Рішення від 29.03.2010 по справі 20/009-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2010 р. Справа № 20/009-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Велпак»

до приватного підприємства «Інвест Трейд Захід»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. акціонерний банк «Київська Русь»

2. товариство з обмеженою відповідальністю «ВК»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

3. ОСОБА_1

про визнання договорів оренди приміщення № 16/09-ОП та обладнання № 16/09-ОБ від 16.09.2009 р. недійсними

секретар судового засідання: Калиновський Ю.С.

за участю представників:

від позивача: Коваленко А.В.- довіреність № 7 від 21.12.2009 р., Волохова І.В. -довіреність № 9 від 21.01.2010 р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велпак»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства «Інвест Трейд Захід»(далі -відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -акціонерного банку «Київська Русь»(далі - третя особа 1), товариства з обмеженою відповідальністю «ВК»(далі -третя особа 2) та за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_1 (далі -третя особа 3) про визнання договорів оренди приміщення та обладнання від 16.09.2009 р. недійсними.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2009 р. у справі № 44/284-Б ОСОБА_3 було поновлено на посаді генерального директора ТОВ «Велпак»та зобов'язано розпорядника майна ОСОБА_1 передати їй печатку, штампи, статутні і бухгалтерські документи та матеріальні цінності. В ході виконання вказаного судового рішення ОСОБА_3 стало відомо про те, що 16.09.2009 р. між виконуючим обов'язки керівника ТОВ «Велпак» ОСОБА_1 від імені товариства та ПП «Інвест Трейд Захід»було укладено договір оренди приміщення № 16/09-ОП та договір оренди обладнання № 16/09-ОБ на строк до 16.08.2012р.

На переконання позивача, виконуючий обов'язки керівника ТОВ «Велпак»ОСОБА_1 на мав законних підстав на укладання зазначених договорів за відсутності відповідної дієздатності, оскільки у відповідності до положень статуту товариства виключне право прийняття рішень щодо передання в тимчасове користування та укладання відповідних договорів оренди належить зборам учасників товариства.

Також позивач наголошує, що на підставі діючих договорів застави № 18056-20/5-6 від 30.11.2005 р. та б/н від 27.05.2004 р., а також іпотечного договору від 21.03.2005 р., визначене в оспорюваних договорах майно не може передаватися в оренду іншим особам без попереднього погодження та дозволу заставодержателя - акціонерного банку «Київська Русь». Окрім того, майно, зазначене в оспорюваних договорах, з квітня 2009 р. перебуває в оренді ТОВ «ВК», про що виконуючому обов'язки керівника ТОВ «Велпак»ОСОБА_1, за твердженням позивача, на момент укладання оспорюваних договорів було відомо.

У зв'язку з викладеним ТОВ «Велпак»просить суд визнати недійсними договір оренди приміщення № 16/09-ОП, укладений 16.09.2009 р. виконуючим обов'язки керівника ТОВ «Велпак»ОСОБА_1 та ПП «Інвест Трейд Захід», та договір оренди обладнання № 16/09-ОБ, укладений 16.09.2009 р. виконуючим обов'язки керівника ТОВ «Велпак»ОСОБА_1 та ПП «Інвест Трейд Захід».

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.01.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 20/009-10.

Також у позовній заяві товариством було заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони ПП «Інвест Трейд Захід»користуватися та вчиняти будь-які інші дії щодо приміщень та обладнання, розташованих за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Озерна, 30, яке було залишено судом без задоволення.

Розгляд справи відкладався.

29.01.2010 р. ТОВ «Велпак»було подано до господарського суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони ПП «Інвест Трейд Захід»користуватися, розпоряджатися, передавати в оренду, суборенду, використовувати у власних потребах та вчиняти будь-які інші дії щодо приміщень (будівель, споруд) та обладнання, розташованих за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Озерна, 30, яке було залишено судом без задоволення.

