Єдиний унікальний номер: 223/104/20
Провадження номер: 2/223/8/2021
08 лютого 2021 р. м. Вугледар
Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Дочинця С.І., при секретарі Лифенко Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вугледарського міського суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Вугледарського міського суду Донецької області із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 , де третьою особою є: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 , мотивує тим, що перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від зазначеного шлюбу сторони мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем та перебуває на його повному утриманні. На даний час ОСОБА_3 є повнолітнім та продовжує навчання у Великоновосілківському професійному ліцеї на денній формі навчання та не має змоги працевлаштуватись з метою отримання власного заробітку. Позивач та ОСОБА_2 припинили сумісне проживання та ведення спільного господарства. Відповідачка відмовляється в добровільному порядку надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, хоча аліменти нікому не сплачує, непрацездатних батьків на утриманні не має. Дитина потребує матеріального забезпечення, оскільки позивачеві важко самостійно забезпечити гідне проживання сина. Тому, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання повнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі заяви і до 23 років дитини. Окрім того, ОСОБА_1 просив суд судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку СМС-повідомлення щодо документу «Судова повістка про виклик до суду» (а.с. 98). Від позивача на адресу суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні вимог позову (а.с. 34).
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою щодо отримання судової повістки про виклик до суду та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 100, 101). Від представника відповідачки ОСОБА_4 на адресу суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності та відсутності її довірительки ОСОБА_5 (а.с. 102).
Окрім того, від представника відповідачки ОСОБА_4 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким остання просить суд відмовити у задоволенні вимог позову в повному обсязі, оскільки на даний час ОСОБА_6 не має можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дитини у розмірі 1/6 частини від її доходу, так-як на її утриманні перебуває ще одна дитина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, відповідачка працює в ДУО «Черноручський КПК дитячий садок - СШ Шкловського району», отримує заробітну плату в середньому 8000,00 - 9000,00 гривень, однак щомісячно несе трати на оплату житлово-комунальних послуг за місцем проживання, придбання продуктів харчування, сезонного одягу, засобів гігієни, для себе і дитини, що також повинно враховуватись при розгляді справи про стягнення аліментів. Окрім того, дитина ОСОБА_7 потребує лікування, оскільки має діагноз - ідіоматичний сколіоз, і двічі на рік їй потрібно лікування в санаторії, на яке також потрібні кошти. Тому, у разі якщо з ОСОБА_6 буде стягнуто аліменти у розмірі 1/6 частини усіх видів його доходу, останній та дитині, що перебуває на її утриманні, не вистачить коштів на життя. Більш того, позивачем не надано доказів щодо щомісячних витрат, в тому числі оплати поїдок, оплати канцелярії на навчання та інших необхідних доказів, на які посилається у позовній заяві. ОСОБА_3 навчається на бюджетній формі навчання та на теперішній час, у зв'язку з введення карантину всі навчальні заклади закриті. Крім того, позивач просить стягувати аліменти на час навчання і до досягнення дитини 23 років, однак навчання ОСОБА_3 відповідно до довідки наданої позивачем закінчується 30.06.2020 року. Позивачем не підтверджено його скрутне матеріальне становище, хоча на скільки відомо позивачці працює на шахті. Більш того, ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті аліментів на свою неповнолітню дитину ОСОБА_7 , яка також має право на утримання батька. ОСОБА_3 може навчатись на заочній формі навчання і поєднувати її з повним робочим днем (а.с. 61-63).
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки про виклик до суду (а.с. 99). На адресу суду від ОСОБА_3 надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 33).
Суд, дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву та додані до них докази та документи, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00021393289 від 08 листопада 2018 року, виданого Вугледарським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 16 лютого 2001 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Вугледарського міського суду Донецької області про розірвання шлюбу №223/770/16-ц від 06.01.2017 року, яке набрало чинності 31.01.2017 року (а.с. 5).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01 лютого 2002 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Вугледарського міського управління юстиції Донецької області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 (а.с. 6).
