Справа № 296/967/21
1-кс/296/385/21
10 лютого 2021 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
власника майна ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Житомирі клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №1202006000000025 від 21.01.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2, 3 ст.307, ч.1 ст.255-1 КК України, -
ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням та просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 16.01.2021 у справі №296/168/21.
В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомир від 16.01.2021 у справі №296/168/21накладено арешт на автомобіль Volvo V50 державний номерний знак НОМЕР_1 . В ухвалі слідчого судді від 16.01.2021 у справі №296/168/21зазначено, що власником автомобіля Volvo V50 державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_5 .
Однак, зазначене не відповідає дійсності, оскільки 10.12.2020 року між заявником та ФОП ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу, а саме автомобіля Volvo V50 державний номерний знак НОМЕР_1 . Тобто, власником автомобіля є заявник.
Під час судового розгляду клопотання здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання про скасування арешту підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні. Також пояснив, що є сином ОСОБА_5 та перереєструвати автомобіль у МРЕВ він не зміг у зв'язку з діями виконавчої служби.
Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та просив не скасовувати арешт, оскільки транспортний засіб Volvo V50 державний номерний знак НОМЕР_1 є речовим доказом, арешт накладено обґрунтовано і потреба в застосуванні цього заходу не відпала. Крім того, надані документи не в повній мірі підтверджують перехід права на автомобіль, а санкція статті передбачає конфіскацію.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення прокурора, власника майна, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити.
Відповідно до положень ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.06.2016 №5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Отже, арешт майна може бути скасованим, якщо відпали підстави його застосування, або арешт було накладено необґрунтовано.
Водночас, відповідно до положень ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.1 ст.328, ч.4 ст.334 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Згідно ст.34 Закону України "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортних засобів здійснюється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, а порядок визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 передбачено обов'язок власників транспортних засобів та осіб, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представників, зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Отже, спірний автомобіль у власність заявника не переходив, оскільки така передача не була оформлена у встановленому законом порядку.
При цьому сам по собі договір купівлі-продажу від 10.12.2020 року, вчинено у простій письмовій формі, без реального зняття з реєстрації, перереєстрації транспортного засобу у вищезазначеному порядку не породжує правових наслідків у вигляді переходу права власності від продавця до покупця.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 683/2694/16-ц
Враховуючи, що автомобіль Volvo V50 державний номерний знак НОМЕР_1 у власність заявника не переходив, оскільки така передача не була оформлена у встановленому законом порядку, тому наявні правові підстави для відмови у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст.169-174, 309, 376, 532 КПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №1202006000000025 від 21.0.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2, 3 ст.307, ч.1 ст.255-1 КК України відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1