18 лютого 2021 року
Київ
справа №П/811/2037/17
адміністративне провадження №К/9901/5066/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень,
12 лютого 2021 року ОСОБА_1 втретє звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі заявник просить поновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що вже звертався до Верховного Суду із касаційними скаргами на зазначене судове рішення і ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року пропущений строк було поновлено, однак цю скаргу повернуто через неусунення її недоліків. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 повторно подав касаційну скаргу, проте ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2020 року її знову залишено без руху, через невідповідність вимогам статті 330 КАС України, а потім повернуто 18 січня 2021 року, оскільки заявник не усунув її недоліки. Посилаючись на те, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду, заявник просив суд поновити пропущений процесуальний строк
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 08 серпня 2019 року Третім апеляційним адміністративним судом розглянуто справу та прийнято постанову у відкритому судовому засіданні. Дати складання повного тексту оскаржуваного судового рішення не зазначено, тому останній день строку на касаційне оскарження (з урахуванням вихідних днів) припадав на 09 вересня 2019 року, а скаргу подано 12 лютого 2021 року.
Частиною п'ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заявник, зокрема, посилається на те, що є підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, однак згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду ОСОБА_1 вже неодноразово звертався до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами практично ідентичного змісту, ще 18 вересня 2020 року та 19 листопада 2020 року, які йому повернуто через невідповідність вимогам статті 330 КАС України та на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України. Втретє скаргу подано з пропуском процесуального строку та також без дотримання вимог статті 330 КАС України.
Верховний Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередні касаційні скарги, безпосередньо пов'язані саме з неналежним виконанням заявником ухвал Верховного Суду про залишення їх без руху.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вказані підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Отже, заявнику необхідно подати клопотання, із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.
Крім того, подана касаційна скарга також не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі не зазначено підстав (підстави), на якій (яких) вона подається, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та не додано документу про сплату судового збору.
ОСОБА_1 у черговий раз зазначаючи підстави, які перевірені та неодноразово відхилені Верховним Судом, знову наводить аргументи, що ґрунтуються на переоцінці доказів у справі та неповного з'ясування обставин справи судом апеляційної інстанції, що виключає можливість перегляду справи з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Також, заявник посилається на те, що згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 він є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги ,установлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, зокрема пільги щодо сплати судового збору, установлені Законом України «Про судовий збір».
Разом з тим, за визначенням, наведеним у статті 4 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Отже, позивач як ветеран війни - особа з інвалідністю (III групи) внаслідок війни має право на пільги, встановлені законодавством України для вказаної категорії осіб, зокрема і на звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Проте, за приписами пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом пільги стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом №3551-XII, статтею 22 якого передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у цій справі.
Тому, оскільки позивач звернувся до суду з позовом з приводу оскарження рішень КДКА про відмову у порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката і предмет спору не зачипає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання ОСОБА_1 касаційної скарги у цій справі сплачується на загальних підставах.
Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», викладеним, зокрема, у постанові від 09 жовтня 2019 року (справа №9901/311/19) та ухвалі від 06 травня 2020 року (справа №9901/70/20an).
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на час звернення позивача до суду) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб судового збору.
Абзацом другим частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено, що з 01 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 600,00 грн.
З позовом про визнання протиправними та скасування рішення КДКА Кіровоградської області від 27 березня 2017 року №11 та Рішення ВКДКА від 30 серпня 2017 року №VІІІ-010/2017 позивач звернувся у листопаді 2017 року. Ціна позову за дві вимоги немайнового характеру складає 1280,00 грн (640,00х2). Тому розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 2560,00 грн (1 280,00 грн х 200%).
Отже, заявнику необхідно надіслати касаційну скаргу у новій редакції, в якій навести мотиви та обґрунтування, що свідчать про наявність передбачених статтею 328 КАС України, виключних підстав касаційного оскарження судових рішень, за яких суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження у цій справі. До цієї скарги додати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи та заяву про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням поважних причин його пропуску, до якої додати належні та допустимі докази що підтверджують ці обставини і документ про сплату судового збору.
Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102; код ЄДРПОУ: 37993783; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд
1. Визнати неповажними, зазначені ОСОБА_1 , підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху.
3. Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
4. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська