16 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 280/1399/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2020 ( суддя першої інстанції Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі №280/1399/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ФОП ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у Запорізькій області з вимогою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.01.2020 року №0001083305, №0001053305, №0001043305, оскільки винесені на підставі необґрунтованих та помилкових висновках акту перевірки №124/08-01-33/05/ НОМЕР_1 від 27.11.2019року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано прийняті 14 січня 2020 року Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення № 0001053305 та №0001043305. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З апеляційною скаргою звернувся відповідач, зазначивши, що висновки акту перевірки ФОП ОСОБА_1 є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства. За результатами апеляційного перегляду справи просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі. Додатково зазначив, що в ході перевірки, а саме при перевірці руху коштів на розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому ФОП ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» встановлено перерахування (виплату) коштів ФОП ОСОБА_1 на придбання товару (послуг) без зазначення назви та реквізитів контрагентів-продавців товару на загальну суму 212291,01грн, в тому числі: за 2017р.-135974,98грн, за 2018р.- 76316,03 грн. При цьому, ФОП ОСОБА_1 не надані документи, які б підтверджували перерахування (виплату) коштів суб'єктам господарювання (фізичним особам-підприємцям, та/або суб'єктам господарювання-юридичним особам), не підтверджено правовий статус суб'єктів господарювання, яким здійснювалось перерахування (виплату) коштів на придбання товарів (послуг), а саме не надано підтверджуючих документів, що б підтверджували реєстрацію осіб згідно законодавства, не зазначено р.н.о.к.п.п. та коди ЄДРПОУ , що не дає змоги провести ідентифікацію суб'єктів (осіб) у яких здійснювалась закупівля товару (послуг) та унеможливлює здійснення зустрічних звірок, виду діяльності, які здійснюють суб'єкти (особи) господарювання, та включення перерахованих (виплачених) ФОП ОСОБА_1 на їх рахунки сум до складу доходів, декларування ними доходів та сплати податків з цих сум. У зв'язку з вищезазначеним відповідач дійшов висновку, що суми по розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в ФОП ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570 перераховані як суми доходів фізичним особам, але без нарахування, утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи встановлено, 14.11.2019 року відповідно до наказу від 12.11.2019 року №744 та плану графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2019 рік, було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2017року по 31.12.2018 року з метою перевірки питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За результатом проведеної перевірки складено Акт від 27.11.2019 року №124/08-01-33-05/ НОМЕР_1 , в якому зазначено порушення:
-вимог підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1, пункту 44.3 статті 44, підпункту 163.1.2 пункту 163.1 статті 163, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, підпункту „а" пункту 171.2 статті 171, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб, що сплачється податковими агентами в сумі в сумі - 38212,38грн. в тому числі: за 2017р .- 24475,49грн, за 2018р. - 13736,89 грн.
-вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 51.1 статті 51, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, „Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" в частині не відображення у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку по формі 1-ДФ за Ікв.2017р.-ІV кв. 2018р. нараховані та виплачені суми доходу фізичним особам за придбані товари у сумі 212291,01грн, в тому числі за 2017 р - 135974,98 грн та за 2018р - 76316,03грн по строкам надання відповідно до 09.05.2017р., 09.08.2017р., до 09.11.2017р., 09.02.2018р, до 09.05.2018р та 09.08.2018р., до 09.11.2018р., 09.02.2019р
-вимог підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту «г» 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за грудень 2018рік у розмірі 12574,0 грн.
-вимог пп. 1.1.-1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в частині не нарахування підприємцем, як податковим агентом, який виплачує доходи у розмірі 212291,01грн. за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р., в т.ч. за 2017р.-135974,98 грн, за 2018р.-76316,03 грн. на користь громадян, що призвело до не нарахування та неперерахування до бюджету військового збору на загальну суму 3184,37грн., в тому числі за 2017р. - 2039,63 грн, та за 2018р - 1144,74грн.
За результатами розгляду заперечень до акту перевірки, останні залишені без задоволення.
На підставі висновків Акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення: -№ 0001083305 від 14.01.2020 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 15717,50 грн. (в т.ч. основний платіж - 12574 гри., штрафні санкції - 3143,50 грн.); -№0001053305 від 14.01.2020 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 90496,51 грн. (в т.ч. основний платіж - 38212,38 грн., штрафні санкції - 28623,34 гри., пеня 23660,79 грн.); -№0001043305 від 14.01.2020 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір на загальну суму 7541,38 грн. (в т.ч. основний платіж - 3184,37 грн., штрафні санкції - 2385,28 грн., пеня 1971,73 грн.).
Вважаючи свої права порушеними, а дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції вказав, що податкове повідомлення-рішення №0001053305 від 14.01.2020 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 90496,51 грн. винесено відповідачем без урахуванням того, що у період з 01.01.2017 по 31.12.2018 по № 51693308505336435 не здійснювалось переказу коштів на рахунки фізичних осіб. Всі операції-безготівкових розрахунок, в продовольчих/будівельних магазинах/аптека. Вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення № 0001083305 від 14.01.2020 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 15717,50 грн., оскільки встановлено придбання пального (скрапленого газу) у кількості 8505,66 л. на загальну суму 75445,20 грн. (у т.ч. ПДВ 12574,20 грн.), який включений до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів, та який не був реалізований та по якому за даними платника відсутні залишки, що підтверджено інформацією стосовно залишків товару ФОП ОСОБА_1 станом на 31.12.2018 року за даними книги обліку доходів і витрат. Будь яких доказів на спростування такого висновку, позивачем не надано.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Під час апеляційного перегляду справи встановлено, ФОП ОСОБА_1 , з метою здійснення підприємницької діяльності, у грудні 2013 року відкрито рахунок № НОМЕР_3 в АТ КБ «Приватбанк», яким позивач користується за допомогою картки № НОМЕР_4 .
При перевірці руху коштів на розрахунковому рахунку № НОМЕР_3 , відкритому ФОП ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» встановлено перерахування (виплату) коштів ФОП ОСОБА_1 на придбання товару (послуг) без зазначення назви та реквізитів контрагентів-продавців товару на загальну суму 212291,01грн, в тому числі: за 2017р.-135974,98грн, за 2018р.- 76316,03 грн.
Оскільки, ФОП ОСОБА_1 не надані документи, які б підтверджували перерахування (виплату) коштів суб'єктам господарювання (фізичним особам-підприємцям, та/або суб'єктам господарювання-юридичним особам), не підтверджено правовий статус суб'єктів господарювання, яким здійснювалось перерахування (виплату) коштів на придбання товарів (послуг), а саме не надано підтверджуючих документів, що б підтверджували реєстрацію осіб згідно законодавства, не зазначено р.н.о.к.п.п. та коди ЄДРПОУ , що не дає змоги провести ідентифікацію суб'єктів (осіб) у яких здійснювалась закупівля товару (послуг) та унеможливлює здійснення зустрічних звірок, виду діяльності, які здійснюють суб'єкти (особи) господарювання, та включення перерахованих (виплачених) ФОП ОСОБА_1 на їх рахунки сум до складу доходів, декларування ними доходів та сплати податків з цих сум, відповідач вважав, що суми по розрахунковому рахунку № НОМЕР_3 , відкритому в ФОП ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570 перераховані як суми доходів фізичним особам, але без нарахування, утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб.
Встановлено, що за рахунок вказаної картки та рахунку позивач здійснює закупки товарів та послуг з використанням коштів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності та акумульованих на вказаному рахунку.
Відповідно до пп. 14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до п. 171.1 ст. 171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Крім того, згідно з пп.пп. 1.1, 1.2, 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
При цьому, з Виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, судом встановлено, що основний вид підприємницької діяльності позивача є роздрібна торгівля пальним за кодом КВЕД 47.30.
Вказане свідчить про те, що для підприємницької діяльності позивачем купувався та продавався лише один вид товару - пальне, а саме скраплений газ, придбання якого підтверджено прибутковими накладними.
Перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено придбання пального (скрапленого газу) у кількості 8505,66 л. на загальну суму 75445,20 грн. (у т.ч. ПДВ 12574,20 грн.), який включений до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів, та який не був реалізований та по якому за даними платника відсутні залишки, що підтверджено інформацією стосовно залишків товару ФОП ОСОБА_1 станом на 31.12.2018 року за даними книги обліку доходів і витрат.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється нормами статті 177 ПК України.
Відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Згідно пункту 177.3 статті 177 ПК України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг). Не включаються до доходу фізичної особи - підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Згідно з п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Згідно п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, виходячи з вартості їх придбання.
Судовим розглядом встановлено, за результатами перевірки встановлено нестачу придбаних ФОП ОСОБА_2 товарів на загальну суму 75445,20 грн. (у т.ч. ПДВ 12574,20 грн.), у зв'язку з чим спірним рішенням йому донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 12574,20 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 3143,50 грн., отже висновки контролюючого органу ґрунтуються не на припущеннях, оскільки зроблені на підставі показників перевірки.
Колегія суддів зазначає, що під час перегляду рішення суду першої інстанції порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог скаржника та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315, 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2020 в адміністративній справі №280/1399/20 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5ст. 328 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 18 лютого 2021 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва