Справа № 344/2516/21
Провадження № 1-кс/344/1023/21
18 лютого 2021 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження 12021090010000232 від 12.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України , -
Слідчий звернулася з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого посилалася на те, що слідчим відділом Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12021090010000232 від 12.02.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах незаконно придбала паперовий згорток із порошкоподібною речовиною, яка містить психотропну речовину, обіг якого обмежено - амфетамін, яку незаконно зберігала у невстановленому місці з метою незаконного збуту.
В подальшому, 04.12.2020 приблизно о 17.00 год ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , під час надання сексуальних послуг ОСОБА_5 за грошову винагороду, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, незаконно збула ОСОБА_5 паперовий згорток із порошкоподібною речовиною, який згідно висновку експерта № СЕ-19/109/11/2-1196НЗ/20 від 15.12.2020 містить психотропну речовину, обіг якого обмежено - амфетамін в кількості 0,0222 грама.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обгрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Охтирка Сумської області, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка України, українка, з середньою освітою, не працююча, не одружена, згідно ст. 89 КК України раніше не судима.
13 лютого 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами допитів, протоколом обшуку, висновком судової експертизи та іншими матеріалами в їх сукупності.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких відповідно до КК України, передбачено максимальне покарання у виді позбавленням волі на строк до восьми років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрювана усвідомлює про неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину у вигляді позбавлення волі строком до восьми років;
- п. 3 - незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності;
- п. 5 - можливість вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_4 не працює, що свідчить про відсутність постійного джерела доходів.
Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинила тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому застосування до неї іншого більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, однак просив врахувати, що у підозрюваної на утриманні перебуває малолітня дитина.
Підозрювана в судовому засіданні заперечила щодо застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила застосувати щодо неї більш м'який запобіжний захід .
Заслухавши прокурора, підозрювану, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
Ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено обов'язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.
13 лютого 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Прокурор в судовому засіданні посилається на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрювана усвідомлює про неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину у вигляді позбавлення волі строком до восьми років; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності; можливість вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_4 не працює, що свідчить про відсутність постійного джерела доходів.
Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (W v.Switzerland, 14379/88, 26 січня 1993 року).
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
Ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою (Neumeister v.Austria (Коймайетер проти Австрії), §10).
Відповідно до Листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 p., Суд повинен вживати заходів щодо усунення підстави для надходження до Європейського суду з прав людини заяв проти України, спричинених проблемою, що вже була предметом розгляду в Європейському суді з прав людини та сумлінно виконувати обов'язки щодо загального захисту прав людини у порядку сг.206 КПК України.
Цим же листом рекомендується при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково розглянути можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п.80 рішення Свропейського суду з прав людини від 10 лютого 201 року у справі "Харченко проти України").
Вирішуючи клопотання про про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, її вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, на утриманні є малолітня дитина, та те, що вона згідно ст.89 КК України раніше не судимої.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.
З урахуванням вищевикладено, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 та п.2 ч.1 ст. 194 КПК України, однак не доведено того, що більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на неї обов'язків.
У ч. 6 ст. 194 КПК України передбачено, що обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців та при необхідності можуть бути продовжені.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, -
У задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Охтирка Сумської області, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, з середньою освітою, не працюючої, не одруженої, на утриманні якої є малолітня дитина, згідно ст. 89 КК України раніше не судимої, запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, на строк до 18.04.2021 року.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання ОСОБА_4 , доручити здійснювати слідчому СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області капітану поліції ОСОБА_6 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1