Справа №: 343/21/21
Провадження №: 1-кп/0343/65/21
18 лютого 2021 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретарів судових засідань - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020090160000447 від 29.12.2020 року, про обвинувачення
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, що має середню освіту, непрацюючого, неодруженого, що має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше судимого: 13 березня 2020 року Долинським районним судом Івано-Франківської області за ст. 126-1 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці, яке відбув і звільнений з місця його відбування 20.08.2020 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
ОСОБА_7 вчинив домашнє насильство, тобто умисно систематично вчиняв фізичне та психологічне насильство щодо своєї цивільної дружини ОСОБА_5 , з якою перебував у фактичних сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин:
13 березня 2020 року ОСОБА_7 був засуджений Долинським районним судом Івано-Франківської області за ст. 126-1 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці, яке відбув та звільнився з місця відбування покарання 20.08.2020 року. При цьому, маючи не зняту і не погашену судимість за ст. 126-1 Кримінального кодексу України, ОСОБА_7 продовжував умисно, систематично, повторно вчиняти психологічне насильство в сім'ї над своєю співжителькою ОСОБА_5 , з якою він перебував у фактичних сімейних відносинах, та на яку, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року, поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання. Так, вже після ухвалення попереднього вироку суду, 19 березня 2020 року близько 19:00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство щодо своєї співжительки ОСОБА_5 , що проявилось у словесних образах нецензурними словами потерпілої та погрозах фізичною розправою, у зв'язку з чим 13.05.2020 року Долинським районним судом його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу. 31 березня 2020 року близько 18.00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи за вищевказаним місцем проживання, повторно вчинив домашнє насильство щодо своєї співжительки ОСОБА_5 , що проявилось у словесних образах нецензурними словами потерпілої та погрозах фізичною розправою, у зв'язку з чим 27.05.2020 року Долинським районним судом Івано-Франківської області його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу. Після цього, 10.11.2020 року близько 17.20 год., вже відбувши покарання за попереднім вироком суду, ОСОБА_7 , перебуваючи за вказаним місцем проживання, знову вчинив домашнє насильство щодо своєї співжительки ОСОБА_5 , що проявилось у словесних образах нецензурними словами потерпілої та погрозами фізичною розправою, у зв'язку з чим 29.12.2020 року Долинським районним судом його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді адміністративного арешту. Однак, ОСОБА_7 належних висновків для себе не зробив і продовжував вчиняти протиправні дії, зокрема 25.12.2020 року приблизно о 19:00 год., перебуваючи за місцем проживання потерпілої в АДРЕСА_1 , знову вчинив відносно ОСОБА_5 психологічне насильство, що проявилось у словесних образах потерпілої нецензурними словами, шарпанні за одяг, погрозах фізичною розправою та вигнав останню з будинку на вулицю, внаслідок чого ОСОБА_5 була вимушена ночувати поза межами власного помешкання в своєї матері. Наведені систематичні умисні протиправні дії ОСОБА_7 , що виразилися в словесних образах потерпілої, висловлюванні нецензурною лайкою на адресу останньої, погрозах фізичною розправою, завданні морального та психологічного болю, приниженні її честі та гідності, призвели до психологічних страждань ОСОБА_5 , погіршення якості її життя, що виразилось у формі емоційного дискомфорту, втраті повноцінного сну та відпочинку, спричинило емоційну невпевненість.
В судовому засіданні ОСОБА_7 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при викладених у обвинувальному акті обставинах. При цьому пояснив, що проживав з ОСОБА_5 однією сім'єю 17 років і в них є неповнолітня дитина. Він підробляє тимчасовими заробітками, а коли вживає спиртні напої, то не може себе контролювати та ображає потерпілу. На день час вжде більше місяця він проживає окремо в с.Кропивник, у вчиненому кається та просить суворо його не карати.
Так як обвинувачений в судовому засіданні свою вину визнав повністю та дав суду показання, аналогічні пред'явленому обвинуваченню, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, за згодою всіх учасників судового розгляду і у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, суд обмежив обсяг досліджуваних доказів в даному кримінальному провадженні, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого, сумнівів у добровільності та істинності позиції якого в суду немає, потерпілої та дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона дійсно багато років прожила однією сім'єю з ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 . Останній зловживає спиртними напоями і в нетверезому стані систематично вчиняє з нею скандали та ображає її, іноді виганяє з будинку і вона змушена ночувати в матері. Через таку поведінку обвинуваченого, його постійні п"янки та сварки, у неї зрушена нервова система, вона погано спить. На даний час вже більше місяця ОСОБА_7 проживає окремо в с.Кропивник, тому просить суворо його не карати.
Оцінюючи зібрані в даному кримінальному провадженні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується, поза розумним сумнівом, комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ст. 126-1 КК України, оскільки він вчинив домашнє насильство, тобто умисно систематично вчиняв фізичне та психологічне насильство щодо своєї цивільної дружини ОСОБА_5 , з якою перебував у фактичних сімейних відносинах. що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.
Обираючи покарання ОСОБА_7 , суд враховує тяжкість вчиненого правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину повторно.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він має середню освіту, неодружений, не працевлаштований, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах Долинської ЦРЛ не перебуває, негативно характеризується по місцю проживання, раніше судимий вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2020 року за ст. 126-1 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці, який відбув і звільнений з місця його відбування 20.08.2020 року,
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. 65 КК України та роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно з ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , враховуючи наявність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, дані про особу обвинуваченого, його суб'єктивне відношення до вчиненого, думку потерпілої та позицію прокурора, суд вважає, що слід обрати покарання у виді арешту на строк 4 місяці.
Дане покарання, на думку суду, відповідає скоєному та буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Судових витрат у кримінальному провадженні немає.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368,370,373,374 КПК України, суд,
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді арешту на строк 4 (чотири) місяці.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_7 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Вирок набирає законної сили післязакінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: