18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 420/3201/20
адміністративне провадження № К/9901/4994/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Білгород-Дністровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Одеської області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі №420/3201/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Білгород-Дністровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Одеської області про застосування заходів реагування,
У квітні 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білгород-Дністровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Одеської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівель за адресою: 67770, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Комсомольська (Олімпійська), 18, шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій вищевказаних будівель відповідача від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, наданих в акті перевірки №8 від 16 січня 2020 року, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, зазначених в акті перевірки №8 від 16 січня 2020 року за номерами 1-10.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що за наслідками проведеної позапланової перевірки відповідача, результати якої оформлено актом №8 від 16 січня 2020 року, виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері пожежнoї та техногенної безпеки, які є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей. Подальша робота школи створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей, працівники та учні Білгород-Дністровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Одеської області постійно перебувають в умовах, коли існує реальна загроза втрати життя, отримання травм, шкоди своєму здоров'ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 04 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року, позов задоволено частково.
Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Білгород-Дністровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Одеської області у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації будівель Білгород-Дністровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Одеської області, за адресою: 67770, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Комсомольська (Олімпійська), 18; у порядку: шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій вищевказаних будівель відповідача від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, наданих в акті перевірки №8 від 16 січня 2020 року, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, зазначених в акті перевірки №8 від 16 січня 2020 року за номерами: 1-10, в частині порушень, вказаних в акті перевірки від 27 травня 2020 року №81.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
15 лютого 2021 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Білгород-Дністровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Одеської області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі №420/3201/20.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 «Касаційне провадження», зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Касаційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.
Згідно частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону слідує, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що у ній не зазначені підстави касаційного оскарження, передбачені статтею 328 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга піддягає поверненню особі, що її подала.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Білгород-Дністровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Одеської області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі №420/3201/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Білгород-Дністровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Одеської області про застосування заходів реагування повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддяВ.М. Соколов