ЄУН 193/146/21
Провадження № 2/193/245/21
про залишення позовної заяви без руху
18 лютого 2021 року смт. Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинець О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства «Олександро-Володимирівське» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення власнику та скасування державної реєстрації договору оренди землі,
15.02.2021 позивач ОСОБА_1 звернулася до Софіївського районного суду через свого представника - адвоката Ковалик М.Ф. з цивільним позовом до відповідача СФГ «Олександро-Володимирівське», згідно якого просила ухвалити судове рішення про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою для ведення сільськогосподарського призначення, площею 9,63 га з кадастровим 1225255100:03:001:0293, що розташована на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, шляхом повернення цієї земельної ділянки її власнику, позивачу ОСОБА_1 , а також просила скасувати державну реєстрацію договору оренди цієї землі, яка здійснена 01.08.2014 реєстратором реєстраційної служби Софіївського РУЮ у Дніпропетровській області, про що у Державному реєстрі земель вчинений запис за № 7005937 від 11.09.2014. Крім того, просила стягнути понесені по справі судові витрати.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2021 матеріали цивільної справи передані на розгляд судді Томинця О.В.
Ознайомившись з матеріалами позову, встановлено, що його подано без додержання вимог встановлених ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки позивачем не додано до позову документів, які підтверджують сплату судового збору при пред'явленні ним всіх позовних вимог.
Так, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно з роз'ясненнями, які викладені в п.10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року подані до суду позовні заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Позивачем у своєму позові зазначено вимогу як немайнового характеру (скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки), так і вимогу майнового характеру (повернення земельної ділянки її власнику).
Зміст позовної заяви та додані до неї документи свідчить на те, що позивачкою, внаслідок не укладання нею договору оренди спірної земельної ділянки через її не підписання, фактично заявлено вимогу про застосування наслідків недійсності цього нікчемного правочину шляхом повернення земельної ділянки.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9, у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги.
Відповідно до вимог ч. 1 та пп.1 та 2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позову немайнового характеру, сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Водночас, ставка судового збору за подання до суду позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 ставки від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осібу місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2021 року складає 2270 грн. на місяць. (2270 х 0,4 = 908 грн.).
Всупереч положенням п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач заявляючи таку самостійну вимогу майнового характеру ціну позову все ж не вказав.
Водночас, згідно вимог п. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування (зобов'язання повернути) ціна позову визначається вартістю майна. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачка просила повернути належну їй земельну ділянкою, для ведення сільськогосподарського призначення, площею 9,63 га, що розташована на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, однак документів, які вказують на дійсну вартість цього нерухомого майна на час звернення до суду ОСОБА_1 не надала.
За таких обставин, суд попередньо визначає ціну позову виходячи з нормативної грошової оцінки, яка міститься в матеріалах іншої цивільної справи з аналогічними вимогами, де вартість земельної ділянки площею 9,64 га з таким же самим цільовим призначенням та розташованю на території тієї самої селищної ради становить 234 354,71 грн., а тому вважає за можливе визначити вартість спірної земельної ділянки, площею 9,63 га, урозмірі 230 000 грн..
Відтак, саме від розміру такої ціни позову підлягає сплата судового збору за пред'явлення вимоги майнового характеру, яку позивачу необхідно сплатити у розмірі 2 300 грн. (ціна позову 230 000 грн. х 1% ), та за пред'явлення однієї вимоги немайнового характеру 908 грн., а всього 3208 грн.
Тоді як, позивачем при зверненні з позовом до суду у було надано квитанцію № 50819 від 12.02.2021 про сплату судового збору в розмірі 1 816,00 грн., у зв'язку з чим йому необхідно доплатити невистачаючу суму судового збору у розмірі 1 392 грн. (3 208 - 1 816).
Або ж, у разі наявності у позивача підстав для звільнення його від сплати судового збору, останньому необхідно зазначити докази, які свідчать про ці обставини та заявити відповідне клопотання.
Згідно вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 175 та 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів.
Керуючись ч. 1, 2 ст. 185, ст. 260 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до селянського (фермерського) господарства «Олександро-Володимирівське» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення власнику та скасування державної реєстрації договору оренди землі, залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність на протязі десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки свого позову. Інакше позовна заява вважатиметься не поданою і буде йому повернута.
Ухвала суду в частині визначення розміру судових витрат (судового збору) може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її винесення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Томинець