Як вбачається з Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання №1460-727466-2017 від 18 серпня 2017 року, виданого Вугледарським міським сектором Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, ОСОБА_3 не має зареєстрованого місця проживання (а.с. 8).
Відповідно до акту про фактичне проживання №5 від 03.02.2020 року, виданого Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Світанок», ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 01 серпня 2017 року мешкають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Згідно довідки №03-51 від 02 червня 2020 року, виданої Вугледарським міським центром зайнятості, ОСОБА_1 з 12 березня 2020 року перебував на обліку як безробітній (а.с. 84).
Відповідно до довідки №940 від 12 жовтня 2020 року, виданої Державним підприємством «Шахта ім. М.С. Сургая», ОСОБА_1 з 02.07.2020 року по теперішній час працює у даному підприємстві та у період з липня 2020 року по вересень 2020 року отримав дохід загальною сумою 24746,09 гривень (а.с. 86).
Згідно довідки №27 від 15 січня 2020 року, виданої Великоновосілкіським професійним ліцеєм, ОСОБА_3 навчається у даному навчальному закладі з 01.09.2019 року по 30.06.2020 року, на денній формі навчання, бюджетній основі за спеціальністю «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобі. Водій автотранспортних засобів (кат. С)» Знаходиться на не повному державному забезпеченні (а.с. 9).
Відповідно до довідки про доходи №87 від 31 січня 2020 року, виданої Великоновосілкіським професійним ліцеєм, ОСОБА_3 у період з вересня 2019 року по січень 2020 року отримував стипендію, загальний розмір якої у сумі становить 3920,00 гривень (а.с. 10).
Згідно наказу Великоновосілкіського професійного ліцею №28 від 13.03.2020 року у ліцеї тимчасово починаючи з 12 березня 2020 року по 03 квітня 2020 року призупинено освітні процеси, що було обмовлено запровадженням карантину для усіх типів закладів освіти з метою запобігання поширенню та території України коронавірусу COVID-19 (а.с. 72).
Відповідно до довідки №694-20 від 05 жовтня 2020 року, виданої Державним вищим навчальним закладом «Донбаський державний педагогічний університет», ОСОБА_3 навчається у даному освітньому закладі на заочній формі навчання за рахунок фізичних та юридичних осіб. Передбачуваний термін навчання з 01 вересня 2020 року по 30 червня 2024 року (а.с. 85).
Як вбачається з листів Вугледарського міського центру зайнятості №01/499/01-32-20 від 15.12.2020 року та №01/482/01-32-20 від 02.12.2020 року ОСОБА_3 перебуває на обліку у Вугледарському центрі зайнятості та останньому призначено виплату з 03.07.2020 року протягом 180 календарних днів в розмірі 1000,00 гривень з розрахунку на місяць (а.с. 103, 104).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 11 грудня 2007 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Вугледарського міського управління юстиції Донецької області, сторони мають спільну малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 64).
Відповідно до довідки №2.14/233 від 13 травня 2020 року, виданої Старошкловським сільським виконавчим комітетом, ОСОБА_2 разом з донькою ОСОБА_7 з 27.01.2017 року мешкають на території Старошкловської сільради за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 65).
Як вбачається з довідки з місця роботи, служби та займаної посади №2 від 13.05.2020 року, виданої Державним закладом освіти «Чорноручський навчально-педагогічний комплекс дитячий садок - середня школа Шклоаського району», ОСОБА_2 з 01.09.2014 року прийнята на роботу до зазначеного навчального закладу в якості викладача музики на неповне навчальне навантаження, викладача-організатора на 0,5 ставки за сумісництвом, де остання працює по теперішній час (а.с. 70).
Відповідно до довідки №173/24 від 13.05.2020 року, виданої Відділом освіти Шкловського райвиконкому, ОСОБА_2 у період з січня 2019 року по квітень 2020 року отримала дохід загальною сумою 13971,44 рублів (а.с. 71).
Згідно виписок з медичних документів ОСОБА_7 перебуває на диспансерному обліку з приводу ідіопатичного сколіозу, гіперплазії щитовидної залози (а.с. 66-67, 68, 69).
