Лугинський районний суд Житомирської області
11301, вул. М. Грушевського, 2 а, смт Лугини, Лугинський район Житомирської області
тел. (04161) 9-14-72, факс (04161) 9-15-47, inbox@lg.zt.court.gov.ua
Справа № 281/1189/20
Провадження по справі 2-о/281/5/21
17 лютого 2021 року смт Лугини
Лугинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Свинченко Г.Д.,
за участю:
секретаря судового засідання Островської І.І.,
представник заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Лугини цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Лугинська селищна рада Лугинського району Житомирської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем
19.11.2020 до Лугинського районного суду Житомирської області надійшла заява ОСОБА_2 , заінтересована особа: Лугинська селищна рада Лугинського району Житомирської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем.
На підтвердження вимог заяви заявник зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, ОСОБА_3 , який проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Після його смерті відкрилась спадщина - на частку житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 .
На час відкриття спадщини вона постійно проживала зі спадкодавцем, таким чином фактично прийняла спадщину, користувалася та користується нею і по сьогодні.
Факт спільного проживання з спадкодавцем підтверджується довідкою виданою виконкомом Лугинської селищної ради № 2927 від 27.10.2020 року. У даній довідці засвідчено той факт, що вона, дійсно проживала однією сімє'ю та доглядала за ОСОБА_3 , по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , з липня місяця 1991 року.
З померлим ОСОБА_3 , вона не перебувала у близьких родинних відносинах, він доводився їй пасинком, як син її чоловіка ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У померлого ОСОБА_3 , ні дружини, ні дітей не було, інших родичів ближчих за неї, які б доглянули його теж не було, вона з ним проживала більше 20 років. ОСОБА_3 , з дитинства хворів та потребував постійного як лікування так і догляду.
Заявниця почала проживати з ОСОБА_3 , спільно в одному будинку та вести з ним спільний побут з 1991 року, після того, як вийшла заміж за його батька, а коли її чоловік помер, то вони з ОСОБА_3 , лишилися проживати у двох з березня місяця 1999 року. Вона вела з ним спільне домашнє господарство, мали спільний побут, доглядала за будинком та прибудинковими будівлями, також обробляла город, що біля будинку, купувала продукти харчування, медикаменти, супроводжувала до лікарів та здійснювала безпосередньо його догляд до самої смерті здійснивши похорон останнього. Вони були родиною і хоч він доводився їй пасинком, вона ставилася до нього як до рідного сина.
Після похорон продовжує проживати в будинку за адресою АДРЕСА_1 .
На сьогодні в неї виникла потреба в оформленні спадкового майна, а саме житлового будинку, після смерті ОСОБА_3 . Інших спадкоємців, які б звернулися для оформлення спадщини, окрім неї немає.
13.10.2020 року, вона звернулась до приватного нотаріуса Лугинського районного нотаріального округу Можарівської Наталії Володимирівни для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , однак їй було відмовлено.
Враховуючи зазначене, а також той факт, що вона на день смерті проживала спільно із спадкодавцем, вела з ним спільний побут вона має право на звернення до суду для встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем не менше п'яти років.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, її інтереси представлені представником ОСОБА_1 , яка в судове засідання з'явилась, вимоги викладені у заяві підтримала та просила суд задоволити їх з підстав викладених у заяві.
Заінтересована особа - Лугинська селищна рада Лугинського району Житомирської області в судове засідання не забезпечила явку свого представника, однак надіслала клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти позову не заперечують, при прийнятті рішення покладались на розсуд суду.
Допитаний свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_2 , дійсно постійно проживала зі своїм пасинком, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день його смерті і доглядала за ним.
Суд, допитавши свідка, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 07.04.2020, виданого Лугинським районним віділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 27.07.1991 у графі «батько» вказано ОСОБА_4 .
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_4 , після укладення шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_7 ».
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого відділом реєстрації актів громадського стану Лугинського району Житомирської області ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Лугинської селищної ради Житомирської області № 2927 від 27.10.2020 ОСОБА_3 проживав на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним проживала однією сім?єю по день його смерті та доглядала за його ОСОБА_2 з липня 1991 року по день смерті.
Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Лугинської селищної ради Житомирської області № 2682 від 25.09.2020 ОСОБА_3 дійсно був зареєстрований та проживав на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за вказаною адресою була зареєстрована та проживала ОСОБА_2 .
Відповідно до роз'яснення від приватного нотаріуса від 13.10.2020 за № 176 зазначено, що не можливо видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки п.4.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.
Відповідно до вимог ст.1264 Цивільного кодексу України, право на спадкування четвертої черги мають особи які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, факт такого проживання встановлюється судом.
На даний час у заявниці виникла необхідність встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем для прийняття спадщини після смерті останнього.
Згідно з вимогами ч.2 ст.1220 та ч.1 ст.1221 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи, а місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно роз'яснень, викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах спадкування" №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовляє особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
З огляду на те, що в складі спадщини наявне нерухоме майно, у силу вимог ч.1 ст.1299 ЦК України, спадкоємці зобов'язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, для цього заявнику необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину. Так як такі документи у заявника відсутні, то вона звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, маючи за мету оформлення та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до п.п.3,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем під час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»- «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини». Згідно з частиною 2 статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.
Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено інший порядок їх встановлення.
Відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Крім того, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 318 ЦПК України встановлено, що у заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.
У листі Верховного Суду України від 01.01.2012 про Судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зазначено, що до заяви про встановлення юридичного факту, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту та пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 , є єдиним спадкоємцем, яка звернулася до нотаріуса за прийняттям спадщини та подальшою видачею свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується роз'ясненням від приватного нотаріуса Лугинського РНО Можарівської Н.В.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 р. N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року, тощо.
Враховуючи, що окрім заявника інших спадкоємців у ОСОБА_3 не має, заінтересованою особою в даному випадку є орган місцевого самоврядування, а дана справа підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки встановлення даного факту не вплине на спадкові права та обов'язки інших осіб.
Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що заявник ОСОБА_2 , постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини тим самим фактично прийнявши спадщину після смерті останнього, що підтверджується матеріалами справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 13, 76, 81, 89, 263, 264, 265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Лугинська селищна рада Лугинського району Житомирської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем - задовільнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживала зі спадкодавцем, ОСОБА_3 , який помер, ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім'єю не менше 5-ти років до часу відкриття спадщини.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення буде виготовлений 18.02.2021.
Суддя Г.Д. Свинченко