Справа № 344/878/20
Провадження № 2/344/782/21
09 лютого 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Бородовського С.О.,
секретаря Герлан Н.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 про визнання особи таким, що втратив право користування житловим приміщенням,-
в позові вказано, що відповідно до свідоцтва про право власності від 04/03/2008 ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 отримали у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . 26/11/2011 відповідач відчужив позивачці належну йому 1/3 частку квартири, що підтверджується договором дарування. Відповідно до будинкової книги в квартирі зареєстровано четверо осіб, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 . Відповідач не проживає за місцем реєстрації, не сплачує комунальні послуги. Реєстрація відповідача в квартирі порушує права позивача на вільне розпорядження та користування майном, спричиняє збільшення щомісячних витрат по комунальних платежах.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених в позовній заяві, надав пояснення про те, що відповідачем відчужено належну йому частку квартири.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні надала пояснення, що є сусідкою, відповідач раніше проживав в квартирі, декілька останніх років свідок його не бачила за місцем реєстрації, останніх 4 роки не бачила відповідача ні біля будинку, ні в місті.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні надав пояснення, що є сусідом позивача, надав пояснення, що в будинку проживає понад 15 років, не знав, що в позивачки є брат, оскільки ніколи його за адресою реєстрації не бачив, за адресою постійно проживає позивач, з чоловіком та дитиною, раніше там проживали також батьки позивачки.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Пономарьов проти України (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до свідоцтва про право власності від 04/02/2008 виданого Госпрозрахунковою групою з приватизації державного житлового фонду квартира по АДРЕСА_1 на праві спільної суміжної власності належить ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .
Згідно Витягу №18348830 від 02.04.2008 року за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровано по 1/3 частки квартири.
Згідно договору дарування частини квартири від 26/09/2011 посвідченого державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Антонюк Л.І., зареєстрований в реєстрі за №2-957 ОСОБА_5 передано у власність ОСОБА_4 безоплатно належну йому 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В п. 1 ст. 316 ЦК України вказано, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
В п. 1 ст. 317 ЦК України вказано, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого житла. В статті 1 Протоколу першого Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право власності власника на майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином позов обґрунтовано правовими підставами.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд,-
позов задовольнити;
визнати ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, за адресою: квартира АДРЕСА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду, з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бородовський