Справа 556/1884/20
Номер провадження 2/556/21/2021
17.02.2021 року.Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Котик Л.О.,
при секретарі - Басик Г.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
До Володимирецького районного суду Рівненської області звернулась ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що з 17 липня 2017 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюбне життя з відповідачем не склалося через несумісність характерів і поглядів на життя. З жовтня 2020 року проживають окремо. Шлюбні стосунки припинені. Переконана, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечитиме її інтересам та інтересам дитини.
Відповідач жодної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча він може надавати таку допомогу. У зв"язку із наведеним просила стягнути на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн., але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду до досягнення сином повноліття. Шлюб розірвати.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 14 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2ст. 247 , ч.2ст. 279 ЦПК України.
Від позивачки надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги визнає частково. Згідний на розірвання шлюбу та стягнення аліментів в розмірі 1500 грн., але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, і це встановлено в судовому засіданні, що 17 липня 2017 виконавчим комітетом Хиноцької сільської ради Володимирецького району зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис №3. ( копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 )
Від спільного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ( копія свідоцтва про народження дитини, серії НОМЕР_2 ).
Згідно довідки про склад сім'ї №148 від 16 лютого 2021 року та довідки №150 від 16 лютого 2021 року, видана головним спеціалістом Хиноцької сільської ради Володимирецького району, до складу сім'ї ОСОБА_1 входить її син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на її утриманні.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною другою статті 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі. Частиною третьою статті 181СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню суд враховує наступне.
Відповідно до вимог статті 182 СК України, обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів є стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Також даною статтею визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
А як зазначено в ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Згідно п. п. 3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, враховуючи, що відповідач є батьком неповнолітньої дитини, зобов'язаний її утримувати до досягнення повноліття, не має інших утриманців, а також відсутні обставини, які б перешкоджали ОСОБА_2 виконувати свій обов'язок по утриманню неповнолітнього сина, позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20листопада 1989 року,яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ(78912)від 27лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Як зазначено в ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачка заявила вимогу про стягнення з відповідача на її користь, на утримання неповнолітнього сина аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн., але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дитину щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач в свою чергу даний розмір аліментів не визнає, згідний сплачувати аліменти в розмірі 1500 грн., але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки не має постійного джерела доходу, ніде не працює.
Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень.
А тому з врахуванням вищенаведених правових норм та заявлених позивачем вимог, враховуючи наведені обставини і те, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, засад справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1500 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, що буде достатнім для забезпечення належних умов для фізичного, духовного та культурного розвитку дитини, а також відповідатиме чинному законодавству, не порушуючи інтересів і матеріального становища, як відповідача так і позивача.
При цьому на підставі частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред'явлення позову, тобто з 25 листопада 2020 року.
Поряд з тим, рішення слід допустити до негайного виконання по платежах за один місяць, згідно ст. 430 ЦПК України.
Оскільки, позивачка звільнена від сплати судового збору за вимогою про стягнення аліментів на утримання дитини, на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 908 грн.
Що стосується позjвних вимог про розірвання шлюбу.
За визначенням поняття шлюбу, наведеним у ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Як слідує з положень ст. 51 Конституції України, добровільність шлюбу відноситься до основних прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред"явлений одним із подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. (ч.2 ст.112 СК України)
Виходячи з наведеного, суд вважає, що даний шлюб існує формально, сторони миритися не бажають, не підтримують сімейні відносини, і наявні підстави для його розірвання.
У відповідності до ст.113 СК України особа , яка змінила своє прізвище у зв"язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивачка просить залишити прізвище - « ОСОБА_1 ».
Між сторонами немає спору з приводу визначення місця проживання дитини, у зв"язку з чим неповнолітнього сина залишити проживати з матір"ю.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки слід стягнути судовий збір за позовну вимогу про розірванян шлюбу у розмірі 840 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 21,55, 110, 112, 113, 141, 180, 182,184 СК України, ст.ст.4,6,8,10-13,17-18,141,259,263-265,274-275,279,430 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 17 липня 2017 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , та зареєстрований виконавчим комітетом Хиноцької сільської ради Володимирецького району, про що складено відповідний актовий запис №3.
Позивачці після розірвання шлюбу залишити прізвище - «ОСОБА_1 ».
Малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати з матір'ю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , аліменти в твердій грошовій сумі на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на дитину, починаючи з 25 листопада 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави - 908 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840 грн. 80 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Володимирецький районний суд Рівненської області.
Згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суддя: Котик Л.О.