18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 440/4031/20
адміністративне провадження № К/9901/3870/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2021 року у справі №440/4031/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (Ліквідаційна комісія Департаменту захисту економіки Національної поліції України) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати відмову відповідача у перерахунку, додаткового нарахування та виплатити заробітної плати за період з 02 травня 2019 року по 01 жовтня 2019 року (включно) з урахуванням посадового окладу заступника начальника відділу протиправною;
- визнати протиправним наказ відповідача від 02 травня 2019 року №121 о/с про покладання тимчасового виконання обов'язків по посаді заступника начальника відділу протидії хабарництву та організованим формам злочинності у сфері економіки управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України на ОСОБА_1 в частині відсутності встановлення посадового окладу за цією посадою на період фактичного виконання обов'язків та зобов'язання внести відповідні зміни до вказаного наказу, в частині встановлення ОСОБА_1 посадового окладу за цією посадою на період фактичного виконання обов'язків.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо невстановлення ОСОБА_1 посадового окладу за посадою заступника начальника відділу протидії хабарництву та організованим формам злочинності у сфері економіки управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України.
Зобов'язано Департамент захисту економіки Національної поліції України внести зміни до наказу Департамент захисту економіки Національної поліції України від 02 травня 2019 року №121 в частині встановлення ОСОБА_1 посадового окладу за посадою заступника начальника відділу протидії хабарництву та організованим формам злочинності у сфері економіки управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України на період фактичного виконання обов'язків.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2021 року апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України (Ліквідаційна комісія Департаменту захисту економіки Національної поліції України) задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2021 року та залишити в силі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Пункт 20 статті 4 КАС України надає визначення терміну адміністративна справа незначної складності- як адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) займають відповідальне та особливо відповідальне становище. До публічної служби належить також і державна служба, в тому числі проходження військової служби (стаття 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не встановлено.
Отже, ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, є справою незначної складності.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі не наведено фактів наявності значного суспільного інтересу, а також не вбачається виняткового випадку й того, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають самобутню своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу.
Скаржник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду справи. Застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.
Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, прийняті у справі незначної складності, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2021 року у справі №440/4031/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (Ліквідаційна комісія Департаменту захисту економіки Національної поліції України) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов М.В. Білак О.В. Калашнікова