Справа № 390/760/20
Провадження № 2/390/48/21
"15" лютого 2021 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Терещенка Д.В.,
при секретарі - Сімбабі В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК»(далі - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 56273,47 грн, з яких 25319,43 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та 30954,04 грн заборгованість за пенею і комісією.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг (далі - Договір). На підставі вказаного договору АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відкрили ОСОБА_1 картковий рахунок, видали кредит у розмірі 20000,00 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, та здійснювали обслуговування. В свою чергу ОСОБА_1 зобов'язався у строки здійснювати погашення заборгованості. Через неналежне виконання умов договору виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути та судові витрати.
Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримують в повному обсязі та просять задовольнити. Також, 18.09.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить задовольнити позовні вимогиАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». В обґрунтування зазначено, що умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі - Умови) опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. Відповідно до Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» для надання послуг Банк видає Клієнту картку. Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення Договору є дата підписання Клієнтом Анкети-заяви та отримання Картки. Вся інформація щодо тарифів зазначена на сайті і є у відкритому доступі https://www.monobank.ua/ в розділі Тарифи. На сайті зазначена також актуальна редакція Умов, в підтвердження актуальності Умов на сайті зазначається номер протоколу і дату, за яким були внесені зміни, а саме Протокол № 34 від 30.08.2018. Також, відповідно до Умов клієнт своїм підписом на Анкеті-Заяві беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Паспорту споживчого кредиту, Прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин Договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується викладеним. Отже, Клієнт підтверджує, що інформація надана йому, зокрема, шляхом розміщення на сайті Банку. Укладаючи Договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами Договору. Відповідач у відзиві наголошує, що у анкеті-заяві позичальника до договору надання банківських послуг від 06.09.2018 процента ставка не зазначена. Крім того зазначає, що у цій заяві підписаній сторонами відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів, комісії) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Керуючись положенням ч.1 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розмішує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. Тобто, після ознайомлення з умовами, клієнт підписує заяву-анкету, отримує карту і вже після її отримання та активації може використовувати кредитні кошти. Отже, споживач має ознайомитись з інформацією, яка розміщена на офіційному веб-ресурсі і самостійно для себе прийняти рішення, щодо подальшого використання кредитних коштів, за встановленими тарифами. І в разі якщо умови влаштовують отримувати кредитні кошти у використання. В п.п. 2.3. п. 2 Розділу І Умов зазначено, що відповідно до ст. 628 ЦК України договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит. Правовідносини, наразі складаються з : 1) відкриття поточного рахунку; 2) випуск платіжної картки; 3) встановлення кредитного ліміту; 4) надання у користування грошових коштів у межах кредитного ліміту; 5) нарахування процентів за користування коштами. Всі ці складові, які вказані вище і є наслідком вже укладеного сторонами по справі Договору про надання банківських послуг 06.09.2018, в межах якого і відбувалося використання кредитних коштів. Тобто, використання кредитних коштів відбувалось в межах та на виконання вже укладеного договору від 06.09.2018, який виконувався сторонами. Надання і обслуговування кредиту обумовлено пунктом 5 Розділу II Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», а саме: ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому Договорі та відповідному Додатку до нього; ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку та зазначається Клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування; сторони домовилися, що Банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми Ліміту кредитування, що зазначена в Договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються Клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону Клієнта та/або у Мобільному додатку; Клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням Платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання. Зі свого боку Банк дотримався вимог ст.1054 ЦК України, кредитний ліміт був встановлений та зазначений клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток. Відповідач на підставі п. 5.11. Розділу II Умов зобов'язався щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в Мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу Клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Керуючись положенням ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник вчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Що стосується нарахування пені та комісії, то комісія нараховується в разі зняття кредитних коштів або ж при переказі на будь яку іншу картку. В тарифах зазначено, що комісія під час зняття, переказу кредитних коштів становить 4 % від суми зняття. Пеня ж нараховується в разі якщо клієнт знаходиться на прострочці, тобто не виконує зобов'язання щодо повернення використаних коштів. Відповідно до п.п. 7.1. п. 7 Розділу II Умов і правил надання банківських послуг комісія за зняття готівки на суму, що перевищує залишок власних коштів, у банкоматах і пунктах видачі готівки будь яких українських і закордонних банків, а також за операції з quasi- валютою за карткою становить 4% від суми зняття. Переказ з картки на картку або поточний рахунок фіз. особи в іншому українському банку (платіж по Україні) становить також 4% за рахунок кредитних коштів. Збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості) 6,4% на місяць. Так, в разі коли у клієнта закінчується пільговий період і клієнт не вносить мінімальний платіж, для того щоб не виходити в прострочення, то з першого дня пільгового періоду, коли клієнт розпочав використовувати кредитні кошті нараховується пеня, яка підлягає повному відшкодуванню також. Що стосується збільшення заборгованості за тілом кредиту, то відповідно до п.п. 4.23. п. 4 Розділу II Умов кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з Тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього Договору. Банк зі свого боку максимально інформує клієнта через мобільний додаток, щодо умов кредитного договору. Так, у деталях кредиту на головному екрані додатку «Monobank» зазначено інформацію, щодо загальної заборгованості, мінімального платежу, який є або інформацію, що мінімальний платіж буде сформовано 1 числа наступного місяця. І також в цьому розділі зазначена інформація щодо відсоткової ставки в разі виходу з пільгового періоду в нормальний графік погашення і при виході в прострочення.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили. 14.09.2020 від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Свою позицію мотивує тим, що відповідачем позов не визнається повністю та на переконання відповідача пред'явленні до нього банком позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Як слідує з тексту позовної заяви 06.09.2018 між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 20 000,00 грн шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», отримавши відповіднуплатіжну карту. Однак, ні в анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг від 06.09.2018, ні в інших документах, доданих до позовної заяви, не міститься інформація про надання кредитного ліміту відповідачеві саме у розмірі 20 000,00 грн, або надання взагалі будь-якого кредитного ліміту. Крім цього, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт використання відповідачем вказаних кредитних коштів та їх не повернення у визначений законом або договором строк. Зокрема, банком не надано інформацію про рух коштів відповідача, а розрахунок заборгованості, який надано до позову, не може бути доказом вказаних вище обставин, а лише свідчить про можливу заборгованість розраховану позивачем. Так, із тексту анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 06.09.2018 слідує, що відповідач згоден, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. До кредитного договору банк додав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, в якому наявні Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів та Витяг з тарифів за карткою Монобанк, на яких відсутній підпис відповідача, однак і в цих документах відсутня інформація про встановлення кредитного ліміту для відповідача. Таким чином, зазначені у позовній заяві обставини, з якими позивач пов'язує наявність порушеного права (надання у кредит відповідачу 20000,00 грн, використання відповідачем вказаної суми коштів та не повернення їх у визначений строк) не підтверджені належними та допустимими доказами, як того вимагають положення ЦПК України, що свідчить про безпідставність та не обґрунтованість позовних вимог. Крім цього, при вирішенні спору просить врахувати правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2019 по справі № 342/180/17, та висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 27.11.2019 по справі № 343/3051/14-ц. Враховуючи зазначене та беручи до уваги, що відповідач не підписував жодних документів, крім анкети-заяви, тому Умови і правилами надання банківських послуг, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту не можуть бути частиною кредитного договору, укладеного 06.09.2018 шляхом підписання анкети-заяви, а тому всі нарахування банку, що ґрунтуються на вказаних документах є незаконними. Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що 06.09.2018 ОСОБА_1 звернулась до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» підписавши Анкету - заяву до Договору про надання банківських послуг і просив АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відкрити поточний картковий рахунок № НОМЕР_1 у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Крім цього, положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Також, заява містить вказівку, що підписавши Анкету-заяву ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився та отримав примірник вищезазначених документів і зобов'язується виконувати. Тобто фактично, вказана заява місить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію. Натомість, заява не містить вказівки про кредитний ліміт, який встановлено ОСОБА_1 , можливість нарахування відсотків і комісії, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 06.09.2018 заборгованість ОСОБА_1 станом на 11.03.2020 складає 56273,47 грн, а саме: 25319,43 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту); 30954,04 грн. - заборгованість за пенею та комісією.
Тобто, банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема пеню та комісію. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку заборгованості за договором, посилався на витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи (які включають Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів), Тарифи, Паспорт споживчого кредиту «Картка monobank», Таблицю обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, як невід'ємні частини спірного договору, копії яких долучив до позову.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту «Картка monobank», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначають, в тому числі: процентну ставку, комісію, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеню за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, тощо.
Проте, долучені до позовної заяви витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту «Картка monobank», Таблиця обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит не містять підпису ОСОБА_1 .
Доказів, що саме долучені позивачем до матеріалів справи витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту «Картка monobank», Таблиця обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, були надані відповідачу для ознайомлення та що він погодився із нарахуванням визначених у цих Умовах і Тарифах відсотків, пені, комісії, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо можливості нарахування комісії, неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах розмірах і порядках нарахування, суду не надано.
Надані позивачем Умови обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту «Картка monobank», Таблицю обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Оскільки, Умови обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту «Картка monobank», Таблиця обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного сторонами, шляхом підписання заяви.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Виходячи із загальних засад цивільного судочинства, принципів змагальності та диспозитивності, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»у підтвердження вимог позову не довело дотримання сторонами правочину правил статті 1055 ЦК України.
Крім того, позивачем суду не надано доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 кредитних коштів.
Наданий банком розрахунок заборгованості ОСОБА_1 не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві, а отже сам по собі не може бути належним та допустимим доказом наявності та розміру заборгованості, оскільки нічим не підтверджується, його правильність неможливо перевірити.
Крім того, у матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого ОСОБА_1 кредитного ліміту, оскільки в анкеті-заяві, підписаній ОСОБА_1 , бажаний кредитний ліміт не зазначений, також позивачем не надано доказів надання відповідачу банківських карт та доказів їх отримання безпосередньо відповідачем.
Отже, в матеріалах справи відсутні докази щодо укладення між сторонами кредитного договору та одержання відповідачем грошових коштів (кредиту) на певний строк на зазначених у позовній заяві умовах.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч.1 ст.8 Конституції України). Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд.
Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦПК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1, 2 ст.551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Разом з тим, у заяві-анкеті, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Крім того, посилання позивача на те, що відповідач зобов'язувався ознайомлюватись самостійно із всіма змінами на сайті АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та через мобільний додаток належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15).
Отже, в даному випадку, також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Вказані висновки узгоджуються з постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі №342/180/17.
З аналізу вищезазначеного, суд вважає, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту, відсутність у анкеті-заяві даних про кредитний ліміт, який встановлено ОСОБА_1 , комісії, пені за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту «Картка monobank», Таблиця обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Згідно з ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.
У ч.4 ст.10 ЦПК України і ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» покладено на суд обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача; за таких умов, доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов'язків.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК).
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Згідно з ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Крім того, суд враховує, що доведення факту укладення договору і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 61-28582ск18.
Доводи представника позивача викладені у позові та відповіді на відзив не спростовують наведеного вище.
Таким чином, зваживши у сукупності наведені вище докази, які подано сторонами, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами позовні вимоги, а тому позов не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що понесені позивачем судові витрати не підлягають стягненню з відповідача, зважаючи на рішення прийняте судом по суті позову, що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.
На підставі ст.ст. 207, 526, 549, 551, 611, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 83, 95, 141, 235, 258-260, 263-265, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - Акціонерне товаристве «УНІВЕРСАЛ БАНК», місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ЄДРПОУ 21133352.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області Д.В. Терещенко