У судовому засіданні 29.01.2010 р. представником третьої особи 1 АБ «Київська Русь»були подані суду письмові пояснення щодо позову, згідно з якими третя особа 1 підтримує вимоги позовної заяви і вважає їх такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

20.05.2004 р. між банком та позивачем (позичальник) був укладений кредитний договір № 10262-20/4-1. Кредит, наданий банком позичальнику, забезпечується іпотекою нерухомого майна - домоволодінням, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка, вул. Озерна, 30 - за договором іпотеки, реєстр. номер 1332 від 21.03.2005 р. Третя особа 1 наголошує, що пунктом 9.1 договору іпотеки встановлено, що іпотекодавець зобов'язаний не відчужувати предмет іпотеки, будь-яку його частину, не передавати його в оренду, найом, користування на будь-яких інших підставах іншим особам без письмової згоди іпотекодержателя.

Банк стверджує, що арбітражний керуючий ОСОБА_1, який уклав від імені ТОВ «Велпак»спірний договір оренди приміщення з відповідачем, був ознайомлений з умовами договору іпотеки, але не зважаючи на вимоги вказаного п. 9.1 договору, передав нерухоме майно в оренду без отримання на те згоди АБ «Київська Русь»як іпотекодержателя.

Також кредит, наданий банком позичальнику, забезпечувався заставою основних засобів згідно з переліком, що є невід'ємною частиною договору застави. Місцезнаходженням предмету застави є Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул.Озерна, 30. Пунктом 9.1 договору застави встановлено, що заставодавець зобов'язаний не відчужувати предмет застави, не передавати його в оренду, найом, безоплатне користування, тимчасове користування на будь-яких інших підставах іншим особам без письмової згоди заставодержателя.

Як зазначає банк, арбітражний керуючий ОСОБА_1, який уклав від імені ТОВ «Велпак» спірний договір оренди обладнання, був ознайомлений з умовами договору застави, але не зважаючи на вимоги п. 9.1 договору, передав майно в оренду без отримання на те згоди АБ «Київська Русь»як заставодержателя.

Крім того, третя особа 1 звертала увагу суду на те, що на момент укладання спірних договорів оренди Київським апеляційним господарським судом здійснювався розгляд апеляційної скарги на ухвалу від 03.07.2009 р. господарського суду м. Києва у справі № 44/284-Б, якою генерального директора ТОВ «ВЕЛПАК»ОСОБА_3 було усунуто від виконання обов'язків та покладено виконання повноважень директора ТОВ «Велпак»на розпорядника майна ОСОБА_1 Також згідно наказу № 183 від 02.10.2009 р. Державного департаменту з питань банкрутства ліцензію серії АВ № 456501 від 27.04.09 р., видану ОСОБА_1, анульовано.

01.02.2010 р. ТОВ «Велпак»було подано до господарського суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони ПП «Інвест Трейд Захід»користуватися, розпоряджатися, передавати в оренду, суборенду, використовувати у власних потребах та вчиняти будь-які інші дії щодо приміщень (будівель, споруд) та обладнання, розташованих за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Озерна, 30, яке було залишено судом без задоволення.

Відповідач проти позовних вимог заперечував. Як зазначено у відзиві на позовну заяву, позивач вказує на недотримання умов договорів застави та іпотеки, що укладені між ТОВ «Велпак»та АБ «Київська Русь», зазначаючи при цьому, що колишнім керівником ТОВ «Велпак»ОСОБА_1 не було отримано дозволу від АБ «Київська Русь»на передачу в оренду заставного майна, чим порушено договори застави та іпотеки, проте в розділі 1 договорів оренди вказано, що передача в оренду майна не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) на майно.

Отже, на думку відповідача, договори застави та іпотеки з АБ «Київська Русь»не порушувались, обтяження не припинялись та майно не відчужувалось. Крім того, відповідач стверджує, що в.о. керівника ТОВ «Велпак»ОСОБА_1 надав для ознайомлення директору ПП «Інвест Трейд Захід»повідомлення до АБ «Київська Русь»про намір укласти з ПП «Інвест Трейд Захід»договори оренди.

Також відповідач зазначає, що ТОВ «Велпак» на момент укладення оспорюваних договорів оренди знаходилось в процедурі банкрутства на стадії розпорядження майном, внаслідок чого вся його діяльність, на думку відповідача, регулюється виключно Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до п. 1, п. 4 ч. 13 ст. 13 якого керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо передачі нерухомого майна в оренду та угоди щодо розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Таким чином, на думку ПП «Інвест Трейд Захід», для укладання договорів оренди було необхідно лише погодження розпорядника майна ТОВ «Велпак», яким на момент укладення договорів оренди був ОСОБА_1

Крім того, відповідач наголошує, що 15.09.2009 р. між ТОВ «Велпак»та ТОВ «ВК»були укладені додаткові угоди про розірвання договорів оренди із ТОВ «ВК»стосовно майна, яке передавалось 16.09.2009 р. в оренду відповідачу, у зв'язку з чим посилання позивача на цю обставину як на підставу для визнання договорів оренди недійсними є необґрунтованими.

Також, на переконання відповідача, оспорювані договори оренди укладалися від імені ТОВ «Велпак»ОСОБА_1 за наявності всіх необхідних повноважень, передбачених, зокрема, пунктом 4.19 статуту позивача.

15.02.2010 р. відповідачем ПП «Інвест Трейд Захід»було подано до господарського суду клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке було задоволено судом.

Крім того, 15.02.2010 р. відповідачем було подано до господарського суду клопотання про передачу на підставі приписів ч. 2 ст. 15 та ст. 17 Господарського процесуального кодексу України даної справи за встановленою територіальною підсудністю до господарського суду Львівської області за місцезнаходженням відповідача, яке було відхилено судом з огляду на те, що згідно з приписами ч. 1 ст. 15 ГПК України справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Оскільки у даному випадку за оспорюваними договорами оренди ТОВ «Велпак»зобов'язувалося передати в оренду певне майно, зазначений спір має розглядатися за місцезнаходженням ТОВ «Велпак»господарським судом Київської області.

15.02.2010 р. третьою особою 3 ОСОБА_1 було подано до господарського суду пояснення до позову, згідно з якими третя особа 3 вважає позовні вимоги необґрунтованими, а договори оренди від 16.09.2009 р. дійсними та такими, що укладені з дотриманням вимог чинного законодавства з огляду на наступне.

Як зазначає ОСОБА_1, твердження позивача, що на момент укладення договорів оренди обладнання № 16/09-ОБ від 16.09.2009 р. та оренди приміщення № 16/09-ОП від 16.09.2009 р., майно, яке передавалось за цими договорами, знаходилось в оренді у ТОВ «ВК», спростовуються тим, що між ТОВ «Велпак»та ТОВ «ВК»15.09.2009 р. були укладені додаткові угоди про розірвання договорів оренди із ТОВ «ВК»стосовно майна, яке передавалось 16.09.2009 р. в оренду ПП «Інвест Трейд Захід». Таким чином, станом на 16.09.2009 р. майно, що передавалось в оренду відповідачу, не знаходилось в оренді у будь-яких інших осіб.

Також третя особа 3 вважає безпідставними посилання позивача на приписи ст. 761 ЦК України, якою встановлено, що право передачі майна у найм має власник речі, особа, якій належать майнові права, або особа, уповноважена на укладання договору найму. Так, ухвалою господарського суду м. Києва від 03.07.2009 р. на ОСОБА_1 було покладено виконання обов'язків керівника ТОВ «Велпак». Відповідно до Статуту ТОВ «Велпак»керівник підписує договори, угоди та виступає від імені підприємства без доручення.

ОСОБА_1 наголошує, що станом на 16.09.2009 р. керівником ТОВ «Велпак»був він і, відповідно, мав права, передбачені чинним законодавством, статутними документами та ухвалою суду щодо вчинення дій від імені ТОВ «Велпак», у зв'язку з чим і уклав оспорювані договори оренди приміщення та обладнання.

Також третя особа 3 наголошує, що для укладання договорів оренди від 16.09.2009 р. згідно з вимогами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»було необхідно лише погодження розпорядника майна ТОВ «Велпак», яким також був ОСОБА_1

25.02.2010 р. відповідачем до господарського суду було подане клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю участі представника відповідача у засіданні суду 01.03.2010 р. у зв'язку із участю в розгляді іншої справи в Ленінському районному суді м. Вінниці, яке було задоволено судом.

Водночас 01.03.2010 р. відповідачем до господарського суду було подане клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаних із нею справ господарського суду Київської області № 4/197-09 та № 4/198-09 за позовами ТОВ «Велпак»до ТОВ «ВК»про визнання недійсними договорів оренди обладнання та приміщень від 15.04.2009 р. № 15/04/ОБ та № 15/04/ОП недійсними, яке було залишено судом без задоволення з огляду на те, що за приписами статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Проте у даному випадку оспорювання договорів оренди обладнання та приміщень від 15.04.2009 р. № 15/04/ОБ та № 15/04/ОП, укладених позивачем з третьою особою 2 у квітні 2009 року, не є обставиною, що унеможливлює розгляд даної справи.

Ухвалою заступника Голови господарського суду Київської області від 10.03.2010 р. строк розгляду даної справи на підставі приписів ст. 69 ГПК України було продовжено на один місяць до 11.04.2010 р.

29.03.2010 р. відповідачем до господарського суду було подане клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю участі представника відповідача у засіданні суду у зв'язку із участю в розгляді іншої справи в господарському суді Львівської області, яке було залишено судом без задоволення з огляду на те, що за приписами ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін та предмет спору.

29.03.2010 р. від третьої особи 2 товариства з обмеженою відповідальністю «ВК»до господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «ВК», яке було задоволено судом.

29.03.2010 р. у судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали.

У судовому засіданні 29.03.2010 р. за згодою присутніх представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2009 р. у справі № 44/284-Б ОСОБА_3 було поновлено на посаді генерального директора ТОВ «Велпак»та зобов'язано розпорядника майна ОСОБА_1 передати їй печатку, штампи, статутні та бухгалтерські документи і матеріальні цінності.

Як слідує з позову, в ході виконання вказаного судового рішення ОСОБА_3 стало відомо про те, що 16.09.2009 р. між ТОВ «Велпак»в особі виконуючого обов'язки керівника ОСОБА_1 та приватним підприємством «Інвест Трейд Захід»було укладено договір оренди приміщення № 16/09-ОП та договір оренди обладнання № 16/09-ОБ на строк до 16.08.2012 р., що знаходяться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Озерна, 30.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «Велпак»вважає вказані договори недійсними, оскільки виконуючий обов'язки керівника ТОВ «Велпак»ОСОБА_1 на мав законних підстав для укладання зазначених договорів за відсутності у нього відповідної дієздатності.

Судом з'ясовано, що ухвалою господарського суду м. Києва від 03.07.2009 р. у справі № 44/284-Б на розпорядника майна ОСОБА_1 було покладено виконання обов'язків керівника ТОВ «Велпак».

Згідно з приписами частини 13 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо, зокрема, передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Водночас згідно з частиною 15 тієї ж статті 13 Закону призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.

Як зазначається у п. 68 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», повноваження керівника, органів управління боржника визначені законодавством та установчими документами. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення їх повноважень.

Таким чином, згідно з наведеними приписами чинного законодавства діяльність арбітражного керуючого, призначеного виконуючим обов'язки керівника боржника, від імені товариства має узгоджуватися з органами управління останнього у випадках, передбачених установчими документами.

У відповідності з п. 4.19 статуту ТОВ «Велпак»директор має право без довіреності виконувати дії від імені підприємства в межах наданих йому повноважень, визначених зборами учасників.

Водночас пунктом 4.5 статуту товариства передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить затвердження договорів на суму, що перевищує 500000 грн.

Таким чином, укладення в.о. керівника ТОВ «Велпак»ОСОБА_1 оспорюваних договорів оренди від 16.09.2009 р. мало відбуватися із затвердженням цих договорів зборами учасників товариства.

Як з'ясовано судом, при укладенні від імені ТОВ «Велпак»спірних договорів оренди обладнання та приміщень (кожен з яких на суму, що перевищує 500000 грн.) ОСОБА_1 зазначеного затвердження здійснено не було, а, відтак вказані угоди укладені не уповноваженою на те особою.

Пунктом 2 частини другої статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Поряд з цим згідно з вимогами статті 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму (частина друга статті 761 ЦК України).

Частиною другою статті 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Окрім того, статтею 207 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін визнано судом недійсним повністю або в частині.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що договори оренди приміщення № 16/09-ОП та оренди обладнання № 16/09-ОБ від 16.09.2009 р., укладені від імені ТОВ «Велпак»не уповноваженою особою, підлягають визнанню недійсними.

Також судом враховано, що 20.05.2004 року між третьою особою 2 (банком) та позивачем (позичальник) був укладений кредитний договір № 10262-20/4-1. Кредит, наданий банком позичальнику, забезпечується іпотекою нерухомого майна - домоволодінням, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка, вул. Озерна, 30 за договором іпотеки, реєстр. номер 1332 від 21.03.2005 р. Вказане майно зареєстроване в Державному реєстрі іпотек. Крім того, у зв'язку з посвідченням договору іпотеки було накладено заборону відчуження нерухомого майна, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 21.03.2005 р.

Пунктом 9.1 вказаного договору іпотеки передбачено, що іпотекодавець зобов'язаний не відчужувати предмет іпотеки, будь-яку його частину, не передавати його в оренду, найом, користування на будь-яких інших підставах іншим особам без письмової згоди іпотекодержателя.

Як встановлено судом, в.о. керівника позивача ОСОБА_1, який уклав від імені ТОВ «Велпак»спірний договір оренди приміщення, не зважаючи на вимоги вказаного п. 9.1 договору іпотеки, передав нерухоме майно в оренду без отримання на те письмової згоди АБ «Київська Русь»як іпотекодержателя.

Також кредит, наданий банком позичальнику, забезпечувався заставою основних засобів згідно з переліком, що є невід'ємною частиною договору застави. Місцезнаходженням предмету застави є Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул.Озерна, 30. Зазначене майно передане в заставу за договором застави, реєстр. номер 5734 від 27.05.2004 р. Обтяження вищевказаного майна зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Пунктом 9.1 договору застави встановлено, що заставодавець зобов'язаний не відчужувати предмет застави, не передавати його в оренду, найом, безоплатне користування, тимчасове користування на будь-яких інших підставах іншим особам без письмової згоди заставодержателя.

Як встановлено судом, в.о. керівника позивача ОСОБА_1, який уклав від імені ТОВ «Велпак»спірний договір оренди обладнання, не зважаючи на вимоги п. 9.1 договору застави, передав майно в оренду без отримання на те письмової згоди АБ «Київська Русь»як заставодержателя.

При цьому судом не взято до уваги посилання третьої особи 3 на те, що ним було направлено повідомлення АБ «Київська Русь»про намір передати спірне майно в оренду відповідачеві, оскільки за змістом наведених договорів передача його в оренду, найом, безоплатне користування, тимчасове користування на будь-яких інших підставах іншим особам забороняється без письмової згоди іпотекодержателя та заставодержателя.

