17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 620/1110/20
адміністративне провадження № К/9901/4325/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №620/1110/20 за адміністративним позовом Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Джі-Ен-Ел» до Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
09.02.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №620/1110/20.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне.
Скаржником зазначено, що підставою звернення до суду з касаційною скаргою є пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
На думку скаржника, судами першої та апеляційної інстанцій порушено п. 4, п. 5, п. 6, п. 7, п. 11 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 №318, п. 44.1, п. 44.2, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.
При цьому судами попередніх інстанцій проігноровано практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, а саме у постановах від 20.11.2018 у справі №806/434/16, від 22.01.2019 у справі №802/475/17-а, від 12.03.2019 у справі №826/3632/17, від 04.09.2018 у справі №825/1153/17, від 31.07.2019 у справі №813/185/16.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що Чернігівським окружним адміністративним судом та Шостим апеляційним адміністративним судом при прийняті оскаржуваних судових рішень у справі №620/1110/20 безпідставно не враховано докази податкового органу щодо нереальності здійснення господарських взаємовідносин, виявлені за наслідками документальної планової виїзної перевірки та відображені в акті.
Зміст касаційної скарги зводиться до цитування акту перевірки.
Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
З урахуванням положень статей 328, 330 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
При цьому податковим органом не зазначено, у чому саме полягало порушення судами попередніх інстанцій норм права.
Скаржником не доведено наявність в межах розгляду даної справи обставин, які б свідчили про подібність правовідносин у справі №620/1110/20 та у наведеній ним практиці Верховного Суду. Податковим органом перераховано постанови Верховного Суду в контексті оцінки доказів у справі в частині підтвердження реальності господарських операцій по ланцюгу постачання, які, в свою чергу, в кожній справі оцінюються окремо, в залежності від спірних правовідносин, наданих доказів, та їх підтвердження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 332, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.08.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі №620/1110/20 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяІ.А. Васильєва