18.02.2021 227/5006/20
(заочне)
17 лютого 2021 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді - Левченка А.М.,
за участі:
секретаря судового засідання - Черкасової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Добропільської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне підприємство «Добропільська служба єдиного замовника», про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, справа 227/5006/20,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира була надана по ордеру №592 від 13.06.1988 р. ОСОБА_2 . За інформацією відділу реєстрації Добропільської міської ради з по квартирного карточки за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 була знята з реєстрації місця проживання 31.07.2001 року, а тому не є особою, яка підлягає визнанню такою, що втратила право користування спірним приміщенням. Будинок в якому знаходиться квартира перебуває на балансі КП «Добропільська служба єдиного замовника», квартира не приватизована та на даний час покинута, відповідачка не проживає у квартирі, ніяких обов'язків по схоронності житлового фонду, по сплаті комунальних платежів не виконує. Згідно акту наданого ТОВ «ДЕП №2» від 25 листопада 2020 року, квартира пустує, в квартирі ніхто не мешкає з 2014 року, вхідні двері старі, розбиті. Квартира зачинена, перебуває у переліку покинутих квартир з 01.11.2020 року. Ніхто не несе витрати по утриманню квартири. Комунальні послуги не сплачуються, існує заборгованість по комунальним платежам. Обов'язки, передбачені договором найму житла ніхто не виконує, квартира покинута без поважних причин. На підставі викладеного, просить суд визнати ОСОБА_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 23.12.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін та витребувано докази.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення повістки про виклик за останнім відомим місцем реєстрації, яка повернулась до суду без вручення з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також, в матеріалах справи міститься акт ТОВ «Добропільське експлуатаційне підприємство №2» про неможливість вручення судової повістки ОСОБА_1 , оскільки остання за вказаною адресою не проживає.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги позивача підтримують у повному обсязі.
Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За відомостями суду відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на яку їй направлялися повістки. Іншої адреси відповідач суду не повідомляла. Заяв та клопотань по справі суду від неї не надходило.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з викладеним, враховуючи заяву представника позивача, який не заперечував проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів і постановити заочне рішення, направивши за місцем мешкання відповідачів копію рішення суду для відома.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи та додані до неї документи приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 16.07.1996 року, що підтверджується довідкою від 19.11.2020 № 16-23/953, виданою відділом реєстрації Добропільської міської ради Донецької області (а.с.6). Дані обставини також підтверджуються довідкою виданою відділом реєстрації Добропільської міської ради Донецької області від 18.12.2020 року №16-23/1042. (а.с.26).
Відповідно до довідки відділу з житлових питань та управління комунальною власністю Добропільської міської ради від 09.12.2020 р. №09/187, згідно книги реєстрації ордерів, службових посвідчень та охоронних свідоцтв 1987 - 1988 років, ОСОБА_2 було видано ордер №592 від 13.06.1988 року про надання житлової площі за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.7).
Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське бюро технічної інвентаризації» від 26.11.2020 №549, за архівними даними на 31.12.2012 р. право власності на квартиру АДРЕСА_2 , не зареєстроване (а.с.8).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , будь які відомості відсутні (а.с.9).
З довідки наданої КП «Добропільська служба єдиного замовника» від 14.12.2020 р. №503, вбачається, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться на балансі їх підприємства. (а.с.14).
Також, на підтвердження своїх позовних вимог, позивачем надано суду акт обстеження житла від 25.11.2020 року виданий ТОВ «Добропільське експлуатаційне підприємство №2», відповідно до якого встановлено, що в квартирі не мешкають зі слів сусідів більше п'яти років, з 2014 року. Вхідні двері старі, розбиті, квартира зачинена, віконні рами дерев'яні та додано копії фотокарток. Зазначили, що квартира перебуває в переліку покинутих, безхазяйних квартир. Сума заборгованості зі сплати комунальних послуг з утримання будинків та прибудинкових територій на 01.11.2020 р. складає 3936,60 грн. Вказаний акт підписано двома техніками-доглядачами ТОВ «ДЕП №2» та затверджений директором ТОВ «ДЕП №2», а також підписаний мешканцем будинку (а.с.10-13).
На підтвердження неналежного утримання квартири, надано довідку про наявну заборгованість за послуги водопостачання (а.с. 15).
Згідно наданої інформації Добропільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків) №20.31-13-1966 від 29.12.2020 року вбачається, що актові записи про шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені та про смерть відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в архіві відділу не виявлено. Перевірку проведено по всім радам, по м.Добропіллю та у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян з 01.01.2013 року по теперішній час (а.с.37).
Згідно даних, що зберігаються в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» відомості про перетинання державного кордону України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в базі даних не виявлено. Відомості зберігаються протягом п'яти років (а.с.40).
З довідки Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Головного управління в Донецькій області Державної міграційної служби України, вбачається, що ОСОБА_1 , документованою паспортом громадянина України для виїзду за кордон не значиться.
З наданої інформації Депатрамента з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізацій Пенсійного фонду України, вбачається, що до бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомості стосовно ОСОБА_1 , в період з 01.01.2000 по теперішній час не надходили. Станом на грудень 2020 року, зазначена особа на обліку в органах ПФУ, як одержувач пенсії не перебуває. (а.с.42).
З відповідної довідки Державної податкової служби ГУ ДПС у Донецькій області вбачається, що відомості про отримані доходи ОСОБА_1 станом на 20.01.2021 р. за період І-ІІІ квартал 2020 року відсутні (а.с.44).
Так, під час вирішення справи по суті, суд приходить до висновку, що правовідносини у даній цивільній справі регулюються положеннями Житлового кодексу Української РСР, якими передбачені права наймачів житлових приміщень та членів родини останніх.
Відповідно до ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.
Відповідно до положень ст. ст.64, 65 Житлового кодексу України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
За правилами ст. 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або члена його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Відповідно до ст. 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
У роз'ясненнях, що містяться в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 № 2, зазначено, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Згідно ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, у якому фізична особа проживає постійно або тимчасово.
Згідно ст. 6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та правил норм процесуального закону щодо оцінки доказів.
Правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність, або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог.
Позовні вимоги позивача, направлені на позбавлення відповідача права користування жилим приміщенням, а тому можуть бути задоволені лише на підставі переконливих, взаємоузгоджених і неспростовних доказів у справі.
Поважні причини відсутності відповідача у вищезазначеному житловому приміщенні відсутні. Таким чином, оскільки відповідач понад шість місяців без поважних причин відсутня і не проживає у квартирі за місцем реєстрації, належним чином не здійснює її утримання, а отже є підстави для визнання її такою, що втратила право користування даним житлом.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 259, 263-265, 268, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Добропільської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне підприємство «Добропільська служба єдиного замовника», про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду, або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Добропільська міська рада, ЄДРПОУ 32897190, юридична адреса: Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83;
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .;
Третя особа: Комунальне підприємство «Добропільська служба єдиного замовника», ЄДРПОУ 32897226, місцезнаходження: Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева, буд.40.
Повний текст рішення складено 18 лютого 2021 року.
Головуючий суддя А.М. Левченко
17.02.2021