Справа № 191/3789/20
Провадження № 1-кп/191/291/20
18 лютого 2021 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040390001132 від 04 жовтня 2020 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Яблуниця, Верховинського району, Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за контрактом частини НОМЕР_1 на посаді навідника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», учасника бойових дій, одруженого, маючого середню освіту, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,-
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №59 від 24.02.2020 старшого солдата ОСОБА_3 було зараховано до списків особового складу частини та призначено на посаду навідника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно ст.ст. 11, 16, 93, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, старший солдат ОСОБА_3 , зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України, законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, знати та виконувати свої обов'язки, додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
Відповідно постанови Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року, положень наказу МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, зберігання бойових припасів здійснюється відповідно до дозвільної системи, яка є особливим порядком виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами», визначено, що під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці. Незаконне носіння бойових припасів є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо).
Пунктом 12 вищезазначеної постанови визначено, що незаконним придбанням бойових припасів слід вважати умисні дії, пов'язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - а в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо.
Незважаючи на це, старший солдат ОСОБА_3 , всупереч вимог вищенаведеного законодавства, в квітні 2020 року, у денний час доби, більш точного часу під час проведення досудового розслідування встановити не надалось можливості, знаходився у лісі сектору Авдіївка, Донецької області, де на відкритій ділянці місцевості біля стовбура дерева помітив предмет візуально схожий на споряджений корпус ручної осколкової, оборонної гранти Ф-1, який відноситься до категорії вибухових речовин із вкрученим уніфікованим запалом типу УЗРГМ-2, який відноситься до категорії вибухових пристроїв, які у поєднанні (штатним способом) утворюють бойову осколкову, оборонну, ручну гранату Ф-1, яка відноситься до категорії боєприпасів промислового виготовлення. Після чого, усвідомлюючи, що знайдений ним предмет візуально схожий на бойову осколкову, оборонну, ручну гранату Ф-1, який відноситься до категорії боєприпасів промислового виготовлення, та впевнившись, що знайдений предмет є бойовим припасом, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел спрямований на незаконне придбання бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв підняв вищевказаний предмет та сховав його біля бліндажу у тому самому лісі, при цьому про знахідку та свої наміри не доповів своєму безпосередньому керівнику, не повідомив правоохоронні органи, та на склад знайдений бойовий припас не здав, тобто придбав та зберігав споряджений корпус ручної осколкової, оборонної гранти Ф-1, який відноситься до категорії вибухових речовин із вкрученим уніфікованим запалом типу УЗРГМ-2, який відноситься до категорії вибухових пристроїв, які у поєднанні (штатним способом) утворюють бойову осколкову, оборонну, ручну гранату Ф-1, яка відноситься до категорії боєприпасів промислового виготовлення без передбаченого законом дозволу.
В подальшому, старший солдат ОСОБА_3 , знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, але не раніше 03.10.2020, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на незаконне поводження з бойовими припасами, вибуховими речовинами та вибуховими пристроями забрав від бліндажу раніше схований ним предмет, візуально схожий на корпус гранати Ф-1 із вкрученим запалом типу УЗРГМ-2 та, тримаючи його при собі, 03.10.2020 приблизно о 17:00 відвіз незаконно придбаний ним бойовий припас до території парку «Слава», який розташований по вул. Каштанова в м. Синельникове, Дніпропетровської області, де тримав знайдений ним вищезазначений бойовий припас у кишені власних штанів, тобто носив споряджений корпус ручної осколкової, оборонної гранти Ф-1, який відноситься до категорії вибухових речовин із вкрученим уніфікованим запалом типу УЗРГМ-2, який відноситься до категорії вибухових пристроїв, які у поєднанні (штатним способом) утворюють бойову осколкову, оборонну, ручну гранату Ф-1, яка відноситься до категорії боєприпасів промислового виготовлення, без передбаченого законом дозволу.
Далі, 03.10.2020 року, в період часу з 17:18 год. по 18:00 год., знаходячись на території парку Слави по вул. Каштанова в м. Синельникове, Дніпропетровської області, співробітниками поліції під час проведення поверхневого огляду та особистого догляду ОСОБА_3 , виявлено та вилучено споряджений корпус ручної осколкової, оборонної гранати Ф-1, який відноситься до категорії вибухових речовин та уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ-2, який відноситься до категорії вибухових пристроїв, які у поєднанні (штатним способом) утворюють бойову осколкову, оборонну, ручну гранату Ф-1, яка відноситься до категорії боєприпасів промислового виготовлення.
Кримінальна відповідальність за діяння, що містить склад кримінального правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: придбання, зберігання та носіння вибухових речовин, вибухових пристроїв та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, та пояснив, що дійсно викладені вище обставини мали місце при обставинах викладених в обвинувальному акті, зазначивши, що в скоєному злочині щиро розкаюється.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку. Обвинувачений ОСОБА_3 та захисник не заперечував проти розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку.
Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти судового розгляду в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, відтак, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку. Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченого, наданими ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_3 діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 263 КК України, а саме: придбання, зберігання та носіння вибухових речовин, вибухових пристроїв та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину, особу винуватого, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.
ОСОБА_3 раніше не судимий, за місцем проживання та служби характеризується позитивно, є учасником бойових дій, має на утриманні двох дітей, офіційно працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
До пом'якшуючих обставини, згідно положень ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, є учасником бойових дій.
Обставин, які обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України, вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Так, відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.
Призначаючи ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, підчас досудового розслідування та судового розгляду щиро розкаявся у вчиненні злочину, активно сприяв розкриттю злочину, наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей, тому суд прийшов до висновку про те, що є підстави для призначення покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 76 КК України.
Речові докази були знищені.
Судові витрати за проведення судових експертиз слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 .
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому не обирати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-371, 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_3 у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до вимог п.1, п.2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за залучення експерта у сумі 1634 грн. 50 коп., на користь держави Одержувач платежу Одержувач платежу : ГУК у Дніпропетровській області/м. Дніпро./24060300; код ЄДРПОУ: 37988155; банк отримувача: Казначейство України, номер рахунку (IBAN): UA438999980313020115000004569; код бюджетної класифікації: інші надходження: призначення платежу: за експертизу від 16.10.2020 № 19/104-11/1/327.
Міру запобіжного заходу не обирати.
На вирок може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд в строк 30 (тридцяти) діб з дня його проголошення.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1