Справа № 496/5035/20
провадження № 3/0285/533/21
18 лютого 2021 року м. Новоград-Волинський
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області
Сташків Т.Б., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли
від Біляївського районного суду Одеської області
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
19.01.2021 року з Біляївського районного суду Одеської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 44-3КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Подав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки він не є суб'єктом господарювання та не здійснює нерегулярні чи регулярні пасажирські перевезення, а тому не може бути суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення.
З врахуванням вказаних обставин, з метою недопущення порушення строків розгляду справи та зловживання процесуальними правами, керуючись ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у ній матеріалів.
Судом встановлено, що 20.11.2021 інспектором поліції складено протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, а саме: ОСОБА_1 20.11.2020 року о 6 год. 20 хв. по вул. Житомирській у м. Новограді-Волинському керував автомобілем Мерседес-Бенз, д.н.з. НОМЕР_1 , перевозив пасажирів в кількості більшій, ніж, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, чим порушив вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 року, за що передбачено відповідальність згідно ст. 44-3 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ст. 44-3 КУпАП (в редакції, чинній на момент вчинення правопорушення) передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тобто є бланкетною.
Згідно п.п. 9 п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”№ 641 від 22.07.2020 року (в редакції, чинній на момент вчинення правопорушення) на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено “зелений” рівень епідемічної небезпеки, забороняється: здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
Оскільки норма ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Разом з тим, склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 44-3 КУпАП, з урахуванням вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 року, визначає також спеціального суб'єкта правопорушення, яким є суб'єкт господарювання, що здійснює пасажирські перевезення.
Відповідно до п. 2 ч.2 ст.55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»:
- “нерегулярні пасажирські перевезення” - це перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт;
- “регулярні пасажирські перевезення” - це перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.
Отже, ОСОБА_1 не є особою, що яка здійснює «нерегулярні пасажирські перевезення» або «регулярні пасажирські перевезення», не є суб'єктом господарювання, а відтак не є суб'єктом правопорушення у розумінні диспозиції статті 44-3 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Інспектором поліції до протоколу не долучено доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 є особою, яка здійснює пасажирські перевезення та є суб'єктом господарювання.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. А сам протокол про адміністративне правопорушення не є доказом у справі та обвинувачення не може ґрунтуватись лише адміністративним протоколом, без належних та допустимих доказів скоєння адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії» зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський Суд з прав людини у справі "Кобсць проти України" 14 лютого 2008 року зазначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Type44HHn"(Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростованої презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи, що належних доказів, які підтверджують наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суду не надано, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 43-3 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 245, 280, 283, 284 КУпАП,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Т.Б. Сташків