17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 240/1477/20
адміністративне провадження № К/9901/35163/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Коваленко Н.В., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.04.2020р. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив:
визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову йому у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 01 листопада 2019 року, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби по захисту Батьківщини, яке оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат № 177 від 13 грудня 2019 року;
зобов'язати відповідача вирішити питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги йому як інваліду ІІ групи з 01 листопада 2019 року, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби по захисту Батьківщини, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.04.2020р., залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020р.,позов задоволено.
17.12.2020р. до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, подано зазначену касаційну скаргу з пропуском строку касаційного оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2021, касаційну скаргу позивача залишено без руху та встановлено десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом наведення інших поважних причин пропуску строку касаційного оскарження та надання доказів на їх підтвердження.
На виконання вимог ухвали від 14.01.2021р. на адресу Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що раніше ним з дотриманням строку уже подавалась касаційна скарга на судові рішення у цій справі, однак така була повернута ухвалою Верховного Суду від 10.12.2020р. відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169, частини другої статті 332 КАС України.
Такі підстави пропуску строку касаційного скарження були зазначені скаржником в касаційній скарзі і визнані неповажними в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху.
Інші поважні причини пропуску строку касаційного оскарження, особою, яка подала касаційну скаргу, не зазначено.
Таким чином, ухвала Верховного Суду від 14.01.2021р. про залишення касаційної скарги без руху, особою яка її подала не виконана, інші поважні підстави пропуску строку касаційного оскарження не наведено, а обґрунтування клопотання про поновлення строку касаційного оскарження зводиться до незгоди з рішенням про повернення раніше поданої касаційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.04.2020р. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді
О.П. Стародуб
Н.В. Коваленко
В.М. Кравчук