01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"04" березня 2010 р. Справа № 22/030-09
За позовом комунального підприємства “Київпастранс” в особі Автобусного парку № 5, м. Київ,
до приватного підприємства “Агат - Сервіс”, Київська обл., м. Вишгород,
про стягнення 25196,75 грн.
Суддя Третьякова О.О.
Представники :
від позивача: Магратій Я.В., довіреність № 06-5/24 від 04 січня 2010 року,
від відповідача: не з'явився.
Обставини справи :
До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось комунальне підприємство “Київпастранс” в особі Автобусного парку № 5 (далі - Позивач) до приватного підприємства “Агат -Сервіс” (далі - Відповідач) про стягнення 25196,75 грн. заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем умов договору про передачу майна комунальної територіальної громади міста Києва, яка передається в оренду № 12/08-08 від 15 лютого 2008 року (далі -Договір).
Ухвалою господарського суду Київської області від 14 грудня 2009 року порушено провадження у справі № 22/030-09 та призначено справу до розгляду на 19 січня 2010 року.
У зв'язку з клопотанням Позивача та неявкою Відповідача розгляд справи № 22/030-09 ухвалами суду від 19 січня 2010 року, 09 лютого 2010 року, 25 лютого 2010 року було відповідно відкладено на 09 лютого 2010 року, 25 лютого 2010 року, 04 березня 2010 року.
Представник Позивача у судовому засіданні 04 березня 2010 року підтримав позовні вимоги.
Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подав, про причину неявки суд не повідомив.
Згідно з пунктом 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення; повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи; факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.
Ухвала суду від 14 грудня 2009 року про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 19 січня 2010 року надіслана за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві: м. Вишгород, вул. Межигірського Спаса, 6 і була повернута поштовою установою із відміткою про те, що адресат за зазначеною адресою не проживає.
Вказана поштова адреса зазначена як місцезнаходження Відповідача у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04 лютого 2010 року, в затверджених змінах до Статуту приватного підприємства “Агат -Сервіс”, а також в розділі 10 “Юридичні адреси та банківські реквізити сторін” Договору № 12/08-08 від 15 лютого 2008 року про передачу майна комунальної територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду.
Відповідно до пункту 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02 червня 2006 року, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином Відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Враховуючи, що явка Відповідача обов'язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Голови господарського суду Київської області від 15 лютого 2010 року розгляд справи № 22/030-09 продовжено на один місяць.
Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04 березня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд
встановив:
15 лютого 2008 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір № 12/08-08 про передачу майна комунальної територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (далі -Договір), за умовами якого Позивач (орендодавець) зобов'язався передати, а Відповідач (орендар) прийняти в оренду нежилі приміщення, далі -об'єкт оренди, за адресою: вул. Туполєва, 15-Г, під офіс.
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що Позивач зобов'язаний протягом 10 календарних днів з дати підписання цього Договору з додатками передати, а Відповідач прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.
Акт передачі в орендне користування нежилих приміщень, які розташовані на першому поверсі в будівлі гуртожитку Автобусного парку № 5 комунального підприємства “Київпастранс” по вул. Академіка Туполєва, 15-Г (далі -Акт приймання - передачі) складено та підписано сторонами 15 лютого 2008 року.
Відповідно до пункту 3.1. Договору сторони погодили, що за користування об'єктом оренди Відповідач сплачує Позивачу орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28 вересня 2006 року № 34/91, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 1), на дату підписання Договору становить 5756,08 грн. без ПДВ.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць, як це передбачено пунктом 3.2. Договору.
Згідно з пунктом 4.2. Договору Відповідач зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі незалежно від наслідків своєї фінансово-господарської діяльності.
В пункті 3.7. Договору зазначено, що орендна плата сплачується Відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності Відповідача щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Позивача.
Крім того, пунктом 3.9. Договору визначено, що вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванні інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується Відповідачем окремо на підставі договорів, укладених Відповідачем з організаціями, що надають такі послуги та/або на підставі виставлених розрахунків Позивача.
Пунктом 9.1. Договору сторони узгодили, що даний Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє з 15 лютого 2008 року до 13 лютого 2009 року.
Однак листами № 12/02 від 16 лютого 2009 року та № 11 від 22 квітня 2009 року Відповідач клопотав про продовження строку дії Договору.
Відповідно до частини 1 статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
У зв'язку з важким фінансовим станом листом № 01-30 від 28 серпня 2009 року Відповідач звернувся до Позивача з пропозицією про розірвання Договору з 01 вересня 2009 року. Зазначеним листом Відповідач гарантував Позивачу оплатити наявну заборгованість по орендній платі та платі за надані в період дії Договору комунальні послуги в термін до 31 жовтня 2009 року.
Пунктом 4.14. Договору передбачено, що Відповідач після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання передачі Позивачу.
02 вересня 2009 року сторони підписали Акт передачі-приймання з орендного користування нежилих приміщень, які розташовані на першому поверсі в будівлі гуртожитку Автобусного парку № 5 комунального підприємства “Київпастранс”, по вул. Академіка Туполєва, 15-Г.
Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Позивачу, як це передбачено пунктом 3.5. Договору.
Судом досліджено, що на виконання умов Договору Позивач надав в оренду приміщення Відповідачу, а останній своїх договірних зобов'язань в частині оплати за оренду приміщення, комунальні послуги, відшкодування земельного податку та вивезення твердих побутових відходів своєчасно і в повному обсязі не здійснив, в результаті чого за ним утворилась заборгованість перед Позивачем в сумі 25196,75 грн., яку останній заявляє до стягнення в судовому порядку.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, як це передбачено частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це передбачено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Абзацом 1 частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10 квітня 1992 № 2269-XII орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Судом встановлено, що за період з лютого 2008 року по серпень 2009 року Відповідач зобов'язаний був сплатити по Договору загальну суму 147655,23 грн., що включає орендну плату, комунальні послуги, відшкодування земельного податку та вивезення твердих побутових відходів. Позивачем до матеріалів справи додані копії рахунків для оплати та акти здачі-прийому виконаних робіт по оренді нежилих приміщень за Договором оренди №12/0/-08 за вказаний період.
Як вбачається з банківських виписок та прибуткових касових ордерів, копії яких містяться в матеріалах справи за період з лютого 2008 року по жовтень 2009 року включно Відповідач частково здійснив оплату по Договору на загальну суму 122458,48 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 25196,75 грн.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 25196,75 грн. плати за оренду приміщення, комунальні послуги, відшкодування земельного податку та вивезення твердих побутових відходів є обґрунтованою, документально підтвердженою, Відповідачем належним чином не запереченою та не спростованою, а тому підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства “Агат -Сервіс” (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Межигірського Спасу, буд. 6, код 25394862) на користь комунального підприємства “Київпастранс” (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2, код 31725604) в особі Автобусного парку № 5 (04128, м. Київ, вул. Туполєва, буд. 21, код 03114336) 25196,75 грн. (двадцять п'ять тисяч сто дев'яносто шість гривень сімдесят п'ять копійок) заборгованості; 251,97 грн. (двісті п'ятдесят одну гривню дев'яносто сім копійок) державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Копію рішення надіслати сторонам.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Третьякова О.О.
Рішення підписане 06 квітня 2010 року.