Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/82/21
Провадження № 3/935/137/21
Іменем України
18 лютого 2021 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Рибнікова М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу поліції №2 Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Украни, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який офіційно не працевлаштований, РНОКПП НОМЕР_1
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
встановив:
До Коростишівського районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , згідно якого останній 12.01.2021 о 17 год. 30 хв. по вул.Різдвяній у м.Коростишеві керував автомобілем «ЗАЗ 110270», д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим поорушив п.2.9А ПДР, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у чергового лікаря Коростишівської ЦРЛ.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що 11.01.2021 він святкував день народження брата та вжив 200-300 гр спирту. Після святкування він проспав дев'ять годин, добре себе почував, та у вечері наступного дня поїхав до аптеки, оскільки має дитину, хвору на епілепсію. Він був абсолютно впевнений, що сідає за кермо тверезий. Працівникки поліції зупинили його за порушення ПДР України, зокрема він був не пристебнутий, задній «стоп» сигнал не працював, та сказали, що відчувають запах алкоголя. Він повідомив їм, що вчора вживав алкоголь, але сьогодні - тверезий, погодився їхати у лікарню на освідування, оскільки був впевнений, що тверезий. У лікарні освідування проходило за допомогою приладу «Драгер», який показав 0,88 проміллє, що він пояснити не може. Кров у лікарні не здавав, оскільки не знав, що можна було і так. Дії працівників поліції не оскаржував.
Захисник Рибаков О.В. вважає, що матеріали про адміністративне правопорушення складені з порушенням визначеного чинним законодавством порядку, оскільки, лікар, який проводив освідування не мав на це право, так як не пройшов тематичного удосконалення за відповідною програмою, що надає право лікарю здійснювати дії по встановленню стану сп'яніння, а отже медичний висновок та акт медичного огляду, що містяться у матеріалах справи є неналежними доказами. Просить провадження у справі закрити у відповідності до положень п.1 ст.247 КУпАП.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка лікар КНП «Центральна районна лікарня ім.Д.І.Потєхіна» ОСОБА_2 , попереджений про кримінальну відповідальність за ст.384,385 КК України, показав, що працює лікарем акушером-гінекологом, але на період карантину працює лікарем приймального відділення. Конкретно даний випадок не пам'ятає, оскільки на кожному чергуванні працівники поліції направляють на освідування по декілька водіїв. Проводить освідування водіїв на стан сп'яніння, так як наказом по лікарні №13 його допущено до цього. Спочатку працівникки поліції надають відповідний запит, лікар оформлює акт огляду, в якому оцінює загальний стан особи водія, стан його одягу, проводять відповідні проби: пальценосову, Ромберга, а потім освідують за допомогою приладу «Драгер», після чого видають заключення в трьох екземплярах. З Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкція) він ознайомлений, з лікарями, яких допущено до проведення освідування водіїв, головним лікарем /лікарем-наркологом/ проведено відповідний тренінг. Періодично він проходить підвищення кваліфікації, на період карантину онлайн, після чого отримує сертифікат, але це стосується лише його безпосередньої лікарської кваліфікації. Що стосується тематичного удосконалення за відповідною програмою, що надає право лікарю здійснювати дії по встановленню стану сп'яніння, то такі курси пройти лікарям не пропонувалось і він особисто їх не проходив.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, свідка, дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, зокрема:
- протокол про адміністративне правопорушення від 12.01.2021;
- висновок щодо результатів медичного огляду водія від 12.01.2021 №2, результати огляду - ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, оглянув лікар ОСОБА_2 ;
- постанова про накладення адміністративного стягнення від 12.01.2021 відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121, ст.125 КУпАП;
- акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння №2 від 12.01.2021 відносно ОСОБА_1 , оглянув лікар ОСОБА_2 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння - 0,88 проміллє;
- свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/4495, яке чинне до 06.08.2021, згідно якоо за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам;
- наказ головного лікаря КНП «Центральна районна лікарня ім.Д.І.Потєхіна» №13 від 06.01.2021 «Про допущення фахівців до проведення медичних оглядів на стан сп'яніння», згідно якого лікаря ОСОБА_2 допущено до проведення медичних оглядів на стан сп'яніння. З даного наказу вбачається, що було заплановано провести зайняття по вивченню Інструкції до 01.02.2020,
суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, дійшов наступного висновку.
У відповідності до положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до положень ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.266 КУпАП чітко регламентує, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно п.22 Розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Згідно п.3 Розділу ІІІ Інструкції, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Відповідно до норм "Положення про післядипломне навчання лікарів (провізорів)", затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.07.1993 N 166, для забезпечення високої кваліфікації лікарів (провізорів) проводиться їх безперервне навчання та здійснюється об'єктивний контроль за рівнем їх кваліфікації. Головною метою безперервного навчання є підготовка і перепідготовка фахівців, підвищення кваліфікації, удосконалення їх професійної майстерності.
Навчальні плани і програми циклів тематичного удосконалення розробляються інститутами (факультетами) удосконалення лікарів (провізорів) самостійно та затверджуються Вченою радою інституту (факультету).
Навчання в інституті (факультеті) удосконалення лікарів (провізорів) вважається після успішного складання іспиту відповідно до програми навчання. Особам, які закінчили навчання, видається посвідчення (додаток 1). У випадку, коли таке посвідчення видавалося раніше - в ньому робиться відповідний запис про проходження підвищення кваліфікації.
Згідно п.2.2. вказаного Положення удосконалення є одним із видів післядипломного навчання та передбачає подальше підвищення професійних знань та навичок лікаря чи провізора з метою підтримання сучасного рівня підготовки. Підвищення кваліфікації лікарів - спеціалістів здійснюється інститутами (факультетами) удосконалення лікарів (провізор) за направленнями органів охорони здоров'я на циклах тематичного удосконалення, а також за прямими договорами з установами інших галузевих міністерств. Тематичне удосконалення передбачає підвищення кваліфікації з окремих розділів відповідної спеціальності.
Аналіз вказаних норм права свідчить, що тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством проводиться вищими медичними навчальними закладами ІІІ-ІV рівнів акредитації та науково-дослідними установами, статутним завданням яких є освітня діяльність, а саме післядипломне навчання з тематичного удосконалення фахівців з вищою медичною освітою, з наданням відповідного посвідчення, а тому лікар закладу охорони здоров'я, який не пройшов таке навчання не має права проводити огляд щодо виявлення стану сп'яніння.
Як вбачається з матеріалів справи лікар ОСОБА_2 проводив огляд ОСОБА_1 на підставі наказу головного лікаря КНП «Центральна районна лікарня ім..Д.І.Потєхіна» №13 від 06.01.2021 «Про допущення фахівців до проведення медичних оглядів на стан сп'яніння». Як зазначив у своїх поясненнях свідок ОСОБА_2 , відповідне тематичне удосконалення, що надає право лікарю здійснювати дії по встановленню стану сп'яніння, він не проходив, лише тренінг, що проводив головний лікар.
При цьому суддею звертається увага, що навіть будь-яких документів, які б підтвердили проведення відповідних зайнять з лікарем ОСОБА_2 , про що зазначено у п.1 наказу №13 від 06.01.2021, також не надано.
З огляду на те, що КНП «Центральна районна лікарня ім..Д.І.Потєхіна» не являється вищим медичним навчальним закладом ІІІ - ІV рівнів акредитації чи науково-дослідною установою, статутним завданням якої є освітня діяльність, суд дійшов висновку, що лікар ОСОБА_2 не пройшов тематичного удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством та не мав права проводити огляд ОСОБА_3 з метою виявлення стану сп'яніння, в зв'язку з чим висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 12.01.2021 №2 складений з порушенням вимог Інструкції, а тому є недопустимим доказом і не береться суддею до уваги.
Крім того, як вбачається з п.18 акту медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №2 від 12.01.2021, складеному лікарем КНП «Центральна районна лікарня ім..Д.І.Потєхіна» ОСОБА_2 о 17 год. 35 хв. 12.01.2021, під час освідування ОСОБА_1 використано спеціальний технічний засіб Alcotest Drager та вказаний результат обстеження 0,88 проміллє.
На вимогу судді КНП «Центральна районна лікарня ім..Д.І.Потєхіна» надало технічну документацію на підтвердження можливості використання вказаного спеціального технічного засобу вимірювальної техніки, а саме: газоаналізатор Alcotest 5510 (№ARJN-0042). Однак, оскільки акт медичного огляду №2 від 12.01.2021 не містить повної назви застосованої вимірювальної техніки , серійного номеру газоаналізатора, суддя не має можливості пересвідчитись, що надані дозвільні документи (свідоцтво про повірку) стосуються приладу, вказаного в медичному акті.
Як було встановлено під час розгляду справи, альтернативний спосіб отримання результатів на стан сп'яніння (лабораторний) застосований не був, оскільки відповідні аналізи крові, слини чи сечі не відбирались.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою "внутрішнього переконання" чи системою "поза межами розумного сумніву", який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу адмінправопорушника, що є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду. Також ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах "Гурепка проти України (N2)" від 08 квітня 2010 року, "Лучанінов проти України" від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
За статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, з урахуванням того, що висновок медичного огляду особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на стан сп'яніння складений з порушенням вимог Інструкції та не може бути використаний як доказ в справі, а протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять достатніх відомостей та належних і допустимих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а відтак і про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при цьому судом використані всі можливі заходи для встановлення істини по справі, провадження у справі слід закрити через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На думку суду законність складання протоколу про адміністративне правопорушення та процесуальні дії працівників поліції щодо збирання інших доказів у справі, з врахуванням усіх вище наведених обставин, викликають розумні сумніви в їх законності, що виключає можливість визнання цього протоколу та наданих до нього документів, як допустимих та достовірних доказів у справі.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не доведена.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.62, 129 Конституції України, ст.ст.7, 9, 254, 279, п.1 ст.247, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.М.Рибнікова