Справа № 226/708/20
Провадження №2/226/364/2020
Іменем України
12.02.2021 Димитровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Салькової В.С.,
за участю секретаря судового засідання Козлової Д.В.
представника позивача адвоката Сакуна В.А., представника відповідача Заговорича Є.Г. , представника третьої особи Іванова І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирнограді Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Мирноградвугілля», треті особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та Головне управління Держпраці у Донецькій області, про встановлення факту нещасного випадку,
І. Стислий виклад вимог позивача.
Позивач ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Сакуна В.А. звернувся до суду з цим позовом про встановлення факту нещасного випадку, в обґрунтування якого вказав, що з 09.04.2003 по 31.10.2019 він перебував у трудових відносинах із ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля», працювавши електрослюсарем підземним з повним підземним днем у шахті. Був звільнений наказом №02/1337-к-к від 31.10.2019 за ч.2 ст.40 КЗпП України за станом здоров'я (інвалідність ІІІ групи).
26.04.2017 близько 2-00 з ним стався нещасний випадок на виробництві під час виконання виробничого завдання. Працюючи у четверту зміну, позивач виконував роботи з розукомплектації роликів конвеєра, наносив удари кувалдою, яка зіскочила з ручки та болванкою вдарила його по задній частині голови та шиї, внаслідок чого він втратив свідомість. Першу медичну допомогу йому надав колега, який супроводив його до медичного пункту, де було накладено пов'язку на голову. Всю робочу зміну позивач знаходився у робочому складі, де приходив у себе, але біль не зменшувалася, тому після закінчення зміни він направився до лікарні, куди звернувся о 10 годині 26.04.2017. В лікарні вказав, що отримав травму голови у побуті, лікувався амбулаторно до 16.05.2017. Після цього за наслідками травми звертався за лікуванням у 2019 році, лікувався амбулаторно з 11.04.2019 по 04.05.2019.
У 2019 році у нього був виявлені 7-градусний кіфоз шийного відділу хребта на рівні С4-5 посттравматичного характеру, посттравматична змішана енцефалопатія/змішана посттравматична та резидуальна енцефалопатія з двобічною пірамідною недостатністю, помірною статичною атаксією, син копальними станами. Він лікувався в неврологічному стаціонарі Мирноградської ЦМЛ з 15.052019 по 23.05.2019, з 20.06.2019 по 03.07.2019, з 30.07.2019 по 08.08.2019 зі скаргами на постійний головний біль, запаморочення, хиткість при ходьбі, біль у шиї, періодичні втрати свідомості.
09.10.2019 позивачеві встановлено ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням, протипоказана робота на висоті, важка фізична праця, робота з механізмами.
29.10.2019 ним подано заяву до ДП «Мирноградвугілля» та ГУ Держпраці про проведення розслідування прихованого нещасного випадку, але 23.12.2019 був затверджений акт за формою Н-1/НП, яким нещасний випадок, що стався 26.04.2017, не був визнаний таким, що пов'язаний із виробництвом.
Вважає, що висновки акту суперечать фактичним обставинам справи, зокрема, показам свідка ОСОБА_3 . Комісією не було проведено об'єктивного розслідування нещасного випадку, тому позивачем 25.12.2019 було подано до Держпраці заяву про видання припису Н-9 для проведення повторного розслідування, однак у проведенні додаткового розслідування йому було відмовлено.
Просив суд встановити факт нещасного випадку, пов'язаного із виробництвом, який стався 26.04.2017 з ним на ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля».
ІІ. Заяви (клопотання) та позиції учасників справи.
В судове засідання позивач не з'явився, надавши суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, в якому наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник позивача адвокат Сакун В.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд визнати нещасний випадок із ОСОБА_2 таким, що пов'язаний із виробництвом. До викладеного у позові та на запитання учасників справи додав, що позивач звернувся із заявою про розслідування нещасного випадку через 2,5 роки після події тому, що стан його здоров'я погіршився. Безпосередньо після настання нещасного випадку він склав заяву про те, що травма сталася у побуті, за вказівкою начальника дільниці. В лікарні він також дійсно казав, що травма побутова, але не за чиїмось проханням, а через глупість. Лікар ОСОБА_4 , що оглядав позивача, вказував, що травма схожа на виробничу. Позивач після травми в періоди між лікуваннями продовжував працювати і звільнився 31.10.2019. Зараз не працює через поганий стан здоров'я.
Представник відповідача ДП «Мирноградвугілля» Заговорич Є.Г. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Посилаючись на наданий відзив на позовну заяву, вказав, що позивач був підземним робітником, але 26.04.2017 працював на поверхні у цеху разом із ОСОБА_3 . Того дня ОСОБА_2 табелювався за робочим часом і жодних відомостей про його травмування по шахті не проходило, він не звертався до медпункту шахти, не був зареєстрований у журналі обліку травматизму. 26.04.2017 медичної допомоги позивачеві на виробництві не надавалася, начальник дільниці навіть не знав про наявність травми. В разі, якщо на шахті трапляється нещасний випадок, про це має бути обов'язково сповіщено начальника дільниці, а робоче місце, де стався нещасний випадок, має бути обгороджене. Медичні працівники шахти ведуть журнал звернень до медпункту і обов'язково фіксують в ньому кожного, хто звертається. 15.05.2017 ОСОБА_2 звернувся до директора шахти із заявою про проведення розслідування нещасного випадку невиробничого характеру і вказав у заяві, що 26.04.2017 о 10-20 він у своєму дворі при виконанні робіт впав та отримав травму голови. За наслідками розслідування комісією шахти було складено акт №154 про визнання травми такою, що має невиробничий характер та отримана у побуті. Після складання акту №154 зауважень від позивача не було, вони з'явилися лише через 2,5 роки. 11.11.2019 до директора шахти надійшла заява ОСОБА_2 про проведення розслідування нещасного випадку, який стався 26.04.2017, комісія провела розслідування та дійшла висновку про непов?язаність випадку із виробництвом. Був складений та затверджений акт за формою Н-1/НП від 13.12.2019. 27.12.2019 позивач звернувся до управління Держпраці щодо незгоди з висновками комісії, однак порушень встановлено не було. Просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області Іванов І.Ю. в судовому засіданні вважав позов необґрунтованим. За письмовими поясненнями третьої особи, розслідування нещасного випадку зі складанням акту Н-1/НП від 13.12.2019 було проведене у відповідності до вимог закону. Комісією було встановлено, що про настання нещасного випадку позивач керівництво дільниці та шахти не повідомляв, медична допомога йому в день травмування на шахті не надавалася, нещасний випадок ні на підприємстві, ні в лікувальному закладі не реєструвався, як такий, що стався на виробництві. Травма вказана отриманою у побуті, ОСОБА_2 сам вказував, що отримав її 26.04.2017 о 10-20 під час виконання господарських робіт на подвір'ї власного будинку. Такі пояснення після травми позивач давав свідомо, відомості про здійснення на нього тиску відсутні. Крім того зауважено, що ОСОБА_2 , порушуючи питання про встановлення факту нещасного випадку, не просить скасувати акт №154 про нещасний випадок невиробничого характеру, а два чинних акти по одній травмі одночасно існувати не можуть. В судовому засіданні представником наголошено, що позивач має вроджене захворювання - кісту карману Ратке, и саме воно, на думку представника, спричиняє ОСОБА_2 погіршення стану здоров'я, яке він списує на травму. Просив залишити позовні вимоги без задоволення судом.
Представник третьої особи - ГУ Держпраці до судового засідання не з'явився, надав до суду пояснення на позовну заяву, в яких вказав, що процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків на виробництві визначена Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затв. постановою КМУ від 17.04.2019 №337. Комісією з розслідування нещасного випадку нещасний випадок, що стався з ОСОБА_2 26.04.2017, був визнаний таким, що не пов'язаний із виробництвом, про що було складено акт Н-1/НП 13.12.2019. 27.12.2019 позивачем було складено заяву про незгоду з висновками комісії, яка була розглянута із наданням 24.01.2020 відповіді після проведення перевірки об'єктивності розслідування. Всі відомості, досліджені комісією, вказали на отримання позивачем травми у побуті. Зауважено, що рішення комісії та зміст акту можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим. Просить відмовити у задоволенні позову і розглянути справу без участи представника ГУ Держпраці.
Позивачем ОСОБА_2 подане суду клопотання про допит свідка ОСОБА_5 .
Представником позивача адвокатом Сакуном В.А. подавалися суду клопотання про долучення доказів.
Представником відповідача Заговоричем Є.Г. заявлені суду клопотання про виклик та допит свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Доценка Д.В. , про долучення доказів. Також надано суду для огляду в судовому засіданні оригінали Положення про систему управління виробництвом та охороною праці у вугільній промисловості України ВП «Шахта «Стаханова» та Журналу відвідування медпункту бл.№4 ВП «Шахта «Стаханова» за період з 09.03.2017 по 08.05.2017.
Представником третьої особи Івановим І.Ю. подане суду клопотання про долучення доказів.
Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
11.03.2020 ухвалою судді позовна заява залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків заяви, які були усунуті позивачем 19.03.2020.
23.03.2020 ухвалою судді відкрите спрощене позовне провадження у даній справі, розгляд справи по суті призначений на 23.04.2020, відповідачеві запропоновано подати суду відзив на позовну заяву, третім особам - пояснення у справі.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено з відомостей трудової книжки НОМЕР_1 , що позивач ОСОБА_2 з 09.04.2003 по 31.10.2019 перебував з відповідачем у трудових відносинах, працюючи електрослюсарем підземним. 31.10.2019 його наказом №02/1337к було звільнено згідно з п.2 ст.40 КЗпП України за станом здоров'я.
15.05.2017 ОСОБА_2 на ім'я директора ВП «Шахта «Стаханова» подано заяву, в якій він просить розслідувати та скласти акт за нещасним випадком невиробничого характеру, що стався з ним 26.04.2017 о 10-20 під час виконання господарських робіт у дворі власного будинку.
За змістом пояснювальної записки ОСОБА_2 від 15.05.2017, яку він склав для подання у комісію з соціального страхування ВП «Шахта «Стаханова», 26.04.2017 о 10-20 під час виконання господарських робіт у дворі власного будинку він оступився і впав, при цьому травмував голову.
15.05.2017 директором ВП «Шахта «Стаханова» затверджено Акт №154 про нещасний випадок невиробничого характеру, згідно з яким 26.04.2017 о 10-20 у дворі будинку №134 по вул. Чкалова в смт Новоекономічному Покровського району с ОСОБА_2 стався нещасний випадок. Так, згідно з актом, під час виконання господарських робіт у дворі власного будинку він оступився та впав, при цьому була травмована його голова в області потилиці. До нещасного випадку призвела особиста необережність потерпілого, наслідком якої став забій потиличної частини голови.
Наказом ДП «Мирноградвугілля» від 16.05.2017 №131 відокремлений підрозділ «Шахта ім. Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» перейменовано у відокремлений підрозділ «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля».
29.10.2019 ОСОБА_2 на ім'я директора ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» подано заяву про проведення розслідування нещасного випадку, який стався з ним на виробництві 26.04.2017.
Згідно з пояснювальною запискою ОСОБА_2 , складеною ним за фактом нещасного випадку 26.04.2017, під час розбирання непрацюючих роликів зі стрічкового конвеєру у нього з ручки зіскочила кувалда і вдарила його по голові в області потилиці. До відома будь-кого він це не доводив, оскільки не знав, що це потрібно. Наприкінці зміни звернувся до медичного пункту, де була надана допомога. Після роботи звернувся до лікарні на прийом лікаря-травматолога 26.04.2017.
З протоколу опитування ОСОБА_2 про обставини нещасного випадку вбачається, що за його поясненнями він працював 25.04.2017 в четверту зміну, нещасний випадок стався 26.04.2017 близько 02-00. Отримав усний наряд від ОСОБА_3 , розписався у книзі нарядів чергового механіка, пройшов інструктаж, отримав світильник та саморятівник. Віддав на рукоятці отриманий ним спусковий жетон та, взявши інструмент, разом із ОСОБА_3 пішов близько 01-30 до цеху дільниці «Водовідливу». Десь о 02-00 під час вибивання валу з роліку стрічкового конвеєра кувалда злетіла з дерев'яної ручки та вдарила його в область потилиці, збивши захисну каску. Це бачив ОСОБА_3 , який і надав йому першу допомогу. Нікому про подію він не повідомляв, перед закінченням зміни звернувся до медпункту, де медсестра обробила рану та наклала пов'язку. В 08-20 здав жетон, помився та поїхав додому. Після отримання травми роботи не виконував, перебував на відмітці 9+ клітьового стволу і по прибуттю нагляду дільниці 26.04.2017 на перший наряд повідомив про випадок. До Мирноградської ЦМЛ звернувся 26.04.2017 близько 10-00. Діагноз не пам'ятає, лікареві сказав, що травму отримав у гаражі, вважав, що минеться. Керівництву дільниці повідомляв, що отримав травму в побуті. Не може пояснити, чому послався на невиробничий характер травми.
Пояснювальною запискою Доценка Д.В. (за відомостями акту №154 від 15.05.2017 - станом на 26.04.2017 начальника дільниці) від 11.12.2019 засвідчено, що про випадок із ОСОБА_2 він дізнався від адміністрації шахти «Капітальна» у листопаді 2019 року, та про обставини, викладені останнім, йому невідомо.
За пояснювальною запискою медичної сестри дільниці МОС ОСОБА_7 від 14.11.2019 вона працювала 25.04.2017 з 18-00 до 6-00 і за час її чергування ОСОБА_2 за медичною допомогою не звертався.
За пояснювальною запискою начальника дільниці МОС ОСОБА_6. від 15.11.2019 ОСОБА_2 за даними журналу відвідування 25 та 26 квітня 2017 року за медичною допомогою не звертався.
За пояснювальною запискою медичної сестри дільниці МОС ОСОБА_8 від 20.11.2019 вона працювала 26.04.2017 з 6-00 до 18-00 і за час її чергування ОСОБА_2 за медичною допомогою не звертався.
За відомостями Журналу відвідування медпункту бл.№4 ВП «Шахта «Стаханова», який охоплює період з 09.03.2017 по 08.05.2017, 25 та 26 квітня 2017 року звернення за медичною допомогою ОСОБА_2 не зареєстроване.
13.12.2019 складено та затверджено Акт за формою Н-1/НП розслідування нещасного випадку, що стався 26.04.2017 о 02-00 з ОСОБА_2 , яким встановлена відсутність підстав для визнання нещасного випадку пов'язаним із виробництвом.
25.12.2019 ОСОБА_2 подано до ГУ Держпраці у Донецькій області заяву про видання припису за формою Н-9 та призначення повторної комісії з розслідування нещасного випадку та проведення повторного розслідування з урахуванням об'єктивних показів свідка ОСОБА_3 та висновків медичних спеціалістів.
24.01.2020 ГУ Держпраці у Донецькій області повідомило позивачеві про відсутність законних підстав щодо видачі обов'язкового до виконання припису за формою Н-9.
З медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2 вбачається, що 26.04.2017 о 10-00 йому за наслідками огляду встановлено діагноз: забій, гематома волосистої частини голови. Зі слів хворого, травму отримав у побуті 26.04.2017, забив голову у гаражі, свідомість не втрачав. 27.04.2017 оглянутий неврологом, окулістом, проходив амбулаторне лікування. Виписаний до роботи з 16.05.2017.
В подальшому за даними медичної карти позивач періодично лікувався лікарем-неврологом, проходив обстеження та дослідження. Виявляв скарги на головний біль, біль у шиї, погіршення самопочуття та зниження зору, втрату свідомості.
Протягом 2019 року ОСОБА_2 медичними дослідженнями та численними консультаціями спеціалістів встановлено наявність вогнища у гіпофізі, яке вірогідно є кістою кармана Ратке , ретенційну кісту лівої верхньощелепної пазухи. Виявлено резидуальну енцефалопатію з рефлекторною пірамідною недостатністю, з вазомоторною цефалгією, вестибулопатією, вегетативною дисфункцією з епісиндромом у вигляді генералізованих (?) нападів, стадія декомпенсації, цервіко-краніалгією, сінкопальними станами; протрузії міжхребцевих дисків, остеохондроз шийного відділу хребта, спондилолистез, ознаки аномалії Кімерлі зліва, кіфоз, правобічний сколіоз; нестабільність артеріального тиску, гіпоплазію правої хребтової артерії.
Висновком головного нейрохірурга ДОЗ Донецької ОДА Калача О.В. 05.09.2019 ОСОБА_2 встановлено діагноз: змішана посттравматична (травма на виробництві 26.04.2017, зі слів хворого) та резидуальна (кіста карману Ратке) енцефалопатія з двобічною пірамідною недостатністю, помірною статичною атаксією, сінкопальними станами (2-3 рази на місяць за анамнезом), стійкою вазомоторною цефалгією, церебрастенією. Хронічна посттравматична (посттравматична деформація хребтового каналу з формуванням патологічного кіфозу) та резидуальна (аномалія Кімерлі) церві кальна мієлорадикулопатія зі стійкою цервікобрахіалгією, дистальним парезом лівої руки, сенсорними порушеннями, синдромом хребтової артерії з помірною вестібулопатією. Такий саме діагноз вказаний і у виписці з історії хвороби позивача від 15.07.2020. В подальшому 01.09.2020 ОСОБА_2 встановлено органічний (астенічний) розлад внаслідок резидуальної енцефалопатії, а 26.09.2020 - змішана енцефалопатія (травма на виробництві 26.07.2017, судиннолікворно-гіпертензійна, кіста карману Ратке) зі стійкою цефалгією, помірною вестибулоатаксією, двобічною пірамідною недостатністю, сінкопальними станами (2-3 рази на місяць), ВСД за змішаним типом, кризами симпато-адреналового (нерозбірливо) напрямку…Хронічна посттравматична деформація хребтового каналу з формуванням патологічного кіфозу, резидуальна (аномалія Кімерлі)….помірним дистальним парезом лівої руки, сенсорними порушеннями…хребтової артерії…
Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12ААБ №601416 від 09.10.2019 ОСОБА_2 первинно встановлено ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням до 01.11.2020.
Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що позивач є її сином і в ніч з 25 на 26 квітня 2017 року працював у четверту зміну на шахті «Стаханова». 26.04.2017 десь о 9-00 вона прийшла додому, побачила у дворі краплі крові від воріт до входу у будинок. Син вискочив з дому наляканий, просив її додивитися його голову. На потилиці у сина вона побачила бинт та пластир, все було в крові. Син пояснив, що травма сталася на роботі,що він звертався до медпункту, з ним був ОСОБА_12 . Казав, що йому надали медичну допомогу і вписали відомості до журналу. Телефоном вона попросила свого брата ОСОБА_13 відвезти сина до лікарні, спочатку до приймального відділення, потім - до травматолога. Коли син приїхав, то повідомив їй, що травму записали як побутову, бо йому погрожують начальник дільниці та ОСОБА_14 з ТБ, він боявся звільнення. Після закінчення лікарняного син повернувся до роботи, працював, але згодом протягом двох років стан його здоров'я погіршувався, він постійно тримався за голову, чого раніше не було, син не мав вроджених та інших захворювань. В квітні 2019 року він відпрацював зміну і не міг самостійно піднятися, боліла голова, втратив свідомість. Лікувався в неврології, зараз також йому зле. Керівництву в день нещасного випадку 26.04.2017 син не доповідав про подію. Звільнився у жовтні 2019 року, але з квітня 2019 року фактично не працював, перебуваючи у відпустці та на лікарняних. 26.04.2017 син не проводив вдома ніяких робіт. МСЕК встановила синові загальне захворювання. На роботі до звільнення син завжди проходив профосмотри, останній - у 2018 році, був визнаний придатним до роботи. На уточнююче запитання суду зазначила, що сину ніхто не погрожував, але вона знає, що іншим погрожували звільненням, якщо повідомлять про нещасний випадок на виробництві. Коли син звільнився, то перестав боятися та подав заяву про розслідування нещасного випадку.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав, що з 2010 року по вересень 2017 року працював на шахті «Стаханова» електрослюсарем підземним черговим позмінно. 25.04.2017 працював у третю зміну, ОСОБА_2 мав змінити його і працювати у четверту. Того дня вони працювали на поверхні за додатковим нарядом, вибивали вали з конвеєрних роликів. Зі змінником це робити легше, тому у проміжку між третьою і четвертою змінами з 01-00 до 02-00 працювали удвох. Він тримав наставку, а ОСОБА_15 бив по ній кувалдою, коли злетіла металева частина і вдарила його (позивача) у потилицю. Сам удар він (свідок) не бачив, ОСОБА_15 був у касці. Коли посвітив ліхтариком, побачив під каскою розсічення під волоссям, десь 2-3 см, крові не було. Позивач казав, що голова не кружиться, його не нудило. Десь о 02-10 ОСОБА_15 пішов до медпункту сам, за півгодини повернувся із пов'язкою (голова була заклеєна). Він запропонував позивачеві залишитися, але той відмовився і сказав, що сам відчергує, і він пішов додому. Про травму ОСОБА_15 він (свідок) нікому не повідомляв. Чи записували звернення у медпункті до журналу, він не питав. Про те, що ОСОБА_15 вказав травму побутовою, йому відомо не було. За сім років роботи на шахті він ніколи не чув, щоб комусь погрожували або тиснули з питань обліку нещасних випадків.
Свідок ОСОБА_6 пояснила судові, що працює начальником дільниці медично-оздоровчої служби шахти «Капітальна» з 2008 року та особисто з ОСОБА_2 не знайома. В медичному пункті шахти ведеться журнал реєстрації звернень і будь-яка травма, а також будь-яке звернення за допомогою обліковуються. Без фіксування інформації медична допомога не надається. Про випадки травмування мають повідомлятися гірничий диспетчер, начальник зміни з охорони праці та начальник дільниці, на якій сталося травмування. Про травмування позивача вона дізналася у 2019 році під час проведення розслідування за його заявою. В журналі звернень за медичною допомогою відомостей про звернення позивача немає. Чергова медична сестра зобов'язана повідомляти їй як начальнику служби про кожну травму згідно з посадовою інструкцією. В ніч з 25 на 26 квітня 2017 року з 18-00 чергувала медсестра ОСОБА_16 , о 06-00 її змінила медсестра ОСОБА_17 , і до них ОСОБА_15 не звертався. Інших місць на шахті, де б йому могла бути надана медична допомога, немає.
Свідок ОСОБА_8 суду показала, що з 1988 року працює медсестрою шахти «Капітальна», чергувала з 06-00 до 18-00 26.04.2017, змінивши медсестру ОСОБА_16 , яка казала, що зміна пройшла спокійно. Всі звернення працівників за медичною допомогою вони зобов'язані фіксувати в журналі. Позивач ОСОБА_2 в час її чергування за допомогою не звертався і про його травмування вона не знала. Взагалі в її зміну 26.04.2017 жодних травм по шахті не було, звернення працівників того дня стосувалися болю та підвищеного тиску.
Свідок ОСОБА_7 суду показала, що з 1997 року працює медсестрою шахти «Капітальна», чергувала з 25.04.2017 з 18-00 до 06-00 26.04.2017. ОСОБА_2 до неї за допомогою не звертався, про травму їй ніхто не повідомляв. Дізналася про це лише у 2019 році. В ту ніч не було жодного звернення до медпункту, чергувала вона одна. До журналу вносяться всі звернення з будь-яких приводів.
Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що в квітні 2017 року йому зателефонувала сестра ОСОБА_5 , попросила його відвезти до лікарні племінника, якому дуже зле. Він приїхав до їхнього дому машиною, побачив племінника у закривавленій пов'язці на голові (на потилиці), у дворі на камінні були також плями крові. Приїхали до лікарні, сестра з племінником пішли, а він чекав у машині. Що за травма - не питав, а племінник сам не розповідав, бо був у поганому стані. Гадає, що це була виробнича травма, бо племінник до того був на роботі. Потім згодом стан його здоров'я погіршувався, племінник міг не впізнати його при зустрічі на роботі (вони працюють на одній шахті). 26.04.2017 він (свідок) працював у першу зміну, сестра зірвала його з роботі та він відпрошувався у начальника, тому поспішав повернутися на роботу. До травми племінник був здоровий.
V. Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Згідно з ч.ч.1,2,6 ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 171 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Ці положення КЗпП України кореспондуються з вимогами ст.22 Закону України «Про охорону праці», згідно з якими роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Відповідно до п.п.2 п.10 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ №1232 від 30.11.2011, який діяв на час звернення позивача до ВП «Шахта ім. Стаханова» 15.05.2017, роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов'язаний протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.
За змістом абз.1 п.23 вказаного Порядку нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку).
Таким чином, саме на роботодавця покладено обов'язок організації розслідування нещасного випадку.
Як вбачається з матеріалів справи, вимоги Порядку роботодавцем за зверненням ОСОБА_2 були виконані у повному обсязі, була створена комісія з розслідування нещасного випадку, за наслідками роботи якої 15.05.2017 було складено Акт №154 про нещасний випадок невиробничого характеру.
При складанні цього акту комісією взяті до уваги відомості, повідомлені позивачем, про невиробничий характер його травмування, акт та його зміст ОСОБА_2 оскаржені у встановленому законом порядку не були і ним не спростовувалися до 29.10.2019, коли він подав заяву на ім'я директора шахти про розслідування нещасного випадку як такого, що пов'язаний із виробництвом.
Затверджений за наслідками нового розслідування Акт за формою Н-1/НП розслідування нещасного випадку, що стався 26.04.2017 о 02-00 з ОСОБА_2 , яким встановлена відсутність підстав для визнання нещасного випадку пов'язаним із виробництвом, також не був оскаржений позивачем та його представником.
Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_2 просить встановити факт нещасного випадку 26.04.2017 як такого, що пов'язаний із виробництвом, не ставлячи питання про скасування Акту №154 від 15.05.2019.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України).
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши доводи сторін та вивчивши матеріали справи, суд вбачає, що факт наявності травмування позивача 26.04.2017 підтверджений матеріалами справи, зокрема, медичними документами та обома наявними у справі актами.
Разом із тим, виробничий характер травми 26.04.2017 позивачем належними, допустимими та достатніми за своїм обсягом доказами не доведений.
Так, на підтвердження своєї позиції ОСОБА_2 посилається на свідчення ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_18 , а також на зміст медичних документів, в яких йдеться про отримання ним травми на виробництві.
Оцінюючи покази вказаних свідків, суд зазначає, що вони спростовуються сукупністю інших наявних і досліджених у справі доказів. Так, свідчення ОСОБА_3 про отримання травми ОСОБА_2 26.04.2017 близько 02-00 під час виконання робіт з кувалдою та подальше близько 02-10 звернення останнього до медпункту шахти спростовуються показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які вказали суду про те, що 25-26 квітня 2017 року ОСОБА_2 за медичною допомогою до медпункту шахти не звертався, а також відомостями оглянутого судом Журналу відвідування медпункту бл.№4 ВП «Шахта «Стаханова», який охоплює період з 09.03.2017 по 08.05.2017, і в якому за час 25 та 26 квітня 2017 року звернення за медичною допомогою ОСОБА_2 не зареєстроване.
Згідно з п.2.2 посадової інструкції начальника медично-оздоровчої служби ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» однією з основних функцій начальника дільниці МОС є координація роботи медичної служби шахти під час аварій і нещасних випадків на виробництві, пов'язаних з травмуванням працівників шахти.
