18 лютого 2021 року
м. Київ
справа №460/4275/20
адміністративне провадження №К/9901/4365/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Рівненської обласної прокуратури на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі №460/4275/20 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення вихідної допомоги,
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила визнати бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати вихідної допомоги при звільненні протиправною та стягнути з прокуратури Рівненської області на її користь вихідну допомогу у зв'язку із звільненням у розмірі 30029,58 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом прокурора Рівненської області №352к від 30 квітня 2020 року позивачку звільнено з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Рівненської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 04 травня 2020 року. Однак, на день звільнення відповідач не виплатив їй вихідну допомогу при звільненні, виплата якої передбачена статтею 44 Кодексу законів про працю України.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року, позов задоволено.
Судові рішення попередніх інстанцій попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачка набула право на виплату вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України, оскільки її звільнено на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратур), тому на її користь з відповідача підлягає стягненню 30029,58 грн вихідної допомоги.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що рішення у справі підлягають касаційному оскарженню у зв'язку із неправильним застосуванням судами норм матеріального права за відсутності єдиної правозастосовчої практики, а також те, що після внесення Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX, який набрав чинності з 25 вересня 2019 року змін до Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII та у Кодекс законів про працю України відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки ОСОБА_1 звільнено на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, вона набула право на виплату вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку згідно зі статтею 44 Кодексу законів про працю України.
У постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі №380/1662/20, і постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №260/1890/19, викладено правову позицію щодо виплати звільненим прокурорам вихідної допомоги на підставі статті 44 Кодексу законів про працю України.
Враховуючи наявність висновку Верховного Суду щодо застосування частини п'ятої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» та статті 44 Кодексу законів про працю України, викладеного у справах №№380/1662/20, 260/1890/19, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Рівненської обласної прокуратури на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі №460/4275/20 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення вихідної допомоги.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.М. Соколов
М.В. Білак
О.В. Калашнікова ,
Судді Верховного Суду