Справа 2-1944/2010 р.
14 квітня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої: судді Кононенко О.М.
при секретарі: Шаботинець С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
24 лютого 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів. В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивачка вказала, що 31 липня 1999 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 Від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. Сімейні відносини з відповідачем не склалися. З грудня 2009 року подружжя проживають окремо, сумісного господарства не ведуть, у зв'язку з чим позивачка звернулася до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом про розірвання шлюбу. Малолітній син проживає з позивачкою та перебуває на її повному утриманні, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, чим ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Тому позивачка змушена звернутися до суду із даним позовом про стягнення з відповідача аліментів у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, та пояснив, що він працює в Державній податковій адміністрації у Дніпропетровській області на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ і його середній заробіток складає 2 859 грн. 33 коп. З заробітної плати він надає кошти на утримання сина і вважає що той достатньо забезпечений, вказав на те, що кожного місяця батько позивачки надсилає їй грошові перекази, приблизно 500 гривен, позивачка отримує заробітну плату в розмірі 1300 грн., що на його думку є достатнім для проживання з малолітньою дитиною. Зазначив, що він має проблеми зі станом здоров'я, перебуває на обліку у лікарів, внаслідок чого потребує регулярного лікування, що вимагає коштів. А також вказав, що проживає з матір'ю, яка тяжко хворіє і на її лікування він витрачає власні кошти. На підставі викладеного просить стягнути аліменти на користь позивачки на утримання сина в розмірі 1/6 частини.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.
За ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Красногвардійського районного управління юстиції м. Дніпропретровська 13 листопада 2000 року (а.с.3). Неповнолітній син ОСОБА_3 проживає разом із позивачкою ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні, перебуває на обліку у дитячій поліклініці СМЧ-6 з діагнозом- порушення шлунково- кишкового тракту, що підтверджується довідкою з СМСЧ № 6 м. Дніпропетровська від 9.04.2010 року. Дані обставини також не заперечувалось у судовому засіданні відповідачем. Відповідач має постійний заробіток, який за період з жовтня 2009 року по березень 2010 рік включно складає 20 466 грн. 17 коп., що підтверджується наданою відповідачем довідкою з місця його роботи. Позивачка має заробітну платню за період з серпня 2009 року по січень 2010 року у розмірі 8 859грн. 63 коп., що підтверджується довідкою з її місця роботи (а.с. 4)
Доводи відповідача щодо стягнення з нього 1\6 частини його заробітку на утримання його дитини з тих причин, що позивачка отримує заробітну плату в розмірі 1300 грн. та кожного місяця від свого батька вона ще отримує перекази, приблизно 500 гривен, що на його думку є достатнім для проживання з малолітньою дитиною, суд не бере до уваги, оскільки розмір заробітної платні позивачки є майже у три рази менший від розміру відповідача і зобов'язання утримувати свою дитину згідно чинного законодавства відноситься на батьків дитини, а не на його дідусів та бабусь. Належних доказів наявності у відповідача утриманців або інших належних доказів, які б підтверджували тяжке його матеріальне становище відповідачем не надано.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, з огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі та стягнення з відповідача аліментів у розмірі ј частини з усіх його видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення сином повноліття чи до зміни матеріального становища сторін, починаючи стягнення з 24 лютого 2010 року, допустивши негайне виконання в межах місячного платежу, а також стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 51грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 180-183 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 131, 209, 213, 215, 367 ЦПК України , суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Дніпропетровська, аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж тридцять відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття чи до зміни матеріального становища сторін, починаючи стягнення з 24 лютого 2010 року, допустивши негайне виконання в межах місячного платежу.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Дніпропетровська, на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя О.М. Кононенко