Справа № 222/1358/20
Провадження № 2/222/52/2021
17 лютого 2021 року Володарський районний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Подліпенця Є.О.,
за участю секретаря Темір В.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське, за участю позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 , в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області, вказуючи, що йому на праві приватної власності на підставі договору дарування домоволодіння від 24.01.2009 року належить житловий будинок АДРЕСА_1 . У вказаному житловому будинку зареєстрована його колишня дружина ОСОБА_2 , яка з лютого 2020 року в будинку не проживає. Наявність реєстрації відповідачки в його житловому будинку створює йому перешкоди у користуванні та розпорядженні житлом, оскільки в подальшому він бажає продати будинок, але не може цього зробити, оскільки там прописана відповідачка. Також, він позбавлений можливості оформити субсидію. Відповідачка в добровільному порядку не бажає виписатися з його домоволодіння. В зв'язку з чим, просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 19.10.2020 року вищезазначену позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України було залишено без руху для обґрунтування (зазначення) в позовній заяві в чому саме полягає порушення відповідачем Нікольською селищною радою Нікольського району Донецької області прав позивача; зазначення відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; зазначення попереднього розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, або зазначення відсутності намірів нести судові витрати під час розгляду справи; а також для надання до позовної заяви належним чином засвідчених копій документів, які згідно додатку додаються до неї у тому числі з наданням всіх їх належним чином засвідчених копій для відповідачів, та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення її недоліків.
30.10.2020 року на виконання вимог вищевказаної ухвали позивачем було подано заяву про усунення недоліків, в якій останній просив відповідачем по справі вважати ОСОБА_2 , а не Нікольську селищну раду Нікольського району Донецької області, як вказано в позові. Також надав належним чином засвідчені копії документів для відповідача.
Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 02.11.2020 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Крім цього, відповідачці визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копія зазначеної ухвали була надіслана сторонам.
Також відповідачці разом з ухвалою надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Крім цього, позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про виклик та допит свідків, в задоволенні якого вищенаведеною ухвалою суду було відмовлено.
17.02.2021 року відповідачкою надано відзив на позовну заяву, в якому остання позов не визнала та заперечувала проти його задоволення. Свої заперечення обґрунтувала тим, що від шлюбу з позивачем вона має неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повнолітню дитину - сина ОСОБА_4 , 2002 року народження. На даний час шлюбні відносини між нею та позивачем офіційно припинені на підставі рішення Володарського районного суду Донецької області від 04.08.2020 року. Протягом тривалого періоду, під час шлюбних відносин, та ще й після їх розірвання, позивач неодноразово принижував, ображав та постійно підвищував голос на неї особисто та на їх дітей, в результаті чого вони, як фізичні особи, постійно зазнавали душевні страждання, приниження своєї честі та гідності, під тиском цього морального насильства вони постійно знаходились в нервовому стресі, не мали спокій, який фізіологічно потрібен кожній людині. В результаті вказаних протиправних дій позивача, вона з дітьми була вимушена покинути оселю за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , таким чином змінивши тимчасово постійне місце мешкання, та в лютому 2020 року вона знявши житло оселилася за адресою: АДРЕСА_2 , а трохи пізніше у своїх батьків в смт. Нікольське. Вона не однократно зверталась до позивача з приводу того щоб забрати свої особисті речі, які були подаровані їй та дітям, а також добровільно розділити спільне нажите майно та повернути їй кошти, які вона займала для придбання автомобіля, після чого можливо було вирішити питання про її особисте добровільне зняття з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , але позивач відразу змінив дверні замки і залишив її з дітьми без домівки та речей необхідних для життя.
Також до відзиву додано копії письмових доказів (документів) та фіскальний чек Укрпошти про направлення кореспонденції стороні позивача.
Інших клопотань учасниками справи не заявлялося.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов по вищезазначеним підставам підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні. Також суду пояснив, що йому на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 . У вказаному будинку прописана його колишня дружина, яка фактично в ньому не мешкає, оскільки на початку лютого 2020 році вона, забравши свої речі, та дітей виїхала з будинку. На даний час власних речей в будинку позивачка не зберігає, комунальні послуги не сплачує, в утриманні житла участі не бере. Перешкод у користуванні жилим приміщенням він відповідачці не чинив.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала та заперечувала проти його задоволення, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву. Також пояснила, що до правоохоронних органів з приводу неправомірних дій відповідача вона не зверталася, судові спори щодо її вселення в оселю відсутні. Вона згодна добровільно знятися з реєстрації з будинку позивача, якщо він поверне її речі.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що згідно договору дарування домоволодіння від 24.01.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Володарської державної нотаріальної контори Будика Н.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 199, ОСОБА_1 на праві приватної власності в цілому належить домоволодіння АДРЕСА_1 , що також підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Володарське бюро технічної інвентаризації» № 25053258 від 17.01.2010 року.
Відповідно до рішення Володарського районного суду Донецької області № 222/653/20 від 04.08.2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано і дане рішення набрало законної сили 04.09.2020 року.
Згідно довідки виконкому Нікольської селищної ради Нікольського району Донецької області № 2486 від 27.10.2020 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та має склад сім'ї: дружина - ОСОБА_2 , 1972 року народження, син ОСОБА_5 , 2002 року народження, та син ОСОБА_6 , 2009 року народження.
Відповідно до довідки УСЗН Нікольської райдержадміністрації Донецької області № 09-15/4776 від 02.10.2020 року ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебував на обліку в відділі субсидії УСЗН Нікольської РДА, з 01.06.2020 року в призначенні субсидії йому відмовлено, згідно рішення комісії № 12 від 17.07.2020 року на підставі акту обстеження, сума субсидії з квітня нарахована - 0,00 грн.
Згідно Акту від 01.10.2020 року, складеного депутатом районної ради з участю сусідів, в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована ОСОБА_2 , але за вказаною адресою не проживає з лютого 2020 року.
Статтею 4 ЦПК України гарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно правового змісту положень ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
На підставі викладеного, враховуючи, що позивач на законних підставах є власником нерухомого майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 і має право на власний розсуд безперешкодно володіти, розпоряджатися та користуватися належним йому нерухомим майном, а відповідачка, яка є його колишньою дружиною зареєстрована в зазначеному будинку, але в ньому фактично не мешкає понад один рік без поважних причин та у добровільному порядку знятись з реєстрації не бажає, що порушує право позивача на користування належним йому майном, атому його право порушене і підлягає судовому захисту, а позов задоволенню.
Між тим, розглядаючи справу повно, всебічно та даючи оцінку всім обставинам справи, слід зазначити, що суд критично ставиться до стверджень відповідачки на які вона посилається, як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог щодо її вимушеного виїзду з будинку у зв'язку із протиправною поведінкою позивача, а також, що він не віддає їй особисті речі, та не бере їх до уваги, оскільки вони не доведені жодними належними доказами.
Надані відповідачкою письмові докази на підтвердження родинних зв'язків їх з відповідачем сумісних дітей та інші доводи сторін не спростовують висновків суду.
Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені, суд вважає, що з відповідачки слід стягнути на користь позивача понесені ним при зверненні до суду судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354, 355, пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319, 405 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ІПН НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду.
Датою ухвалення рішення є дата оголошення вступної та резолютивної частини судового рішення.
Повне рішення складене 18.02.2021 року.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Є.О. Подліпенець