Справа № 197/836/20
Провадження № 1-кп/197/56/21
18 лютого 2021 року року Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши в залі суду в смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області у відкритому підготовчому судовому засіданні
В підготовчому судовому засіданні потерпілим подано цивільний позов про стягнення майнової та моральної шкоди, який прийнято до розгляду, а також представником потерпілого подано письмове клопотання про накладання арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_7 та витребування документів. Прокурор не заперечує проти задоволення клопотання про арешт майна, зазначає, що відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджують право власності обвинуваченого на нерухоме майно, обвинувачений та захисник думку щодо заявленого клопотання не висловили.
Щодо клопотання про арешт майна суд зазначає таке.
Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Згідно із ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.
З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна обвинуваченого для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди ( ч.1, ч.3 ст. 171 КПК України).
Судом встановлено, що клопотання представника потерпілого про накладання арешту на майно обвинуваченого подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, зокрема в порушення ч. 3 ст. 171 КПК України, в клопотанні не зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, необхідно повернути клопотання пердставника потерпілого ОСОБА_5 про накладання арешту на майно обвинуваченого представнику потерпілого ОСОБА_5 та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Щодо клопотання про витребування доказів суд зазначає таке.
В клопотанні представником потерпілого заявлено про витребування у державного нотаріуса або з архіву копії правовстановлюючих документів на нерухоме майно, у державного реєстратора рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у відповідних органів Державної фіскальної служби інформацію про сплату обвинуваченим земельного податку, з відповідних органів інформацію про наявність будь-якого рухомого майна. При цьому до клопотання додані відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджують право власності обвинуваченого на земельну ділянку та домоволодіння.
Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів.
Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (ч.1, 3 ст. 93 КПК України).
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом (ч.2 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_5 подав письмове клопотання про витребування доказів, однак в клопотанні не зазначив, яке значення ці докази мають для кримінального провадження, не додав доказів самостійного витребування таких доказів від відповідних органів та доказів неможливості отримання доказів самостійно. Тому в задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_5 про витребування доказів слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 93, 170-174, 315, 370, 372 КПК України,
Повернути клопотання представника потерпілого ОСОБА_5 про накладання арешту на майно обвинуваченого представнику потерпілого ОСОБА_5 та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
В задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_5 про витребування доказів відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1