Справа № 184/2164/20
Номер провадження 1-кп/184/93/21
18 лютого 2021 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського міського суду кримінальне провадження за №12020040360000572 від 04.10.2020 року відносно обвинуваченого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Покров Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середньо - спеціальна, не працює, не одружений, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
потерпіла - ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , маючи умисел на вчинення домашнього насильства, тобто спричинення систематичного психологічного насильства відносно особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, а саме щодо своєї матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою разом проживає по АДРЕСА_1 , протягом періоду з 04.02.2020 року по 03.10.2020 року, діючи умисно, системно та неодноразово вчиняв домашнє насильство до матері ОСОБА_5 у формі психологічного насильства, що призвело до психологічних страждань, а також до погіршення якості життя потерпілої особи.
04.02.2020 року близько 16.00 години ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 під час раптово виниклої суперечки з матір'ю ОСОБА_5 , 1937 року народження, на ґрунті особистих неприязних відносин, виражаючи своє незадоволення, усвідомлюючи протиправність своїх незаконних дій та настання негативних наслідків, застосував до ОСОБА_5 психологічне насильство, як форму домашнього насильства, шляхом висловлювання образ у вигляді нецензурної лайки, погроз фізичної розправи, а також дій та висловлювань, що принижують та залякують особу, що викликало у постраждалої ОСОБА_5 побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну невпевненість, нездатність захистити себе.
Потерпіла ОСОБА_5 , реально усвідомлюючи небезпеку відносно себе від домашнього насильства, здійснила виклик працівників поліції.
За вказаним фактом 06.02.2020 року Покровським ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_6 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії АПР18 №168434 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За результатами розгляду даного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії АПР18 №168434 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_3 Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області 27.02.2020 року винесено постанову у справі №184/299/20, за якою ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 гривень.
Продовжуючи свою систематичну злочинну діяльність, 17.07.2020 року близько 16.00 години ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , під час раптово виниклої суперечки на ґрунті особистих неприязних відносин, виражаючи своє незадоволення у відносинах зі своєю матір'ю ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх незаконних дій та настання негативних наслідків, застосував психологічне насильство, як форму домашнього насильства, шляхом висловлювання образ у вигляді нецензурної лайки, погроз фізичної розправи, а також дій та висловлювань, що принижують та залякують особу, що викликало у постраждалої ОСОБА_5 побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну невпевненість, нездатність захистити себе.
Потерпіла ОСОБА_5 , реально усвідомлюючи небезпеку відносно себе від домашнього насильства, здійснила виклик працівників поліції.
За вказаним фактом 21.07.2020 року Покровським ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії АПР18 №669594 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
За результатами розгляду даного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії АПР18 №669594 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_3 Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області 11.08.2020 року винесено постанову у справі №184/1287/20 та ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт на строк сорок годин.
Продовжуючи свою систематичну злочинну діяльність, 06.08.2020 року близько 16.00 години ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , під час раптово виниклої суперечки на ґрунті особистих неприязних відносин, виражаючи своє незадоволення у відносинах зі своєю матір'ю ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх незаконних дій та настання негативних наслідків, застосував до ОСОБА_5 психологічне насильство, як форму домашнього насильства, шляхом висловлювання образ у вигляді нецензурної лайки, погроз фізичної розправи, а також дій та висловлювань, що принижують та залякують особу, що викликало у постраждалої ОСОБА_5 побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну невпевненість, нездатність захистити себе.
Потерпіла ОСОБА_5 , реально усвідомлюючи небезпеку відносно себе від домашнього насильства, здійснила виклик працівників поліції.
За вказаним фактом 12.08.2020 року Покровським ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії АПР18 №669688 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
За результатами розгляду даного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії АПР18 №669688 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_3 , Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області 17.08.2020 року винесено постанову у справі №184/1417/20 та ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Продовжуючи свою систематичну злочинну діяльність, 02.10.2020 року близько 10.00 години ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , під час раптово виниклої суперечки на ґрунті особистих неприязних відносин, виражаючи своє незадоволення у відносинах зі своєю матір'ю ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх незаконних дій та настання негативних наслідків, застосував психологічне насильство, як форму домашнього насильства, шляхом висловлювання образ у вигляді нецензурної лайки, погроз фізичної розправи, а також висловлювань, що принижують та залякують особу, що викликало у постраждалої ОСОБА_5 побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну невпевненість, нездатність захистити себе.
Потерпіла ОСОБА_5 , реально усвідомлюючи небезпеку відносно себе від домашнього насильства, здійснила виклик працівників поліції.
Вказаними систематичними насильницькими діями фізичного та психологічного характеру, скоєними ОСОБА_3 протягом тривалою періоду відносно особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах ОСОБА_5 , що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання ОСОБА_3 стати па шлях виправлення, чим створено тривале принизливе ставлення до потерпілої, систематичне порушення її права на повагу до своєї гідності, фізичну недоторканність, що в свою чергу призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи, які виразилися у спричиненні фізичного примушування, а також наслідків психологічного характеру у вигляді почуття образи, тривоги, втоми, посилення негативних переживань, погіршення емоційного стану потерпілої, що підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи №116 від 23.11.2020 року.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, та погіршення якості життя потерпілої особи.
В ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому злочині визнав частково та пояснив, що останні роки він мешкає разом з матір'ю. Він прийшов до неї жити. 04.02.2020 року, 17.07.2020 року відносно нього складалися протоколи за насилля відносно матері. Ще два рази складали 06.08.2020 року та 02.10.2020 року за те ж саме. Покарання він відбув повністю. Він захищався від матері, але її не бив.