За вимогами пунктів 2.1, 2.3 посадової інструкції сестри медичної поверхневого медпункту вищої категорії дільниці медично-оздоровчої служби ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» основними функціями сестри медичної є, зокрема, організація і надання долікарської медичної допомоги потерпілим при травмах, гострих захворюваннях і отруєннях; ведення обліково-звітної документації по медпункту. Пункт 3.6 інструкції зобов'язує медичну сестру про травми, нещасні випадки повідомляти начальника дільниці, гірничого диспетчера, начальника зміни з охорони праці. Відповідно до пункту 3.15 медична сестра веде обліково-звітну документацію, в тому числі журнал відвідувань медпункту, журнал травматизму та несе відповідальність за якісне оформлення документації протягом зміни (п.5.6), своєчасне сповіщення начальника дільниці, гірничого диспетчера, начальника зміни з охорони праці про травми та нещасні випадки.
Відсутність відомостей в журналі відвідування медпункту про звернення ОСОБА_2 в сукупності із показами медичних працівників шахти, а також зі змістом пояснювальної записки начальника дільниці Доценка Д.В. від 11.12.2019 щодо неповідомлення йому про травмування ОСОБА_2 в день травмування 26.04.2017 та після цього разом вказують на те, що 25-26.04.2017 ОСОБА_2 до медичного пункту шахти за допомогою не звертався, оскільки в іншому випадку працівники медично-оздоровчої служби, керуючись закріпленим у посадових інструкціях алгоритмом дій в разі травмування працівника, мали здійснити дії щодо фіксації звернення, його характеру, та сповістити певне коло осіб апарату шахти про настання нещасного випадку з метою організації його невідкладного розслідування.
Також покази свідка ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_18 не узгоджуються між собою, оскільки ОСОБА_3 послідовно під час надання показів вказував про відсутність крові у ОСОБА_2 під час та після його травмування, в той час як ОСОБА_5 та ОСОБА_18 стверджували про наявність слідів крові як на голові, і пов'язці позивача, так само і на площині дворової території його будинку.
Покази ОСОБА_5 та ОСОБА_18 є суперечливими і між собою, оскільки мати позивача вказує, що не їздила із сином до лікарні, а дядько наголошує на тому, що на прийом до лікаря позивач ходив із матір'ю. Підтвердження ОСОБА_18 виробничого характеру травми позивача суд вважає неспроможним, оскільки сам свідок зазначив суду, що не питав племінника про причину та обставини травмування, а висновок про травму на виробництві зробив сам, виходячи з власних міркувань.
Враховуючи, що позивач сам після травмування визначив його характер як побутовий, це відображено і в медичних документах на час його первісного звернення до лікарні та документах, що складалися під час тривання лікування, не отримавши в ході судового розгляду доказів на підтвердження здійснення будь-якими особами тиску на ОСОБА_2 з метою приховування нещасного випадку на виробництві, суд констатує відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи сторони позивача щодо вагомості висновків про виробничий характер травми, наведених у висновку головного нейрохірурга ДОЗ Донецької ОДА Калача О.В. від 05.09.2019 та отримуваних позивачем у подальшому медичних документах, не можуть бути прийнятими до уваги судом, оскільки ці діагнози встановлені після закінчення розслідування нещасного випадку, а встановлення причинного зв'язку між виявленими захворюваннями та виробничим травмуванням входить до компетенції відповідних комісій, а не окремих спеціалістів і лікарів.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Судові витрати у справі складаються з судового збору в сумі 840,80 грн, який в силу ст.141 ЦПК України через відмову у задоволенні позову покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,5,10-13,34,137,141,200,206,258-259, 265,352,354 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП відсутній через відмову від отримання, паспорт НОМЕР_2 , виданий Красноармійським РВ УМВС України в Донецькій області 21.05.2001) до Державного підприємства «Мирноградвугілля» (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Соборна, 1, код за ЄДРПОУ 32087941), треті особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5, код за ЄДРПОУ 41325231) та Головне управління Держпраці у Донецькій області (85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, 82, код за ЄДРПОУ 39790445), про встановлення факту нещасного випадку - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене 18.02.2021.
Суддя: В.С. Салькова