18 лютого 2021 року
м. Київ
справа №240/12453/19
адміністративне провадження №К/9901/18241/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Смоковича М.І.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Совгири Д.І., суддів Франовської К.С., Кузьменко Л.В.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДФС у Житомирській області з позовом, у якому просив:
- скасувати наказ начальника Головного управління ДФС у Житомирській області від 29 січня 2018 року №33-о про звільнення його з посади старшого слідчого з особливо важливих справ ДПС у Житомирській області 20 березня 2017 року;
- поновити його на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління ДПС у Житомирській області та у податковій міліції з 27 листопада 2018 року із підстав скасування вироку суду, яким його було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 364, частиною другою статті 15 та частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління ДФС у Житомирській області від 29 січня 2018 року №33-о «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ відділу розслідування кримінальних справ слідчого управління ДПС у Житомирській області з 27 листопада 2018 року.
3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наказ від 29 січня 2018 року №33-о, яким ОСОБА_1 звільнено 20 березня 2017 року з посади та податкової міліції, було прийнято правомірно, але він підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 поновленню на посаді, оскільки судом вищої інстанції скасована підстава його звільнення.
4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області задоволено. Скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
5. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Правових підстав для скасування оскаржуваного наказу та поновлення позивача на посаді немає.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року.
7. Як на підставу для оскарження постанови суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вказуючи про те, що суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин приписи статті 6 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01 грудня 1994 року №266/94-ВР (далі - Закон №266/94-ВР), не врахувавши висновки Верховного Суду України у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 15 травня 2012 року в справі №21-121а12.
IV. Позиція інших учасників справи
8. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року - без змін.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Смоковича М.І. ухвалою від 12 серпня 2020 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
10. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 16 лютого 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 18 лютого 2021 року.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
11. Наказом ДПА у Житомирській області від 15 листопада 2010 року №488-о ОСОБА_1 призначено на посаду старшого слідчого відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у Житомирській області.
12. Наказом від 14 вересня 2011 року №242-о ОСОБА_1 відсторонено від займаної посади на підставі постанови прокуратури Житомирської області від 07 вересня 2011 року.
13. Вироком Корольовського районного суду міста Житомира від 27 січня 2015 року ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за скоєння злочинів, передбачених частиною першою статті 364, частиною другою статті 15 та частиною третьою статті 190 КК України.
14. Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 29 лютого 2016 року вирок Корольовського районного суду міста Житомира від 27 січня 2015 року залишено без змін.
15. Наказом Головного управління ДФС у Житомирській області від 29 березня 2016 року №100-о ОСОБА_1 звільнено з посади та податкової міліції у запас Збройних Сил України за підпунктом «й» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення №114).
16. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ 06 жовтня 2016 року скасував ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 29 лютого 2016 року та направив кримінальну справу відносно ОСОБА_1 на новий апеляційний розгляд.
17. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року (справа №806/2683/16) скасовано наказ Головного управління ДФС у Житомирській області від 29 березня 2016 року №100-о та поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ відділу розслідування кримінальних справ слідчого управління ДПС у Житомирській області з 06 жовтня 2016 року.
18. Головним управлінням ДФС у Житомирській області 16 січня 2018 року прийнято наказ №22-о, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді з 06 жовтня 2016 року.
19. Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 20 березня 2017 року вирок Корольовського районного суду міста Житомира від 27 січня 2015 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін, про що відповідача повідомила прокуратура Житомирської області листом від 11 січня 2018 року №09-16вих.18.
20. Наказом Головного управління ДФС у Житомирській області від 29 січня 2018 року №33-о ОСОБА_1 20 березня 2017 року звільнено з посади та податкової міліції у запас Збройних Сил України на підставі підпункту «й» пункту 64 Положення №114 та ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 20 березня 2017 року, згідно з якою набрав законної сили вирок Корольовського районного суду міста Житомира від 27 січня 2015 року.
21. Ухвалою від 27 листопада 2018 року Верховний Суд скасував ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 20 березня 2017 року та направив кримінальну справу відносно ОСОБА_1 на новий апеляційний розгляд.
22. Ухвалою від 12 грудня 2019 року Вінницький апеляційний суд скасував вирок Корольовського районного суду міста Житомира від 27 січня 2015 року щодо ОСОБА_1 і направив кримінальну справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суддів.
23. ОСОБА_1 , указуючи, що оскільки скасована підстава його звільнення, то він має право на поновлення на роботі, звернувся до суду з цим позовом.
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
24. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. У статті 62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (частина перша).
26. Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
27. Згідно з підпунктом «й» пункту 64 Положення №114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи кримінального правопорушення.
28. Пунктом 24 Положення №114 передбачено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді.
29. Відповідно до частини першої статті 6 Закону №266/94-ВР громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості цього (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення посади, наявність інших передбачених законом підстав, що перешкоджають поновленню на роботі (посаді) - йому має бути надано державною службою зайнятості іншу підходящу роботу. Робота (посада) надається громадянинові не пізніше ніж через один місяць з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з дня набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
30. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, запис про звільнення з роботи (посади), зроблений у трудовій книжці, визнається недійсним. На вимогу громадянина власник або уповноважений ним орган у триденний термін видає йому дублікат трудової книжки без запису, який визнано недійсним (частина друга статті 6 Закону №266/94-ВР).
VІІІ. Позиція Верховного Суду
31. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
32. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС у Житомирській області наказом від 29 січня 2018 року №33-о звільнило ОСОБА_1 із посади та податкової міліції 20 березня 2017 року на підставі підпункту «й» пункту 64 Положення №114 та ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 20 березня 2017 року, згідно з якою набрав законної сили вирок Корольовського районного суду міста Житомира від 27 січня 2015 року, яким позивача було визнано винним і засуджено за скоєння злочинів, передбачених частиною першою статті 364, частиною другою статті 15 та частиною третьою статті 190 КК України.
33. Отже, оскільки 20 березня 2017 року вирок суду відносно ОСОБА_1 набрав законної сили, то відповідно підлягав виконанню також і відповідачем, із настанням негативних наслідків для позивача у вигляді звільнення, а тому при прийнятті 29 січня 2018 року наказу №33-о про звільнення ОСОБА_1 , Головне управління ДФС у Житомирській області діяло у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, керувалося вимогами законодавства щодо необхідних дій після отримання в установленому порядку від прокуратури повідомлення про набрання вироком законної сили.
34. Відтак, висновок судів попередніх інстанцій про те, що при прийнятті 29 січня 2018 року оскаржуваного наказу №33-о відповідач діяв правомірно, є правильним.
35. За наслідками розгляду апеляційної скарги Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року, суд апеляційної інстанції вказав на помилковість висновку суду першої інстанції про набуття позивачем права на поновлення на посаді на підставі пункту 24 Положення №114, оскільки ним передбачено поновлення на посаді у разі незаконного звільнення, а ОСОБА_1 був звільнений відповідачем оскаржуваним наказом від 29 січня 2018 року №33-о на законних, на той час, підставах.
36. Водночас суд апеляційної інстанції у своїй постанові зробив висновок, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги доводи відповідача про те, що виправдувальний вирок або постанова про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення щодо ОСОБА_1 відсутні, а тому відповідно до статті 6 Закону №266/94-ВР відсутні правові підстави для його поновлення на посаді.
37. Верховний Суд зауважує, що дійсно застосування приписів статті 6 Закону №266/94-ВР можливе лише у разі фактичного встановлення незаконності притягнення особи до кримінальної відповідальності, що підтверджується виправдувальним вироком або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
38. Проте, дійшовши вказаного вище висновку, суд апеляційної інстанції не з'ясував обставин того, що ОСОБА_1 не оскаржує своє звільнення з підстав наявності відносно нього виправдувального вироку або закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, а мотивує свої вимоги і підставу поновлення на роботі обставиною скасування підстави його звільнення, вказуючи, що відпали підстави, на основі яких його було звільнено з посади.
39. Отже, застосовуючи до спірних правовідносин приписи статті 6 Закону №266/94-ВР, суд апеляційної інстанції не з'ясував належним чином підстави позову та обставини справи, що має значення для правильного її вирішення і призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення, і доводи касаційної скарги ОСОБА_1 у цій частині заслуговують на увагу, а тому, з огляду на приписи частин другої та четвертої статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню частково із скасуванням постанови суду апеляційної інстанції та направленням справи до цього суду на новий розгляд.
IХ. Судові витрати
40. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове і позивачем судовий збір за подання позовної заяви та касаційної скарги не сплачувався, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року в справі №240/12453/19 скасувати.
3. Справу №240/12453/19 направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.
4. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
М. І. Смокович