Справа № 2-1015/10
25 березня 2010 року Індустріальний районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді: Нощенка І.С.
при секретарі: Ібрагімовій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом, -
В лютому 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, третя особа Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом. В обґрунтування своїх вимог в позовні заяві і в ході судового розгляду позивач посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4, яка заповідала йому все своє майно. Після смерті матері він звернувся із заявою про прийняття спадщини до Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори. Однак Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою йому в видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері відмовлено. Просив визнати за ним право власності за заповітом на будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований за адресою АДРЕСА_1.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала. Не заперечувала щодо задоволення позовних вимог.
Представник відповідачки ОСОБА_3 позовні вимоги визнав. Не заперечував щодо задоволення позовної заяви.
Представник третьої особи Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 було збудовано подружжям ОСОБА_5 і ОСОБА_4.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до заповіту від 10.07.1992 року, посвідченого державним нотаріусом Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори, усе належне майно він заповідав дружині - ОСОБА_4 та доньці - ОСОБА_6, в рівних частках.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідачка ОСОБА_3 є донькою померлої, яка на день смерті матері була неповнолітньою.
ОСОБА_4 померла 19.02.2003 року. Відповідно до заповіту від 28.08.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 усе належне майно вона заповідала ОСОБА_1.
Право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 оформлене на ОСОБА_5 після його смерті, рішенням виконкому Індустріальної районної ради від 22.12.2005 року №773.
Відповідно листа Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори від 04.12.2008 року №1698, після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, спадкові справи не заводились, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
Відповідно до спадкової справи №391/03, заведеної 13.05.2003 року Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_4, 19.02.2003 року з заявою про прийняття спадщини звернулися позивач - ОСОБА_1 і відповідачка - ОСОБА_2.
Як показала відповідачка ОСОБА_2 вона звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті матері до Шостої дніпропетровської нотаріальної контори, оскільки не знала, що є заповіт на брата - позивача про справі.
Відповідно до ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини .
Як пояснив позивач, він не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом в зв'язку з відмовою Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори в видачі.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Оскільки позивач ОСОБА_1 не може отримати свідоцство про право на спадщину за заповітом після смерті своєї матері, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити.
Керуючись п. п.23,24 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, ст. ст. 548-549 ЦК України в редакції 1963 року, ст. 3,7, 11,15, 60, 212 -215 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за заповітом на будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд шляхом подачі у 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Суддя І.С. Нощенко