18.02.2021 227/561/21
18 лютого 2021 року м.Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Мацишин Л.С.,
за участю секретаря судового засідання: Михайловської Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті,
У лютому 2021 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа - Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ст-Погорелово Вешкаймського району Ульянівської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сніжне України.
В обґрунтування вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку було поховано 18 січня 2021 року на ділянці місцевого кладовища м. Сніжне. Добропільським міським ВДРАЦС Східного МУ МЮ (м. Харків) було відмовлено в проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, а на підтвердження факту смерті заявником пред'явлено документ, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року за № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024. У зв'язку з чим, заявник був вимушений звернутись до суду. Встановлення факту смерті ОСОБА_2 заявнику необхідне для державної реєстрації смерті матері та отримання свідоцтва про смерть, а також подальшого спадкування.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явився. Звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, в якій заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Добропільського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи була письмово належним чином повідомлена. Від останньої надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Проти задоволення заявлених вимог не заперечувала. Письмові заперечення (пояснення) стосовно заяви з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, від представника заінтересованої особи до суду не надходили.
Суд вважає можливим розглянути справу без участі відсутніх учасників процесу, які належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту смерті підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Згідно приписів п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.
Як зазначено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 06 листопада 1996 року Сніжнянським МВ УМВС України в Донецькій області (а.с. 4-5); фактичне місце проживання/перебування заявника зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 10 лютого 2021 року № 1449-5000340047 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.6)
ОСОБА_1 доводиться померлій ОСОБА_2 рідним сином, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 13 травня 1963 року. (а.с.7)
З матеріалів справи вбачається, що на момент смерті ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 07 грудня 2000 року Сніжнянським МВ УМВС України в Донецькій області. (а.с. 8)
На підтвердження факту смерті свого чоловіка заявницею надано наступні документи:
- лікарське свідоцтво про смерть № 19 від 16 січня 2021 року, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_2 у хірургічному відділенні Центральної міської лікарні м. Сніжне померла ОСОБА_2 від аневризми висхідного відділу аорти з розшаруванням та розривом на фоні гіпертонічної хвороби (а.с. 10);
- довідку № 19 про причину смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 від аневризми висхідного відділу аорти з розшаруванням та розривом на фоні гіпертонічної хвороб (а.с. 10);
- свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане 16 січня 2021 року Відділом РАЦС Сніжнянського міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки, відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Ст-Погорелово Вешкаймського району Ульянівської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Сніжне. (а.с. 9)
Крім того, на підтвердження факту смерті заявником надано копію договору-замовлення на проведення поховання ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на кладовищі смт Овсяне м. Сніжне (а.с. 12) та акту приймання-передачі наданих послуг № 28 від 18 січня 2021 року (а.с. 11).
Як вбачається з відмови в проведені державної реєстрації смерті від 11 лютого 2021 року, Добропільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), заявнику ОСОБА_1 було відмовлено в проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як останнім пред'явлено документ, який видано на тимчасово окупованій території України, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження. (а.с.13)
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Враховуючи викладене, лікарське свідоцтво про смерть, довідка про причину смерті та свідоцтво про смерть, копії яких надані заявником, є незаконними і не створюють правових наслідків.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, а відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Таким чином, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права і враховує висновки ЄСПЛ у справі проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території, і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності.
З урахуванням того, що заінтересованою особою заперечення (пояснення) стосовно заяви не надавались, а заявником надані докази, які в сукупності підтверджують факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ст-Погорелово Вешкаймського району Ульянівської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сніжне України, суд вважає, що ці обставини в сукупності дають підстави для задоволення заяви.
Таким чином, наявність вищевказаних доказів, на думку суду, є достатньою підставою для встановлення факту смерті в певний час, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, а рішення суду є підставою для реєстрації факту смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану, суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту смерті, що надасть заявнику можливість отримати свідоцтво про смерть, видане відповідним державним органом України.
На підставі ст. 317 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання даного рішення.
Керуючись ст.ст. 10, 81, 83, 223, 264-265, 273, 315-319 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), заінтересована особа - Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ЄДРПОУ 25336362; адреса місцезнаходження: пров. Європейський, буд. 6, м. Добропілля Донецької області 85000), про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ст-Погорелово Вешкаймського району Ульянівської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сніжне України.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено через Добропільський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Копію рішення невідкладно надіслати до Добропільського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), для державної реєстрації факту смерті.
Суддя Добропільського міськрайонного суду
Донецької області Л.С. Мацишин
18.02.2021