Незважаючи на часткове визнання ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, вина останнього підтверджується показаннями безпосередньо допитаних у судовому засіданні потерпілої та свідків.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 надала показання, згідно яких повідомила, що її син ОСОБА_3 нічого не робить, не працює, п'є, постійно її ображає та вчиняє відносно неї насильство. Вона не один раз викликала поліцію. Відносно міри покарання обвинуваченому просить покарати його суворо.
Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надав показання, згідно яких повідомив, що його батько постійно п'є, проживає з бабусею, вони сваряться, йому про це бабуся завжди розповідає. На даний час він працює за кордоном. Коли приїжджає, спілкується зі своєю бабусею. Батько не виправляється.
Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надав показання, згідно яких повідомив, що він мешкає по сусідству з потерпілою та її сином. Він чув, як ОСОБА_3 та його мати часто сваряться в своїй квартирі. Останній час у них тихо. Було таке, що приїжджала поліція, його допитували з приводу того, що ОСОБА_3 нібито вдарив свою матір. Буває, що він бачить ОСОБА_3 п'яним.
Інших свідків як сторона обвинувачення, так і сторона захисту не заявляли.
Надаючи юридичну оцінку показанням потерпілої та свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , суд враховує, що свідки були безпосередньо допитаними у судовому засіданні у відповідності до вимог ст. 352 КПК України та будучи під присягою та попередженими про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, кожен окремо, підтвердили обставини, які підлягають встановленню відповідно до змісту ст. 91 КПК України.
Крім того, вина обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України, повністю доводиться наданими сторонами та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні сукупністю письмових доказів та висновком експертизи, а саме:
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020040360000572 від 04.10.2020 року, відповідно до якого 03.10.2020 року до Покровського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов рапорт про вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 , тобто умисного систематичного вчинення фізичного насильства з особою, з якою ОСОБА_3 перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних страждань, розладів здоров'я, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи (а.с.1 т.2);
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020040360000572 від 04.10.2020 року, відповідно до якого 03.10.2020 року до Покровського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов рапорт про вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 , тобто умисного систематичного вчинення фізичного насильства з особою, з якою ОСОБА_3 перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних страждань, розладів здоров'я, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи (а.с.2 т.20);
- рапортом ст. інспектора-чергового Покровського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, відповідно до якого 03.10.2020 року о 16.02 годині надійшов рапорт співробітника до РУ про те, що 03.10.2020 року о 15.58 годині за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 неодноразово притягувався до відповідальності за ст.173-2 КУпАП (а.с.8 т.2);
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.10.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_5 просить притягти до відповідальності свого сина ОСОБА_3 , який умисно систематично вчиняє психологічне насильство щодо неї (а.с.9 т.2);
- копіями постанов Орджонікідзевського міського суду від 27.02.2020р., 17.08.2020р., 11.08.2020р., відповідно до яких ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1, ст.173-2 КУпАП (а.с.11-13 т.2);
- постановою про призначення амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 09.11.2020 року відносно ОСОБА_5 (а.с.34 т.2);
- висновком судово-психіатричної експертизи №116 від 23.11.2020 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_5 стосунки з сином переживає як конфліктні і болючі для неї особисто. Вона з цього приводу переживає образу, підвищення тривоги і страх (а.с.36-38 т.2).
Форма і зміст кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема відноситься, верховенство права. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст.7, ч.2 ст.8 КПК України).
Аналізуючи надані стороною обвинувачення докази у даному кримінальному провадженні, суд керується критерієм доведення вини «поза розумним сумнівом», у відповідності до якого таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, що узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук та Йонкало проти України»).
Таким чином, на підставі вищенаведеного, проаналізувавши вищевказані докази у їх сукупності, суд дійшов до переконання, що стороною обвинувачення під час судового розгляду доведено винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України, поза розумним сумнівом, так як надані прокурором докази, що досліджені судом, зібрані у передбаченому законом порядку, є достатньо чіткі, повні та узгоджені між собою і відповідають стандартам належності та допустимості.
Суд, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов до переконання про наявність події злочину, передбаченого ст.126-1 КК України, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у його вчиненні та кваліфікує його дії за ст.126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, та погіршення якості життя потерпілої особи.
Суд дає критичну оцінку показам обвинуваченого ОСОБА_3 , висловлені ним в судовому засіданні щодо часткового визнання своєї вини у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126 - 1 КК України, оскільки обвинувачений не надав жодного доказу на підтвердження зазначеної версії, не навів жодної обставини, на підставі яких можна було б піддати сумніву докази, надані на підтвердження обвинувачення.
Зазначена позиція обвинуваченого ОСОБА_3 повністю спростовується належними та допустимим доказами дослідженими в судовому засіданні, а саме показами потерпілої ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні підтвердила факт систематичного вчинення відносно неї домашнього насильства, показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які в судовому засіданні підтвердила факт вчинення насильства збоку ОСОБА_3 відносно потерпілої ОСОБА_5 , висновком проведеної судово-психіатричної експертизи №116 від 23.11.2020 року, матеріалами справи в їх сукупності.
Суд вважає обрану позицію обвинуваченого ОСОБА_3 як спосіб захисту, передбачений законом з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання.
Відповідно до вимог ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ст.65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.66 КК України обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Відповідно до ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності до ст.50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра та Центру пробації не перебуває, а також наявність обставин, які обтяжують покарання, відсутність обставин, які пом'якшують покарання, думку потерпілої, яка відносно міри покарання обвинуваченому просить суворо покарати, і вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ст.126-1 КК України у виді арешту, адже саме це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередить вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст.ст. 69, 75 КК України та призначення більш м'якого покарання, передбаченого ст. 126 - 1 КК України, суд не вбачає.
Цивільний позов відсутній.
Речові докази відсутні.
Витрати на проведення експертизи відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 31, 349, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ст.126-1 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Речові докази у справі відсутні.
Витрати на проведення експертизи відсутні.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного виконання вироку суду.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міській суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_1