єдиний унікальний номер справи 546/1069/20
номер провадження 1-кп/546/29/21
18 лютого 2021 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Решетилівка кримінальне провадження № 12020170310000197, відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 20 червня 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пустовари Решетилівського району Полтавської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, працюючого водієм СТОВ «Говтва», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не депутата, не інваліда, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 335 КК України, -
02 лютого 2015 року ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 поставлено на військовий облік.
Відповідно до Указу Президента України № 13/2020 від 16.01.2020, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ОСОБА_4 підлягає призову на строкову військову службу.
29.05.2020 до Решетилівського відділення поліції Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області надійшов лист за № 5/888 від 21.05.2020 від військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо проведення роз'яснювальної роботи серед призовників 2020 року про дотримання ними законодавства, що врегульовує відносини у сфері прибуття призовників до призовних дільниць під час призову на строкову військову службу, в тому числі щодо призовника ОСОБА_4 .
17.06.2020 ОСОБА_4 , знаючи, що він підлягає призову на строкову військову службу, звернувся з письмовою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 про відмову від призову на строкову військову службу.
18.06.2020 ОСОБА_4 пройшов військову медичну комісію, за результатами проходження якої його було визнано придатним для проходження військової служби в Збройних Силах України згідно наказу МОУ від 14.08.2008 № 412.
Таким чином, ОСОБА_4 , не маючи права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу, будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про наслідки ухилення від призову на строкову військову службу, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилення від призову на строкову військову службу, без поважних причин, діючи умисно, з метою не проходження строкової військової служби, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що розташований в АДРЕСА_2 , не маючи на те поважних причин та виправдовуючих документів, з письмовою заявою про відмову від проходження строкової військової служби, тим самим ухилився від призову на строкову військову службу.
Своїми умисними діями, які виразилися в ухиленні від призову на строкову військову службу, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ст. 335 КК України.
16.12.2020 під час досудового розслідування між начальником Решетилівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12020170310000197 від 20.06.2020, з одного боку, та підозрюваним у даному провадженні ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з іншого боку за участі захисника ОСОБА_5 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1935 від 31.10.2017), на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, було укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з угодою ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину та зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 335 КК України під час розгляду даного кримінального провадження у суді.
Сторони дійшли згоди про можливість призначення покарання із урахуванням обставини, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, а саме - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, підтвердженням чого є його добровільне звернення до прокурора із заявою про визнання своєї вини та прохання укласти угоду про визнання винуватості. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Сторони угоди погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ст. 335 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік із застосуванням ст. 75 КК України.
Окрім того в угоді зазначено, що обвинувачений розуміє, що наслідком укладення та затвердження даної угоди для нього є: - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом першим та четвертим п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, згідно яких ОСОБА_4 має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів; - обмеження права на оскарження вироку суду та його оскарження лише з підстав визначених у п. 1 ч. 4 ст. 394 та п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України. Також обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Наслідком укладення та затвердження даної угоди для прокурора є обмеження права на оскарження вироку суду. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
У підготовче судове засіданні з'явилися прокурор, обвинувачений та його захисник.
Прокурор у судовому засіданні підтримав угоду та просив її затвердили, зазначив, що угоду укладено добровільно з дотриманням норм КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні пояснив, що беззастережно визнає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 335 КК України в обсязі повідомленої йому підозри. Підтверджує всі обставини вчиненого кримінального правопорушення, погоджується на призначення узгодженого покарання згідно умов угоди про визнання винуватості між ним та прокурором від 16 грудня 2020 року. Підтвердив добровільність позиції щодо укладення угоди та просив її затвердити.
Захисник підтримав угоду та просив її затвердити, підтвердивши добровільність позиції щодо її укладення та зазначив, що угода відповідає вимогам КПК України.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані прокурором докази, розглянувши питання про затвердження угоди про визнання винуватості, прийшов до наступних висновків.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України віднесено до кримінальних проступків. Органами досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані вірно за ст. 335 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 добровільно, беззастережно, без примусу та тиску в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення. При цьому сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ст. 335 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, із можливістю застосування ст. 75 КК України та звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Судом з'ясовано, що прокурор, обвинувачений цілком розуміють права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосуванням насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, узгоджена між сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України згідно з ч. 7 ст. 474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
Суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, працює водієм СТОВ «Говтва», на утриманні дітей немає, на обліку у лікарів психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває, свою вину в скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які обтяжують покарання для обвинуваченого, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним Кодексом України.
Згідно з ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.
Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
У випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
Обов'язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначені статтею 76 КК України.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 369-371, 373-376, 393-395, 468, 469, 472-475, 532 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, яка була укладена 16 грудня 2020 року між начальником Решетилівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12020170310000197 від 20.06.2020, з одного боку, та підозрюваним у даному провадженні ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з іншого боку за участі захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 335 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1