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно ч. 2 ст. 199 СК України право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно з ч. 1 ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (далі - Постанова Пленуму ВСУ) обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Статтями 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року по справі №521/6687/17.
Так, обставини на які в позовній заяві посилається ОСОБА_1 щодо здійснення ним оплати за проїзд, харчування та забезпечення повнолітньої дитини - ОСОБА_3 необхідним одягом та канцелярським приладдям, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки не були доведені жодними доказами.
Більш того, суд вважає необхідним відзначити, що на час звернення позивача до суду з даним позовом ОСОБА_3 продовжував навчання на денній формі навчання, про що зазначено в позові та підтверджено довідкою Великоновосілківського професійного ліцею №27 від 15.01.2020 року. В подальшому, за час розгляду справи повнолітній ОСОБА_3 продовжив навчання у Державному вищому навчальному закладі «Донбаський державний університет» за заочною формою навчання за рахунок коштів фізичних осіб, зважаючи, що чинне Сімейне законодавство України не ставить в залежність право на отримання аліментів повнолітньою дитини, яка продовжує навчатися, від форми навчання (денна/заочна), що в свою чергу підтверджено у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року, а тому суд критично ставиться до посилань відповідачки щодо недоцільності стягнення з неї аліментів на повнолітнього сина, який має можливість навчатись на заочній формі навчання та поєднувати її з роботою.
Також, слід зауважити, що згідно наданих до суду ОСОБА_2 доказів, вбачається, що разом з відповідачкою мешкає малолітня дитина, яка знаходиться на диспансерному обліку з діагнозами: ідіопатичного сколіозу, гіперплазії щитовидної залози, однак ОСОБА_2 не надано суду жодного доказу на підставі якого суд мав би можливість визначити витрати останньої на лікування дитини, придбання ліків, тощо.
При визначенні розміру аліментів суд враховує майновий стан позивача, та повнолітньої дитини ОСОБА_3 , який продовжує навчання у навчальному закладі на заочній формі навчання, перебуває на обліку в міському центрі зайнятості та потребує матеріальної допомоги, приймаючи до уваги, майновий стан відповідачки, яка є працездатною працевлаштованою особою, має на утриманні неповнолітню доньку, яка перебуває на диспансерному обліку у зв'язку з наявниу захворюванням, тому суд вважає, що ОСОБА_2 у змозі сплатити аліменти на користь позивача на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/10 частини від усіх видів доходів (заробітку), щомісячно, починаючи з моменту подання позову, а саме, з 03 лютого 2020 року і до закінчення навчання ОСОБА_3 , але не довше ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачки аліментів у розмірі не меншому ніж 50% прожиткового мінімуму доходів громадян, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України визначено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Однак, згідно з ч. 1 ст. 201 СК України до відносин між батьками і повнолітніми дочкою, сином щодо надання їм утримання положення ч. 2 ст. 182 СК України не застосовуються.
З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_3 на утримання якого стягуються аліменти є повнолітнім, до останнього не застосовуються положення ч. 2 ст. 182 СК України, а також приймаючи до уваги, що позивачем не обґрунтована така вимога позову як стягнення аліментів у розмірі не меншому ніж 50% прожиткового мінімуму доходів громадян та на її підтвердження не надано жодного доказу, суд вважає необхідним відмовити в її задоволенні.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору суд виходить з наступного.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд дійшов висновку про доцільність часткового задоволення вимог позову ОСОБА_1 , а останній у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, суд вважає необхідним, на виконання вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідачки на користь держави в особі Державної судової адміністрації України витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог у сумі 494,58 гривень.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 199-201 СК України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 247, 258 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 , у розмірі 1/10 частини від усіх видів доходів (заробітку), щомісячно, починаючи з 03 лютого 2020 року і до закінчення навчання ОСОБА_3 , але не довше ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 494 (чотириста дев'яносто чотири) гривні 58 (п'ятдесят вісім) копійок.
В задоволенні іншої частини вимог позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Вугледарський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Вугледарського
міського суду Донецької області Дочинець С.І.