18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 420/1787/20
адміністративне провадження № К/9901/4500/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати йому не в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2019 року;
стягнути з військової частини НОМЕР_1 на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 по 30 листопада 2019 року в сумі 163 756,67 грн;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на його користь компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а саме за порушення строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2019 року в сумі 163 756,67 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачеві за період з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2019 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2019 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року в частині задоволених позовних вимог змінено, зазначивши «з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, замість «з 01 грудня 2015 року по 30 листопада 2019 року». В частині позовних вимог щодо яких відмовлено у задоволенні позовних вимог, прийнято у справі нове судове рішення, яким зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а саме за порушення строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.
10 лютого 2021 року відповідач засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове судове рішення, яким позовну заяву залишити без задоволення у повному обсязі.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є посадовою особою відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України “Про запобігання корупції” (на час відкриття провадження у справі судом першої інстанції) суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
У касаційній скарзі скаржник послався на те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, а скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями, і справа становить значний суспільний інтерес та помилково віднесена до категорії справ незначної складності.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з установленими судами обставинами цієї адміністративної справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, оскільки крім загальних посилань на винятковість справи, мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко