10 коп. щомісяця. Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачена виплата по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, передбаченого для дітей віком до 6 років. В порушення даного Закону відповідач не перерахував позивачці недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною у зв'язку з чим виникла заборгованість, яку позивачка просить стягнути з відповідача на її користь.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, просила стягнути з Управління праці та соціального захисту населення у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська суму заборгованості по виплаті недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 1982 грн. 41 коп., визнати причину пропуску строку позовної давності поважною та поновити процесуальний строк для звернення до адміністративного суду, вказавши на те, що у 2007 - 2008 роках вона отримувала значно занижені виплати по догляду за дитиною, оскільки дію ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було зупинено Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року вказані норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними та втратили чинність, про рішення Конституційного суду України позивачці стало відомо із засобів масової інформації з газети «Комсомольская правда» від 20.09.2008 року.
Представник відповідача Прістова Я.О. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і просила в їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що відповідач діє в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. Виплати соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років здійснюються з Державного бюджету України на відповідні роки, який затверджує Верховна Рада України. Відповідач при виплаті позивачці вказаної допомоги керувався Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 та 2008 рік». Представник відповідача вказав на те, що порушення строку звернення до суду з адміністративним позовом є підставою для відмови у задоволенні позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін та заперечував проти поновлення строку для звернення до суду з адміністративним позовом позивачці.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка має дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та є особою, на яку поширюється дія статті 13 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 21.11.1992 року № 2811-Х.
Згідно частини 1 статті 15 вищезазначеного закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2811- XII розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Дію частини 1 статті 15 Закону України №2811- XII та пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України №2811- XII зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року №489-V „Про державний бюджет України на 2007” (надалі Закон №489-V).
Статтею 56 Закону №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України №2811- XII здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для зарахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідних субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положенням пункту 14 статі 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII „Прикінцеві положення” Закону України №2811- XII щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У відповідності до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В запереченнях на позовну заяву відповідач вказує на те, що позивачка звернулася до суду в квітні 2009 року, тобто з пропуском річного строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства порушення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог за пропуском строку.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Конституційний Суд України», ст. ст. 99, 100, 102, 104, 105, 106, 158-163, 167, пунктом 5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження постанови і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений 05 січня 2010 року.
Суддя В.В. Самсонова