ф
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 285/2749/17
адміністративне провадження № К/9901/19978/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017р. (судді - Шевчук С.М.. Бучик А.Ю., Мацький Є.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати незаконними та скасувати рішення відповідача №4 від 08.02.2017р. та №33 від 20.07.2017р. щодо відмови у призначенні йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
зобов'язати відповідача призначити та виплачувати йому пенсію за вислугу років на вказаній підставі з 31.01.2017р., зарахувавши до стажу роботи, що дає право на призначення такої пенсії, період з 22.07.1985р. по 21.11.1989р. на посаді диспетчера по управлінню повітряним рухом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що прийняте відповідачем рішення про відмову в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують роботу диспетчером у період з 22.07.1985р. по 21.11.1989р. є протиправним, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки надані ним документи в повній мірі підтверджують стаж його роботи на посаді диспетчера служби руху, що дає йому право на отримання пенсії за вислугу років.
Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11.09.2017р. позов задоволено частково.
Визнано незаконними та скасовано рішення Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №4 від 08.02.2017р. та №33 від 20.07.2017р. щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язано Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати позивачу пенсію за вислугу років на підставі пункту «б» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 31.01.2017р., зарахувавши до стажу роботи, що дає право на призначення такої пенсії період з 22.07.1985р. по 21.11.1989р. на посаді диспетчера по управлінню повітряним рухом.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017р. постанову суду першої інстанції скасовано в частині зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за вислугу років, зарахувавши до стажу роботи період з 22.07.1985р. по 21.11.1989р. на посаді диспетчера по управлінню повітряним рухом із прийняттям в цій частині нової постанови.
Зобов'язано розглянути подану позивачем заяву та документи про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «б» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 31.01.2017р. з урахуванням того, що Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, як орган що призначає пенсію повинен (відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затв. постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (в редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014р. №13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846 та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637) вжити заходів щодо з'ясування всіх обставин з приводу участі позивача, як диспетчера в безпосередньому управлінні польотами повітряних суден у період його роботи з 22.07.1985р. по 21.11.1989р. та наявності підстав для зарахування вказаного періоду роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на підставі пункту «б» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення стосовно призначення позивачу пенсії.
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що зобов'язуючи розглянути його заяву з урахуванням вимог чинного законодавства, апеляційним судом не враховано, що таку заяву відповідачем вже розглянуто двічі, в тому числі після звернення до архівних установ та інших підприємств з метою отримання підтверджуючих документів, і двічі відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років (рішеннями №4 від 08.02.2017р. та №33 від 20.07.2017р., що в свою чергу стало підставою для звернення до суду, оскільки у інший спосіб відновити свої порушені права він не має можливості.
Крім того, посилається на те, що відповідно до записів трудової книжки його загальний трудовий стаж роботи на момент звернення до відповідача за призначенням пенсії становить понад 25 років, з них - 13 років 2 місяці 15 днів стажу на посадах Списку №1, який дає право на призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому посилається на те, що на підтвердження свого пільгового стажу роботи ним надано всі необхідні документи, а тому відповідач протиправно відмовляє у призначенні йому вказаного виду пенсії.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 22.07.1985р. зазначено, що 22.07.1985р. він після закінчення Ризького ЛТУ ЦА призначений на посаду диспетчера МДП (наказ №261/л від 22.07.1985р.); 02.02.1987р. йому присвоєна кваліфікація диспетчера служби руху 3-го класу (наказ № 1/р від 02.02.1987р.); 12.06.1989р. присвоєний 2-й клас диспетчера служби руху (наказ №12/р від 12.06.1989р.); 26.06.1989р. допущений до інструкторської роботи (наказ №201/л від 26.06.1989р.); 21.11.1989р. звільнений по переводу в Анадирський ОАО (наказ №304/л від 15.11.1989р.). (а.с. 7 - 10)
Згідно свідоцтва диспетчера служби руху серії НОМЕР_2 позивач 21.06.1985р. отримав кваліфікацію диспетчера служби руху 4-го класу відповідно до протоколу МКК Ризького ЛТУ ЦА управління №67, а відповідно до наказу від 12.01.1987р. №2 - кваліфікацію 2-го класу. (а.с. 11 - 12)
Відповідно до листа архівного відділу Житомирської міської ради №01-16/03-3, наданого позивачу у відповідь на його заяву від 13.01.2017р. про підтвердження трудового стажу за період роботи з 22.07.1985р. по 21.11.1989р. в Житомирському авіапідрозділі цивільної авіації, останнього повідомлено про те, що в наказах з кадрових питань (особового складу) Житомирського авіаційного загону за 1985 - 1989 роки, що надійшли на зберігання до архівного відділу Житомирської міської ради, накази від 22.07.1985р. №261/л, від 02.02.1987р. №1/р, від 12.06.1989р. №12/р, від 26.06.1989р. №201/л, від 15.11.1989р. №304/л відсутні. (а.с. 13)
При цьому позивачу надано копію його особової картки форми №Т-2 та історичну довідку Житомирського авіаційного загону.
Згідно особової картки форми №Т-2 позивач у період з 30.06.1985р. по 21.11.1989р. працював диспетчером авіаційної служби. (а.с. 14 - 15)
Відповідно до історичної довідки Архівного відділу Житомирської міської ради Житомирська авіаескадрилья існувала з 1959 року, наказом ДДАП від 14.01.1985р. №2 Житомирська авіаескадрилья перейменована в Житомирський авіаційний загін, який проіснував до 1994 року, наказом №80 від 09.08.1994р. Житомирський авіаційний загін перейменовано в Житомирське авіапідприємство, яке проіснувало майже рік, після чого в черговий раз було перейменовано в Житомирське державне авіапідприємство «Універсал-Авіа» (наказ ДДАП №74 від 25.04.1995р.). З 27.05.1997р. вказане підприємство має назву Житомирське державне авіаційне підприємство Департаменту авіаційного транспорту України «Універсал-Авіа». За наказом Міністерства транспорту України від 27.08.2001р. №562 Житомирське державне авіаційне підприємство «Універсал-Авіа» перестало існувати. (а.с. 17)
23.05.2017р. Регіональним структурним підрозділом Київського районного центру «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України позивачу видано довідку №3.4.1-05-722 про те, що він дійсно працював в Житомирському авіапідрозділі ЦА (подальше перейменування в Житомирський авіаційний загін) в службі управління повітряним рухом в періоди:
з 22.07.1985р. по 01.02.1987р. (наказ №261/л від 22.07.1985р.) - диспетчер МДП (місцевий диспетчерський пункт);
з 02.02.1987р. по 11.06.1989р. (наказ №1/р від 02.02.1987р.) - диспетчер служби руху 3 класу;
з 12.06.1989р. по 21.11.1989р. (наказ №12/р від 12.06.1989р. та наказ №304/л від 15.11.1989р.) - диспетчер служби руху 2 класу.
При цьому також вказано, що позивач весь час був зайнятий повний робочий день на робочому місці диспетчера управління повітряним рухом, здійснював безпосереднє управління повітряним рухом у зонах аеропортів з найбільшою інтенсивністю або складністю руху, зайнятість на якому дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1, а саме - Списком №1, затв. постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173 та Списком №1 розділ ХХІ підрозділ 3 позиція 12003000-17541, затв. постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10.
Загальний стаж роботи з безпосереднім управлінням повітряним рухом повітряних суден складає 4 роки 3 місяці 29 днів. При цьому зазначено, що довідку видано на підставі трудової книжки.
Крім того вказано про те, що Житомирська філія ОПР Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» правонаступник Житомирського авіазагону ЦА по службі повітряного руху, приєднана до РСП «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
Після реорганізації Житомирського авіазагону ЦА працівники служби руху (керівники польотів, диспетчери служби руху) були переведені на роботу до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» Житомирської філії підприємства ОПР на підставі наказу №1/о від 01.04.1993р.
01.05.1997р. Житомирський структурний підрозділ ОПР був включений до складу РСП «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» на підставі наказу ДП ОПР України «Украерорух» №103 від 27.12.1996р. та наказу РСП «Київцентраеро» №57/л від 08.05.1997р.
Судами встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Розпорядженнями відповідача № 4 від 08.02.2017р. та №33 від 20.07.2017р. позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з неможливістю за поданими документами визначити право на даний вид пенсії. (а.с. 20 - 21)
З листа відповідача від 20.07.2016р. №4596/03 вбачається, що позивачем надана довідка від 23.05.2017р. №3.4.1-05-722 про його роботу з 22.07.1985р. по 21.11.1989р. диспетчером в Житомирському авіапідрозділі ЦА (Житомирській авіаційний загін), яка видана як уточнююча довідка з посиланням на Список №1. Підставою для її видачі є трудова книжка позивача, проте довідкою архівного відділу Житомирської міської ради від 18.01.2017р. №01-16/03-3 підтверджено, що накази на прийом та звільнення з роботи в періоди роботи з 22.07.1985р. по 21.11.1989р., зазначені в трудовій книжці, відсутні. (а.с. 22 - 23)
Крім того, позивача повідомлено про те, що ним не надано даних про приєднання до РСП «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України правонаступника Житомирського авіазагону ЦА по службі повітряного руху Житомирської філії ОПР Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух», а тому з урахуванням викладеного вище, відповідач повідомив позивача про те, що право на призначення пенсії за віком він набуде після досягнення пенсійного віку відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні встановлено факт роботи позивача у період з 22.07.1985р. по 21.11.1989р. на посаді диспетчера управління повітряним рухом у Житомирському авіапідрозділі ЦА, а тому він має право на зарахування цього стажу роботи до Списку №1 та призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «б» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Змінюючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач, як орган, що призначає пенсію встановивши обставини щодо відсутності документів щодо безпосередньої участі позивача в управлінні польотами повітряних суден на посаді диспетчера за період роботи з 22.07.1985р. по 21.11.1989р. впродовж встановленого тримісячного строку не здійснив усіх передбачених заходів з надання позивачу допомоги в одержанні відсутніх документів для призначення пенсії, в тому числі і шляхом: доведення до відома заявника переліку відсутніх документів які йому слід подати; шляхом витребування від підприємств, установ та організацій в тому числі і від архівних установ додаткових документів, яких не вистачає. При цьому суд виходив з того, що відповідач не з'ясував обставин чи збереглися такі документи та не запропонував позивачу підтвердити зазначені обставини відповідними документами, а за їх відсутності показами свідків відповідно до п. 17, 18 Порядку №637, у зв'язку з чим дійшов висновку про те, що рішення щодо відмови позивачу у призначенні пенсії є передчасним та таким, що постановлено без з'ясування зазначених обставин.
Апеляційний суд виходив з того, що для прийняття рішення про призначення та виплату пенсії необхідно дослідити в установленому порядку обставини стосовно того чи приймав безпосередню участь позивач в управлінні польотами повітряних суден працюючи на посаді диспетчера у період його роботи з 22.07.1985р. по 21.11.1989р. При цьому суд виходив з того, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до пункту «б» частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, право на пенсію за вислугу років мають працівники, які здійснюють управління повітряним рухом і мають свідоцтво диспетчера, після досягнення 50 років і при стажі роботи для чоловіків - не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців роботи по безпосередньому управлінню польотами повітряних суден.
Згідно статті 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам, які управляють повітряним рухом і мають відповідне посвідчення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992р. №418, передбачено, що пенсії за вислугу років працівникам, які управляють повітряним рухом, призначаються на підставі довідок (Додаток №3), що видаються підприємствами, установами й організаціями цивільної авіації за підписом відповідної посадової особи, скріпленим печаткою (у разі наявності), які підтверджують, що даний працівник безпосередньо управляв польотами повітряних суден і мав у цей час відповідне посвідчення.
В ході розгляду справи судом першої інстанції на підставі досліджених в судовому засіданні за участю сторін доказів, довідки від 23.05.2017р. №3.4.1-05-722, трудової книжки та особової картки форми Т-2 встановлено факт участі позивача у спірний період у безпосередньому управлінні польотами повітряних суден.
За таких обставин, визнання апеляційним судом передчасними таких висновків суду першої інстанції та скасування в цій частині з цих підстав рішення суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованими.
Водночас, в ході розгляду цієї справи судами досліджено лише наявність підстав для зарахування до спеціального стажу позивача спірного періоду тривалістю 4 роки 3 місяці 29 днів.
Оскільки інші обов?язкові умови для призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «б» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо віку, загального та спеціального стажу судами попередніх інстанцій не встановлені і докази на підтвердження чи спростування таких обставин не досліджувались, а тому задоволення позову в частині зобов?язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років на підстав пункту «б» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є передчасним.
Відповідно до частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи встановлені та доведені у цій справі обставини позовні вимоги підлягали задоволенню в частині визнання протиправними та скасування розпоряджень №4 від 08.02.2017р. та №33 від 20.07.2017р. та зобов?язання відповідача зарахувати до спеціального стажу позивача період з 22.07.1985р. по 21.11.1989р. на посаді диспетчера по управлінню повітряним рухом.
Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Відповідно до частини 3 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Згідно статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 345, 350, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017р. скасувати.
Постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11.09.2017р. змінити, виклавши третій абзац в наступній редакції:
«Зобов'язати Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «б» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 22.07.1985р. по 21.11.1989р. на посаді диспетчера по управлінню повітряним рухом. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.».
В решті постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11.09.2017р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук