Справа № 275/1006/20
18 лютого 2021 року смт. Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді Миколайчука П.В.,
із секретарем судового засідання Несенюк В.В., Довгаленко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Брусилів цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,-
ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, в обґрунтування якого вказує, що 30.03.2018 року в м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Мазда» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля марки «Івеко» д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва в справі № 761/13644/18 винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди є ОСОБА_1 . У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна», згідно з умовами договору страхування № 3111/261/001093 від 06.12.2017 р., транспортний засіб «Мазда» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 . Власник пошкодженого автомобіля звернувся до позивача із заявою про сплату страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту. Згідно з умовами договору, на підставі розрахунку суми страхового відшкодування, рахунку СТО, звіту експерта та інших зібраних по справі документів позивачем було розраховано та виплачено страхове відшкодування в розмірі 69 846,13 грн. на рахунок СТО, що підтверджується платіжним дорученням № 143059 від 06.04.2018. В зв'язку зі сплатою позивачем як страховиком страхового відшкодування та відсутність у винуватця на день ДТП полісу ОСЦПВ, позивач має право зворотної вимоги до відповідача, з вини якого завдано матеріальної шкоди страхувальнику, якому позивач виплатив страхове відшкодування. Претензією позивач письмово повідомив відповідача щодо необхідності виплати на його користь грошових коштів.
На підставі вищевикладеного, позивач просить, стягнути з відповідача на свою користь суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 69 846, 13 грн. та сплачений судовий збір.
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 06.11.2020 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами у якій роз'яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився. В заявах, доданих до позову, просив здійснювати розгляд справи без його участі, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення. Враховуючи вказане суд розглядає справу без участі представника АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належними чином в порядку ст.ст. 128-131 ЦПК України. Про причини неявки суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи, відзиву не подавав.
Як встановлено, частиною 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Статтею 280 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, та не подано відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що представник позивача проти ухвалення заочного рішення не заперечує, суд, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення по ній, на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 30.03.2018 о 19:20 по вул. Данила Щербаківського, 32/38 у м. Києві, керуючи автомобілем марки «Івеко» д.н.з НОМЕР_2 , в порушення вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України не врахував дорожньої обстановки та не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль марки «Мазда» д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2018 вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджена достатніми, належними та допустимими доказами по справі, однак провадження у праві закрито у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП (а.с. 19). Відповідно до положення частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.07.2018, зокрема, щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди від 30.03.2018.
На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 30.03.2018 автомобіль «Мазда», д.н.з. НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , а.с.16), було забезпечено ПАТ «СК «Універсальна» згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту № 3111/261/001093 від 06.12.2017 (а.с. 7-15).
Згідно акту огляду транспортного засобу від 02.03.2018 та довідки про ДТП, автомобіль «Мазда», д.н.з. НОМЕР_3 , отримав механічні ушкодження (а.с.21, 18).
02.04.2018 до ПАТ «СК «Універсальна» із Заявою про виплату страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту, реєстраційний номер 1058/с звернувся страхувальник ОСОБА_3 у зв'язку з ДТП, яка є страховим випадком згідно з умовами Договору страхування, у заяві просив сплатити кошти за ремонт авто (а.с. 20).
Згідно звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту пошкодженого колісного транспортного засобу № 17/04/18 від 06.04.20218, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мазда», д.н.з. НОМЕР_3 , складає 84 661, 96 грн. (а.с.23-32).
Згідно рахунку-фактури ДП Авто Інтернешнл» від 02.04.2018 № 1092077_РФ_060449, вартість витрат за ремонт автомобіля «Мазда», д.н.з. НОМЕР_3 становить 74346, 13 грн. (а.с.22).
Відповідно розрахунку страхового відшкодування від 05.04.2028 та Страхового акту № 39461/1, сума страхового відшкодування за договором від 06.12.2017 щодо автомобіля «Мазда», д.н.з. НОМЕР_3 , склав 69846, 13 грн. (а.с.33, 34).
Відповідно платіжного доручення від 06.04.2018 № 143059, ПАТ «СК «Універсальна» сплатило ДП «Авто Інтернешнл» страхове відшкодування щодо автомобіля «Мазда», д.н.з. НОМЕР_3 , в розмірі 69 846,13 грн. (а.с.35).
19.03.2019 ПАТ «СК «Універсальна» звернулося до ОСОБА_1 з вимогою про сплату коштів в межах виплаченого страхового відшкодування на суму 69 846, 13 грн. (а.с. 36).
Відповідно довідки про ДТП від 30.03.2018, водієм ОСОБА_1 зазначено про наявність у нього полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АК3581117 строком дії до 03.07.2018 (а.с.18).
Відповідно відомостей бази даних МТСБ України, наданих позивачем, станом на день ДТП відсутні відомості про чинний поліс № АК3581117 чи щодо автомобіля з д.р.н. НОМЕР_2 .
Відповідач, доводів у частині незгоди із розміром нарахованої позивачем розміру страхового відшкодування не наводив, доказів наявності чинного полісу не надав, відомостей про повне чи часткове відшкодування коштів позивачу суду не надано.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За загальним правилом, згідно з положеннями ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до частин шістнадцятої, сімнадцятої статті 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України «Про страхування»).
Відповідно до ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення міститься у статті 27 Закону України «Про страхування».
У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). При суброгації нового зобов'язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого в деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок з відшкодування шкоди не виконала.
При застосуванні наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70), в якому зазначено, що стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом №1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993ЦК України та 27 Закону України«Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Отже, відносини між Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» та власником автомобіля «Мазда» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_3 у цій справі регулюються правилами статті 993ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування». Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
У зв'язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди в деліктному зобов'язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завданням шкоди ОСОБА_1 , в порядку суброгації.
В ході судового розгляду встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована, відомостей про чинний поліс станом на 30.03.2018 суду не надано, відтак суд вважає, що саме відповідач як винуватець ДТП має нести майнову відповідальність перед позивачем. Суд констатує, що інформація про наявність у ОСОБА_1 чинного полісу ОСЦПВ щодо автомобіля д.р.н. НОМЕР_2 на день ДТП належними доказами в ході судового розгляду не підтверджена.
Позивачем документально підтверджено розмір завданої внаслідок ДТП майнової шкоди в сумі 69 846, 13 грн., яку Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» перераховано на рахунок ДП «Авто Інтернешнл», яке здійснювало ремонт пошкодженого автомобіля, в рахунок відшкодування збитків.
Таким чином, враховуючи, що відповідач не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, так у позивача після сплати страхового відшкодування виникло право подати регресний позов до відповідача на відшкодування витрат у розмірі 69 846, 13 грн.
Такий правовий висновок підтверджується також і правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 16.11.2016 по справі № 6-2188цс16.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Задовольняючи позовну заяву ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди суд виходить із засад справедливості, добросовісності, виваженості, розумності відповідно до вимог ст. 3 ч. 1 п. п. 5, 6 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, з відповідача стягується судовий збір в розмірі 2102 грн. Інших судовий витрат не встановлено.
Керуючись ст. ст. 22, 993, 1187, 1188, 1191 - 1194 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди із змінами та доповненнями» та Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»; ст. ст. 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280, 352, 354, 355 ЦПК України; суд,-
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 69 846 (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот сорок шість) гривень 13 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" сплачений судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони по справі:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки 9, Код ЄДРПОУ 20113829, р/р НОМЕР_5 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: не відомо.
Суддя П.В. Миколайчук