08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua
1-кп/381/153/21
381/2241/20
18 лютого 2021 року місто Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участі:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Фастові кримінальне провадження № 12020115310000019 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Гаврилівка Каланчацького району Херсонської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 з середньою спеціальною освітою, вдови, інваліда 3 групи, пенсіонерки, на утриманні нікого не має, раніше не судимої,
у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
26.06.2020 близько 10 год. 00 хв., ОСОБА_4 здійснюючи малярні роботи в будинку свого сусіда ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , отримала від останнього його банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» (картковий рахунок НОМЕР_1 ) з пін-кодом для зняття грошових коштів на придбання цигарок, яку в подальшому повернула власникові.
Після повернення банківської картки, ОСОБА_5 поклав її в рюкзак, що висів на ручці міжкімнатних дверей в його будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Побачивши місце знаходження банківської картки, у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення грошових коштів з її рахунку, про наявність яких вона достовірно знала.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 , 26.06.2020 близько 11 год. 00 хв., перебуваючи з дозволу ОСОБА_5 в його будинку за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, шляхом вільного доступу, таємно від оточуючих, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з рюкзака взяла вище вказану банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» (картковий рахунок НОМЕР_1 ), що належала ОСОБА_5 , за допомогою якої 26.06.2020 о 11 год. 45 хв. таємно викрала грошові кошти останнього в сумі 2900 грн., знявши їх з карткового рахунку через банкомат АТ КБ «ПриватБанк», який встановлений по вул. Івана Мазепи, 6, в м. Фастів Київської області.
Таким чином, ОСОБА_4 внаслідок вчинення вищевказаних дій завдала потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 2900 грн.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 визнала себе винуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті та пояснила суду, що вона 26.06.2020 близько 10 год. 00 хв здійснюючи малярні роботи в будинку свого сусіда ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , отримала від останнього його банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» з пін-кодом для зняття грошових коштів на придбання цигарок, яку в подальшому повернула власникові. Після повернення банківської картки, ОСОБА_5 ліг спати і того ж дня, знаючи місце знаходження банківської картки ОСОБА_5 в рюкзаці , вона взяла вище вказану банківську картку з рюкзака, та викрала гроші потерпілого в сумі 2900 грн., знявши їх з карткового рахунку через банкомат АТ КБ «ПриватБанк», який встановлений в магазині. Коли потерпілий почав шукати картку одразу не повідомила йому про крадіжку, про що шкодує. В подальшому вона домовилась із потерпілим про повернення йому викрадених грошей у два прийоми, оскільки її розмір пенсії не дозволяв це зробити одноразово. На даний час збитки відшкодувала. У вчиненому щиро розкаюється та шкодує про вчинене.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив покази обвинуваченої щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та повного відшкодування йому обвинуваченою збитків.
З наведеного вище видно, що показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту пред'явленого обвинувачення та обставин вчинення кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини кримінального правопорушення і судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, за згодою обвинуваченої ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 та прокурора провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та роз'яснив про позбавлення права на їх оскарження в апеляційному порядку.
Проаналізувавши викладене вище, суд зазначає наступне.
Вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Згідно документів, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4 , вона раніше не судима, за місцем проживання скарг не надходило, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_4 кримінальне покарання, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України, виходячи з вимог ст. ст. 50 та 65 КК України, враховуючи характер, суспільну небезпечність та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінального проступку, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, яка вину визнала у повному обсязі, щиро розповідала про скоєне та розкаялась, добровільно відшкодувала завдану шкоду, її поведінку після вчинення кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим, суд вважає за необхідне призначити їй покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України (в редакції закону, що діяла на час вчинення кримінального правопорушення 26.06.2020 року відповідно до ст. 5 КК України).
На думку суду, таке покарання буде достатнім та необхідним для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувався.
Судові витрати та речові докази відсутні
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.5 КК України, 349, 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 ( п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_6 -Тьолушкіна