Справа № 288/277/21
Провадження № 2-з/288/4/21
18 лютого 2021 року смт. Попільня
Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Зайченко Є. О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 лютого 2021 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Квітнева сільська рада об'єднаної територіальної громади Попільнянського району, Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини, передана на розгляд судді Попільнянського районного суду Житомирської області Зайченко Є.О..
Одночасно з поданням вказаної позовної заяви позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову та заяву мотивовано тим, що позивачем пред'явлено до суду вищевказаний позов.
Заяву мотивовано тим, що 12 листопада 2009 року на користь ОСОБА_1 було складено заповіт, згідно з яким усе своє майно, яке б воно не було та з чого б не складалось заповідач - ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 .
Вказаний заповіт посвідчений Єрчицькою сільською радою Попільнянського району Житомирської області, за №22. Про наявність вказаного заповіту ОСОБА_1 не знала, адже проживала в іншому місті.
26 листопада 2015 року заповідачем ОСОБА_3 було складено новий заповіт згідно з яким усе своє майно, яке б воно не було та з чого б не складалось заповідач - ОСОБА_3 заповів ОСОБА_4 . Вказаний заповіт був складений Єрчицькою сільською радою, зареєстровано під №64.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер. Заповідач на день смерті проживав в с. Яблунівка, Попільнянського району Житомирської області.
За вказаним фактом Попільнянською державною нотаріальною конторою у Житомирській області була відкрита спадкова справа № 72/2016.
Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається з:
1. житлового будинку АДРЕСА_1 ), заг. площа становить 77 м.кв. із господарськими спорудами, оціночна вартість якого становить 150 717 грн.;
2. житлового будинку АДРЕСА_1 ), заг. площа становить 43,8 м.кв., оціночна вартість якого становить 26 326 грн.;
3. земельної ділянки площею 3,2301 га, цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Єрчицької сільської ради, нормативна грошова оцінка якої становить 118 897 грн 30 коп.
Заповіт від 26 листопада 2015 року заповідача ОСОБА_3 , згідно з яким усе своє майно, яке б воно не було та з чого б не складалось заповідач - ОСОБА_3 заповів ОСОБА_4 рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 17 липня 2019 року (справа № 288/529/16-ц) було визнано нікчемним. Про цей факт ОСОБА_1 , стало відомо 10 грудня 2019 року.
12.12.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Попільнянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим Єрчицькою сільською радою 12.11.2009 року, однак нотаріусом Попільнянською державною нотаріальною конторою було відмовлено у вчинені нотаріальних дій - видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 у зв'язку з пропущенням встановленого ст. ст. 1269-1270 ЦК України строку на прийняття спадщини.
Так, як на час відкриття спадщини ОСОБА_1 не проживала разом із спадкодавцем, про визнання нікчемним заповіту, складеного на користь ОСОБА_4 дізналась лише 10 грудня 2019 року.
Дізнавшись про наявність іншого заповіту, складеного на користь іншої особи, ОСОБА_1 , не могла допустити того, що останній заповіт може бути визнаний судом нікчемним. А це, у свою чергу, дає підстави звернутись у встановленому законодавством України порядку спадкування за заповітом, складеним на користь попереднього спадкоємця за заповітом. Саме заповіт від 12 листопада 2009 року на користь ОСОБА_1 , згідно з яким усе своє майно, яке б воно не було та з чого б не складалось заповідач - ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 залишається єдиним дійсним заповітом. Саме він відповідає волі заповідача та складений у передбаченому законодавством України порядку.
Таким чином, в результаті визнання нікчемності останнього заповіту, у ОСОБА_1 , з'явилось право на отримання спадщини.
На підставі вказаних вище обставин, вважаючи, що підстави пропуску строку на прийняття спадщини за заповітом були об'єктивними, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Квітневої сільської ради об'єднаної територіальної громади, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини на майно ОСОБА_3 терміном у 3 місяці (справа № 288/4/20, провадження № 2/288/116/20).
Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 06 листопада 2020 року було відмовлено у задоволенні позову вказаного вище позову. Повний текст рішення суду одержане 16.11.2020 р.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати вказане вище рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном у три місяці.
Житомирський апеляційний суд Постановою від 12.01.2021. апеляційну скаргу задовольнив частково. В судовому рішенні вказано, що позов був пред'явлений до неналежного відповідача.
У зв'язку з цим ОСОБА_1 пред'явлено позов до належного відповідача - ОСОБА_2 - про надання додаткового строку на прийняття спадщини.
З огляду на те, що відповідачем подано заяву про прийняття спадщини за законом, виникла необхідність у забезпеченні позову, бо існує ймовірність отримання відповідачем свідоцтва про право на спадщину до вирішення позову по суті, що в подальшому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.
З метою захисту законних прав та інтересів позивача та з метою уникнення будь -яких дій з боку відповідача, спрямованих на оформлення права власності та відчуження нерухомості іншим особам, що в свою чергу, унеможливить виконання судового рішення, заявник вбачає доцільним забезпечити позов шляхом заборони нотаріальній конторі видати свідоцтва про право на спадщину, яка відкрита після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.
Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 4 зазначеної постанови розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006№ 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при вирішенні питання про забезпечення позову суди повинні оцінювати доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і адекватності; встановити наявність зв'язку між даним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавств при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Таким чином, з метою захисту законних прав та інтересів заявника та з метою уникнення будь-яких дій з боку третіх осіб, спрямованих на заволодіння спадковим майном та подальшого його відчуження, що, в свою чергу, унеможливить виконання можливого рішення суд є всі підстави для застосування заходів забезпечення позову.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Згідно Підпункту 4.13 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі: витребування нотаріусом відомостей або документів від фізичних або юридичних осіб, при цьому строк, на який може бути відкладено видачу свідоцтва про право на спадщину, не може перевищувати одного місяця; необхідності отримання нотаріусом від заінтересованих осіб згоди на подачу спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини згідно з вимогами частини другої статті 1272 Цивільного кодексу України. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
Отже, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та на даній стадії та приходить до висновку про необхідність застосувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони Заборонити державному нотаріусу Попільнянської державної нотаріальної конторою у Житомирській області вчиняти дії по оформленню права на спадщину та видавати свідоцтво про право на спадщину, яка була відкрита після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на спадкове майно до набрання чинності рішенням у справі, оскільки видача такого свідоцтва може ускладнити подальше вирішення спору, а також суттєво порушити майнові права спадкоємців.
Заборона нотаріусу видавати свідоцтво про право на спадщину до вирішення даного спору є обґрунтованою та співмірною розміру позовних вимог та повністю відповідає їх змісту.
В даному випадку суд також враховує практику Верховного Суду при вирішенні аналогічних питань, зокрема по справі № 761/36415/18, провадження № 61-4492ск19 від 5 березня 2019 року.
Проаналізувавши зміст заявлених ОСОБА_1 вимог, розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності видів забезпечення позову позовним вимогам, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Слід зазначити, що відповідно до ч.ч. 1-3 статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Разом із тим, враховуючи предмет позову та захід забезпечення позову, відсутність підстав щодо існування розміру збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову, суд приходить до висновку, що на даній стадії, зустрічне забезпечення судом не застосовується.
Разом із тим, суд роз'яснює учасникам судового розгляду, що згідно із вимогами частини 6 статті 154 ЦПК України вони мають право подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову, яке вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Відповідно до частини 4 статті 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст.149,150,153, 154, 353, 440 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити державному нотаріусу Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області вчиняти дії щодо оформлення прав на спадщину та видачі свідоцтв про право на спадщину, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.
Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко