Справа №: 272/248/20
Провадження № 2-а/272/1/21
17 лютого 2021 року
Андрушівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - Палазюк В.М.
при секретарі - Хитоніній М.С.
за участю представника позивача -Пилипчука І.Д.
відповідача - Захлібного В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Андрушівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель в Житомирській області Захлібного Віктора Андрійовича , Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом , в якому зазначає, що постановою інспектора у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області від 24.01.2020 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.53-1 КУпАП . В оскаржуваній постанові зазначено, що ним, як фізичною особою підприємцем самовільно використовується земельна ділянка загальною площею 1, 1538 га. шляхом розміщення на ній об'єктів нерухомого майна, а саме гараж огороджений парканом із заасфальнованою площадкою площею 0, 0470га. та автозаправка під навісом площею 0,0074га., оскільки право власності або право користування земельною ділянкою 1.0994 га. за ФОП ОСОБА_1 не зареєстроване.
Позивач вважає, що його безпідставно притягнуто до адмінвідповідальності, оскільки в справі про притягнення його до відповідальності відсутні будь-які докази про використання ним земельної ділянки для здійснення підприємницької діяльності як суб'єктом господарювання, так як об"єкти нерухомості придбані ним як фізичною особою. Справа була розглянута не за місцем знаходження органу, уповноваженого розглядати такі справи, як це зазначено в постанові. Вона винесена раніше ніж закінчилась перевірка, та без його участі.
З огляду на вищезазначене позивач просить скасувати постанову від 24.01.2020 про накладення на нього адміністративного стягнення , а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, додавши що ОСОБА_1 ні особисто ні як суб'єкт підприємницької діяльності земельну ділянку не використовує, оскільки належні йому будівлі передав в оренду ПП «Ягуар-М».
Відповідач ОСОБА_2 надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні адміністративного позову про скасування зазначеної постанови. В обгрунтування зазначив, що ФОП ОСОБА_1 самовільно зайняв земельні ділянки, що було встановлено за результатами перевірки, яка була проведена у відповідності до законодавства. На момент перевірки у ФОП ОСОБА_1 були відсутні документи, що підтверджують його право власності або користування земельними ділянками площею 0,0544 га. під об'єктами нерухомості та 1.0944 га. , а в цілому земельною ділянкою 1,1538га., що належить Гальчинській сільській раді. Перевірка проводилась за відома та у присутності ОСОБА_1 на місці здійснення його діяльності.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав з підстав викладених в відзиві та пояснив, що висновок про використання земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 він зробив на підтаві довідки Гальчинської сільської ради, а також на підставі того, що ОСОБА_1 при перевірці доказів наявності рішення органу місцевого самоврядування про надання йому в користування даної земельної ділянки не надав. ОСОБА_1 підписав акт перевірки, припис та протокол , складений відносно нього, що відповідач розцінює як визнання вини . Постанова від 24.01.2020 року винесена у відсутності позивача та направлена йому поштою.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, яке було залучене до участі в справі в якості співвідповідача ухвалою суду, в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.
Судом встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру в Житомирській області відповідно до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) видано наказ від 23.12.2019 року №378, відповідно до якого інспектору ОСОБА_2 необхідно здійснити в період з 20.01.2020 року по 24.01.2020 року перевірку дотримання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 (а.с.21). За результатами проведення планової перевірки складено акт № 378/0015АП/02/01/20, відповідно до якого перевірка розпочата 20.01.2020 року о 10.00 год. та завершена 24.01.2020 року о 16.00 год. Відповідно до даного акта виявлено, що ФОП ОСОБА_1 використовує земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови з цільовим призначенням для будівниитва та обслуговування будівель торгівлі комунальної форми власності з кадастровим номером 1820382400:01.002:0042 загальною площею 1,1538 га шляхом розміщення на ній належних йому об'єктів нерухомого майна, а саме: гараж огороджений парканом із заасфальтованою площадкою площею 0.0470 га. та автозаправка під навісом площею 0.0074 га. На момент перевірки правовстановлюючі документи на земельні ділянки під об'єктами нерухомого майна у ФОП ОСОБА_3 відсутні, що свідчить про факт використання вказаних земельних ділянок загальною площею 0.0544 га без зареєстрованого права, шо є порушенням ст..ст 125,126 Земельного кодексу України. Також на час перевірки встановлено, що право власності або право користування вказаною земельною ділянкою площею 1,0994 га. за ФОП ОСОБА_1 не зареєстровано, що є порушеннямст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Рішення органу виконавчої влади про передачу вказаних земельних ділянок у власність або користування (оренду) ФОП ОСОБА_1 відсутнє, шо у відповідності до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» свідчить про факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 1,0994 га. (а.с.6-10).
24 січня 2021 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 378/0010ПТ/04/01/20, яким встановлено порушення вимог ст. 211 ЗК України, ст..ст. 125.126 ЗК України та ст.. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» . В даному протоколі ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 24.01.2020 року о 10.00 год. в кабінеті №7. пл.. Т.Г.Шевченка, 1 м. Андрушівка (а.с.5). У своїх поясненнях в судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердив, що розгляд справи дійсно відбувся 24.01.2020 року о 10.00 год. у відсутності ОСОБА_1 , а постанова була направлена йому поштовим відправленням.
24.01.2020 року державним інспектором у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Житомирській області Захлібним В.А. винесено постанову , якою ОСОБА_1 як фізичну - особу підприємця притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. (а.с.4). Згідно змісту постанови обставинами, які свідчать про самовільне зайняття земельної ділянки є розміщення на ній належних йому на праві власності об'єктів нерухомого майна.
Згідно зазначеної постанови, а також згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_1 є власником нежитлових будівель (гараж, склад №2, вагова, заправка), що розташовані по АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі - продажу від 05.10.2006 року.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він працював на посаді Гальчинського сільського голови, а на даний час староста АДРЕСА_1 , яка належала Гальчинській сільській раді, використовувалась ФОП ОСОБА_1 на підставі договору оренди, термін дії якого закінчився в листопаді 2011 року. ОСОБА_1 звертався із заявою про продовження терміну дії договору оренди, однак відповідних документів не оформив, тому продовжує користуватись безпідставно. Про наявність рішення з приводу розгляду заяви ОСОБА_1 йому не відомо.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1Кодексу України про адміністративні правопорушення полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороню земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Як зазначив Верховний суд у постанові від 14 березня 2019 року по справі № 902/341/17 у вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування. Отже, самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї.
Разом із тим, виходячи з положень статті 377 ЦК України, статей 120, 125 ЗК України та принципу слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована, слід дійти висновку, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об'єкти, оскільки право власності на будівлі, з усіма притаманними для власності складовими - володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти нерухомості, у власності або користуванні.
Так, в правовій системі нашої держави діє загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Це значить, що власнику будинку, будівлі, споруди має належати і речове право на земельну ділянку під таким будинком, будівлею, спорудою. Зумовлено це нерозривним зв'язком вказаних об'єктів, адже неможливо здійснювати правомочності власника нерухомості без користування земельною ділянкою під нею.
Із копії заяви ОСОБА_1 від 27. 10.2011 року вбачається , що земельна ділянка по АДРЕСА_1 , перебувала в оренді в ФОП ОСОБА_1 згідно Договору оренди від 14.11.2006 року , термін дії якого закінчується в листопаді 2011 року та ОСОБА_1 просить надати дозвіл на виготовлення проектної документації на землевідведення даної земельної ділянки. Однак доказів, що йому відмовлено, або надано дозвіл, але з його вини відповідні документи не виготовлені суду не надані.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із пояснення сторін та доданих матеріалів в підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, є візуальний огляд земельних ділянок та підтвердження про належність ОСОБА_1 нежитлових приміщень. Суд не погоджується з поясненнями відповідача, що підписи ОСОБА_1 на акті, приписі і в протоколі свідчать про визнання ним вини , оскільки в графі протоколу «пояснення особи» відсутні будь-які пояснення позивача, як і відмітка про відмову від написання пояснень. Постанову інспектор виніс також без участі ОСОБА_1 , та до завершення перевірки, а відповідно і до складення протоколу, позбавивши таким чином позивача надати свої пояснення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено виключно допустимими та належними доказами. Однак відповідачами не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях ФОП ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності, вказують на наявність підстав для задоволення позову та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення
Керуючись ст. ст. 5, 6, 8, 9, 20 ч.1 п.1, 77, 243-246, 250, 286, 293, КАС України, суд,
Позов задовольнити.
Скасувати постанову державного інспектора у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Житомирській області Захлібного В.А. від 24 січня 2020 року №378/0010 ПО /05/01/-20, про притягнення ФРП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.53-1КУпАП та провадження у справі закрити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в строки передбачені ст.286 КАС України .
Суддя:В. М. Палазюк