Поряд з цим судом відхиляються посилання позивача та третьої особи 1 на те, що на момент укладання спірних договорів оренди Київським апеляційним господарським судом здійснювався розгляд апеляційної скарги на ухвалу від 03.07.2009 р. господарського суду м. Києва у справі № 44/284-Б, якою генерального директора ТОВ «Велпак»ОСОБА_3 було усунуто від виконання обов'язків та покладено виконання повноважень директора ТОВ «Велпак»на розпорядника майна ОСОБА_1, оскільки за приписами чинного господарського процесуального законодавства ухвали господарського суду набирають законної сили з моменту їх винесення.

З урахуванням того, що вказану вище ухвалу господарського суду м. Києва від 03.07.2009 р. було скасовано Київським апеляційним господарським судом 16 жовтня 2009 року та поновлено ОСОБА_3 на посаді генерального директора ТОВ «Велпак», станом на 16.09.2009 р. повноваження директора ТОВ «Велпак»виконував ОСОБА_1

Щодо посилання відповідача та третьої особи 3 ОСОБА_1 на те, що 15.09.2009 р. між ТОВ «Велпак»та ТОВ «ВК»були укладені додаткові угоди про розірвання договорів оренди із ТОВ «ВК»стосовно майна, яке передавалось 16.09.2009 р. в оренду відповідачу, у зв'язку з чим посилання позивача на цю обставину як на підставу для визнання договорів оренди недійсними є необґрунтованими, слід зазначити наступне.

Майно, вказане в оспорюваних договорах оренди обладнання та приміщень від 16.09.2009 р., укладених третьою особою 3 від імені позивача з відповідачем, з квітня 2009 р. перебуває в оренді третьої особи 2 ТОВ «ВК»(копії відповідних договорів від 15.04.2009 р. № 15/04/ОБ та № 15/04/ОП долучено до матеріалів справи).

Згідно з приписами статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Факт укладення ОСОБА_1 від імені ТОВ «Велпак»з третьою особою 2 ТОВ «ВК»додаткових угод про розірвання укладених у квітні 2009 року договорів оренди № 15/04/ОБ та № 15/04/ОП із ТОВ «ВК»відповідачем та третьою особою 3 не доведено суду, з огляду на ненадання оригіналів зазначених додаткових угод. Водночас представником третьої особи 2 ТОВ «ВК»факт підписання керівником товариства угод про розірвання договорів оренди № 15/04/ОБ та № 15/04/ОП, укладених з ТОВ «Велпак», у судових засіданнях заперечувався з посиланням на направлення керівником ТОВ «ВК»відповідного повідомлення до органів прокуратури (копію залучено до матеріалів справи). Також представниками позивача у судових засіданнях зазначалося про не передання ОСОБА_1 керівництву товариства вказаних додаткових угод.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ТОВ «Велпак»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати у даній справі у відповідності з вимогами ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди приміщення № 16/09-ОП, укладений 16.09.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Велпак»(04205, м. Київ, просп. Оболонський, 26, код 30223764) в особі виконуючого обов'язки керівника ОСОБА_1 та приватним підприємством «Інвест Трейд Захід»(80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Львівська, 19, код 36518410).

3. Визнати недійсним договір оренди обладнання № 16/09-ОБ, укладений 16.09.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Велпак»(04205, м. Київ, просп. Оболонський, 26, код 30223764) в особі виконуючого обов'язки керівника ОСОБА_1 та приватним підприємством «Інвест Трейд Захід»(80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Львівська, 19, код 36518410).

4. Стягнути з приватного підприємства «Інвест Трейд Захід»(80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Львівська, 19, код 36518410) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Велпак»(04205, м. Київ, просп. Оболонський, 26, код 30223764) 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М.Бабкіна

Дата підписання рішення -06.04.2010 р.

Попередній документ
9498099
Наступний документ
9498101
Інформація про рішення:
№ рішення: 9498100
№ справи: 20/009-10
Дата рішення: 29.03.2010
Дата публікації: 13.12.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший