Справа № 563/1183/20
15.02.2021 року м. Корець
Корецький районний суду Рівненської області
в складі головуючого судді Загородько Н.А.
секретар судового засідання Заруцький А.О.,
за участю захисника Оксенюка Т.Ю.
розглянувши матеріали, які надійшли з Корецького ВП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
- за ч.1 ст. 130, ч.1 ст. 122-2 КпАП України, -
встановив:
30.11.2020 року о 21 годині 20 хвилин ОСОБА_1 по вул. Київська в м. Корець керував транспортним засобом в стані алкогольного сп"яніння. Огляд на стан сп"яніння у встановленому законом порядку проводився лікарем в медичному закладі КЗОЗ Корецька ЦРЛ, за адресою м.Корець вул.Володимирська, 14 А. ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 А ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Також, 30.11.2020 року о 21 годині 20 хвилин ОСОБА_1 по вул. Київська в м. Корець керуючи транспортним засобом, на вимогу працівника поліції завчасно подану за допомогою жезла, не зупинився, був затриманий шляхом переслідування, чим порушив вимоги п.2.4 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та заперечив факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп"яніння. Складені протоколи пояснив неправомірними діями працівників поліції.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 30.11.2020 року під час несення служби разом з ОСОБА_3 близько 21 год. 20 хв. вони намагалися зупинити автомобіль за допомогою жезла, але водій ОСОБА_1 проігнорував зупинку та продовжив рух. Даний транспортний засіб було зупинено шляхом переслідування і водію було названо конкретну причину зупинки. Під час спілкування у водія були наявні ознаки алкогольного сп"яніння. ОСОБА_1 бажав пройти огляд на стан алкогольного сп"яніння в закладі охорони здоров"я. Під час даного огляду було встановлено, що водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп"яніння і результат показав 1, 74 проміле.
Заслухавши ОСОБА_1 , захисника Оксенюка Т.Ю., свідка ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Незважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних правопорушень підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №093437 від 30 листопада 2020 року та протоколом ДПР18 № 093438 від 30 листопада 2020 року, в яких викладені обставини вчинення правопорушень; актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп"яніння, висновком щодо результатів медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння №36 від 30.11.2020 року, згідно якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння (1,74 проміле), рапортом поліцейського СРПП № 2 Кубая В.Я. та поліцейського ОСОБА_3 , відеозаписом від 30.11.2020 року, який був досліджений в судовому засіданні, протоколом АА № 054072 про адміністративне затримання від 30.11.2020 року.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно дост. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), розглядаючи та вирішуючи справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно пункту 2.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: a) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1..
Згідно ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За встановлених обставин справи, ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. 2.9 а ПДР України, вчинив правопорушення, що передбачене диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вищезазначені докази його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що всебічно досліджені під час судового засідання, а невизнання ним своєї вини суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
З огляду на вищевикладене, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 в межах санкцій ч.1 ст. 130, ч.1 ст.122-2 КУпАП , суд, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини в скоєнні правопорушення, відношення до скоєного, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 283 КУпАП суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення. Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 36, 40-1, ч. 1 ст.130, ст. 122-2 , 283,284 КУпАП , суд, -
постановив:
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 130, ч.1 ст 122-2 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді:
- за ч.1 ст. 130 КУпАП - штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік ;
- за ч.1 ст. 122-2 КУпАП - штрафу у розмірі дев"яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 гривні;
На підставі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , остаточне стягнення у виді шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 454 (чотириста п"ятдесят чотири) грн. судового збору
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Корецький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Загородько Н.А.