Справа 5-16/10
25 лютого 2010 року, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого: судді - Попов В.В.,
при секретарі - Ладухіній І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Кривому Розі клопотання ОСОБА_1 про зняття судимості, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про зняття судимості, в якому зазначив, що Вироком Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 21 липня 1992 року він був засуджений за ст.17, ч.3 ст.215-3, ч.5 ст.19, ч.1 ст.101, ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі. Покарання за скоєння злочину відбув повністю.
11 жовтня 1994 року ухвалою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу, на підставі ст.52 КК України (в редакції 1960 року) був достроково звільнений від покарання на не відбутий строк - один рік п'ять місяців дев'ять днів.
Вироком Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 27 лютого 1994 року він був засуджений за ч.3 ст.144 КК України (в редакції 1960 року) до семи років позбавлення волі з конфіскацією майна. Покарання за скоєння злочину відбув повністю.
12 лютого 2002 року ухвалою Синельниківського районного суду Дніпропетровської області був достроково звільнений від покарання на не відбутий строк - один рік вісім місяців тринадцять днів.
ОСОБА_1 зазначив, що він повністю усвідомив свою вину у вчиненні злочину. Його поведінка є зразковою, він чесно працює фізичною особою - підприємцем, постійно сплачує податки та збори по місту мешкання, норми громадського порядку не порушує. Спиртні напої та наркотичні засоби не вживає, що підтверджується побутовою характеристикою.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просить зняти достроково його судимість за вироками Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 21 липня 1992 року та 27 лютого 1994 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав клопотання, просив відкласти розгляд справи і надати йому строк для надання додаткового характеризуючого матеріала - побутової характеристики з місця його проживання, довідки з податкової інспекції для свідчення того, що він на цей час є фізичною особою - підприємцем і сплачує податки, копію свідоцтва про народження дитини. За такими обставинами, слухання справи було перенесено на 18.02.2010 року.
18.02.2010 року ОСОБА_1 до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Слухання справи було призначено на 25.02.2010 року.
В цей день ОСОБА_1, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи до суду не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи суду не надав, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали клопотання у їх сукупності суд приходить до висновку, що клопотання повинно бути залишено без розгляду за наступними підставами.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 21 липня 1992 року був засуджений Центрально-Міським районним судом м.Кривого Рогу за ст.17, ч.3 ст.215-3, ч.5 ст.19, ч.1 ст.101, ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі. Покарання за скоєння злочину відбув повністю. 11 жовтня 1994 року за ухвалою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу, на підставі ст.52 КК України (в редакції 1960 року) ОСОБА_1 був достроково звільнений від покарання на не відбутий строк - один рік п'ять місяців дев'ять днів.
Крім того, ОСОБА_1 вироком Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 27 лютого 1994 року був засуджений за ч.3 ст.144 КК України (в редакції 1960 року) до семи років позбавлення волі з конфіскацією майна. Покарання за скоєння злочину відбув повністю. 12 лютого 2002 року за ухвалою Синельниківського районного суду Дніпропетровської області був достроково звільнений від покарання на не відбутий строк - один рік вісім місяців тринадцять днів.
Згідно з п.11 розд.ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Кримінального кодексу України в редакціїї 2001 року правила щодо погашення і зняття судимості, встановленні КК України 1960 року, поширюються на осіб, які вчинили злочини до набрання чинності новим Кодексом, за винятком випадків, якщо новим Кодексом пом'якшується кримінальна відповідальність цих осіб.
В даному випадку, у відношенні ОСОБА_1 повинні бути застосовані правила щодо погашення і зняття судимості встановлені КК України в редакції 2001 року, оскільки цим Кодексом пом'якшується кримінальна відповідальність, що вбачається з наступного.
Так, ОСОБА_1, за Вироком Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 21 липня 1992 року відбув покарання повністю і був достроково звільнений 11.10.1994 року. Під час вчинення наступного злочину в червні 1996 року судимість за перший злочин, у відповідності до ст. 55 КК України в редакції 1960 року погашена не була, у зв'язку з чим перебіг строку, що погашує судимість був перерваний.
За вчинення нового злочину ОСОБА_1 Вироком Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 27 лютого 2002 року був засуджений за ч.3 ст.144 КК України в редакції 1960 року, санкція якої передбачає позбавлення волі від 7 до 15 років з конфіскацією майна, у той час, як за даний злочин санкція ч.1 ст.121 КК України в редакції 2001 року пом'якшує кримінальну відповідальність і передбачає позбавлення волі від 7 до 12 років з конфіскацією майна.
Відповідно до ч.3 ст.90 КК України, якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбуття покарання.
Відповідно до ч.5 ст.90 КК України, погашення судимості обчисляється окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання за останній злочин.
В даному випадку строк обчислення погашення судимості повинно починати з 12 лютого 2002 року, коли ОСОБА_1 був достроково звільнений від покарання Ухвалою Синельниківського районного суду Дніпропетровської області.
Відповідно до КК України 2001 року строк погашення судимості встановлюється як від виду призначеного покарання так і від виду ступеня тяжкості вчиненого злочину.
Керуючись правилами ст.12 КК України встановлюю, що злочини, які вчинив ОСОБА_1 кваліфікуються, кожний окремо, як особливо тяжкий злочин, оскільки за кожний із них передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років.
Згідно з положенням ч.9 ст.89 КК України, особи, засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин визнаються такими, що не мають судимості, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину.
В даному випадку, з урахуванням того, що ОСОБА_1 фактично відбув покарання за останній злочин 12.02.2002 року і протягом восьми років з дня відбуття покарання не вчинив нового злочину, він з 12.02.2010 року визнається таким, що не має судимості.
Згідно з п.4 ч.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 16 «Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості» зазначено, що можливе лише зняття непогашеної судимості. Якщо буде встановлено, що вона вже погашена, то клопотання про її зняття залишаеться без розгляду, про що суддя виносить мотивовану постанову.
З урахуванням вищевикладеного, у зв'язку з тим, що згідно зі ст. 89 Кримінального Кодексу України судимість у ОСОБА_1 за вироками Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 липня 1992 року і 27 лютого 1997 року автоматично погашена 12.02.2010 року і ОСОБА_1 визнається таким, що не має судимості, його клопотання залишається без розгляду.
Керуючись ст. ст. 12, 89, 90 КК України, ст. 414 КПК України,-
Клопотання ОСОБА_1 про зняття судимості залишити без розгляду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційний суд Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом 7 діб з дня її оголошення.
Суддя В.В.Попов.