Справа № 289/1759/20
Номер провадження 2/289/109/21
15.02.2021 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Сіренко Н.С.,
за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,
за відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради в особі Лутівського старостинського округу Радомишльського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина до складу якої входить земельна ділянка загальною площею 1,57 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯБ № 227654 від 30.03.2005.
Позивач посилається на те, що у відповідності до ст. 1261 ЦК України, як дочка спадкодавця звернулася до нотаріальної контори, щоб вступити в спадщину після смерті батька, але їй було повідомлено, що відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини пропущений.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не звернулася своєчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, так як після смерті батька влаштовувала поминальні обіди, замовляла пам'ятник, а коли майже закінчувався строк на подачу заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори сильно захворіла та загострились хронічні хвороби, тому чимало коштів та часу витратила на лікування та підтримку здоров'я, ліки, реабілітацію, тому не змогла у встановлений законом строк прийняти спадщину.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надіслала суду заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.31).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, надіслав на адресу суду заяву, в якій просить розглядати цивільну справу за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.39).
У відповідності до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_4 (а.с.8,9).
Батько позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років у с. Лутівка Радомишльського р-ну Житомирської обл., що підтверджується копією Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 від 28.04.2014 (а.с.10).
Згідно довідки виданої 30.06.2020 за № 326 Лутівським старостинським округом Радомишльської міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Крім померлого в цьому будинку разом з ним ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с.12).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина до складу якої входить земельна ділянка загальною площею 1,57 га, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Кичкирівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельні ділянки Серії ЯБ № 227654 від 30.03.2005 (а.с.11).
Згідно інформації, наданої Радомишльською державною нотаріальною конторою Житомирської області, від 13.11.2020 № 760/01-16, ніхто із спадкоємців із заявою про прийняття спадщини, заявами про відмову від прийняття спадщини або заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не звертався. Спадкова справа щодо майна ОСОБА_2 не заведена (а.с.25).
Як вбачається з повідомлення Лутівського старостинського Радомишльської міської ради Житомирської області від 19.11.2020, ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Крім померлого в цьому будинку разом з ним ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с.26).
Позивач в позовній заяві в обґрунтування заявлених вимог зазначила, не звернулася своєчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, у зв'язку з тим, що хворіла та перебувала у скрутному матеріальному становищі.
Як вбачається з ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.
Згідно ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У постанові Верховного Суду від 13.03.2020 у справі № 314/2550/17 наголошує, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:
1) тривала хвороба спадкоємців;
2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;
5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Вищенаведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини не є об'єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, так як матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 лише з 08.10.2014 по 24.10.2014 знаходилась на амбулаторному лікуванні (а.с.14), та всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України остання не надала належних та допустимих доказів суду на підтвердження того, що вона упродовж строку з 25.04.2014 до 08.10.2014, з незалежних від неї обставин, не мала можливості у звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та після закінчення строку перебування на лікуванні, а саме в останній день для прийняття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Посилання позивача на те, що вона звернулася до нотаріуса, щоб вступити в спадщину після смерті батька, однак останнім їй було повідомлено, що строк для прийняття спадщини встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України пропущено, спростовується повідомленням Радомишльської державної нотаріальної контори Житомирської області про те, що спадкоємці ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявами не зверталися (а.с.25).
Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Ргопіпа V. ІІкгаіпе») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).
Беручи до уваги викладене, враховуючи тривалість пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, що становить понад шість років, встановлені в судовому засіданні обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини являються безпідставними і не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 12, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 1221, 1223, 1272 ЦК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Радомишльської міської ради в особі Лутівського старостинського округу Радомишльського району Житомирської області (місцезнаходження: Соборний майдан, 12 м. Радомишль, Житомирська обл., 12201, код ЄДРПОУ 25923935) про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 17.02.2021.
Суддя Н. С. Сіренко