08 лютого 2021 р. Справа № 520/14215/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Чалого І.С. , Бершова Г.Є.
за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2020, суддя Старосєльцева О.В., повний текст складено 31.07.20, по справі № 520/14215/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати окрему частини індивідуального акту-наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 26.11.2019 № 1168 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейський Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області» в частині оголошення суворої догани заступникові начальника слідчого відділення Дергачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області майору поліції ОСОБА_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 позовні вимоги залишено без задоволення.
ОСОБА_1 , не погодившись із зазначеним рішення, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що судом першої інстанції безпідставно використано неналежний доказ, а саме відеозапис з нагрудної камери «CammPro» № 1113800127. Також, позивач звертав увагу на відсутність у своїх діях ознак порушення п. 10 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, оскільки відповідне майно не передавалось йому на зберігання відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі». Крім того, позивач вказав, що суд першої інстанції дійшовши висновку, що своїми діями позивач допустив можливість безперешкодного доступу до кабінету та службового майна, на врахував, що обставини залишення ключа у вхідній двері належним чином не досліджені, не підтверджені особистими пояснення позивача та з'ясовані членами дисциплінарної комісії.
У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, вважав рішення суду першої інстанції обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 проходив безперервну службу в органах внутрішніх справ (міліції) з 01.08.2002, з 07.11.2015 - Національної поліції України.
Наказом ГУНП в Харківській області від 26.12.2016 № 587о/с майора поліції ОСОБА_1 переміщено на посаду заступника начальника слідчого відділення Дергачівського відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади заступника начальника слідчого відділення Дергачівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області.
Наказом ГУ НП в Харківській області від 26.11.2019 № 1168 позивачу оголошено сувору догану за допущення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п. 10 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337 - VIII, та вимог п. 1 Розділу III Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 14.04.2016 № 296.
Не погодившись із вказаним наказом позивач звернувся до суду із даним позовом.
Спірні правовідносини щодо проходження публічної служби в поліції врегульовані положеннями Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.
Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Положення ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" зобов'язують поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Отже, інститут Присяги поліцейського вже сам по собі забезпечує дотримання публічним службовцем закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій діяльності.
Частиною 1 ст. 1 Статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Статуту до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов'язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні ч. 1 ст. 12 Статуту визнається дисциплінарним проступком.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків ч. 2 ст. 14 Статуту передбачено проведення службового розслідування, під яким відповідно до ч. 1 ст. 14 цього ж статуту розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч. 15 ст. 15, ст. 19 Дисциплінарного статуту).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, яким визначена процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до п. 1,2 розд. ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку (п. 2 розд ІІ Порядку № 893).
Відповідно до вимог п. 4 розд V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: - наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; - наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; - ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; - обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; - відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; - вид і розмір заподіяної шкоди; - причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з п. 13 розд. V Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Абзацем 2 п. 7 розд. ІV Порядку № 893 встановлено, що відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.
Відповідно п. 2 розд. VІ Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У ході судового розгляду встановлено, що наказом Національної поліції України від 11.04.2016 № 305 «Про організацію діяльності постійно діючих мобільних груп з контролю за станом дотримання поліцейськими службової дисципліни та законності, запобігання надзвичайних подій за їх участю» керівники ГУНП в областях зобов'язані організувати діяльність мобільних груп з метою перевірки службової діяльності підпорядкованих підрозділів, яким надано право безперешкодного цілодобового доступу до службових приміщень, у тому числі на використання фото-, відеозйомки.
Так, наказом ГУНП в Харківській області від 15.01.2019 № 51 «Про організацію роботи постійно діючої мобільної групи з контролю за дотриманням стану дисципліни та законності в підрозділах ГУНП в Харківській області» створено та організовано діяльність мобільної групи, визначено повноваження щодо перевірки службової діяльності, серед яких і застосування фото-, відеозйомки з метою фіксування порушень службової діяльності.
Відповідно до припису від 03.05.2019 № 2722/119/01/12-2019 підполковник поліції ОСОБА_2 уповноважений здійснювати профілактику, виявляти та запобігати порушенням поліцейськими принципів роботи поліції, неналежного виконання ними своїх повноважень, режиму таємності, належного порядку в службових приміщеннях, сейфах, правил зберігання речових доказів та інше.
Згідно з графіком перевірок мобільною групою в складі працівників ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області підрозділів ГУНП в Харківській області з 11.10.2019 по 14.10.2019 підполковник поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції ОСОБА_3 12.10.2019 були задіяні у складі мобільної групи.
За результатами перевірки Дергачівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області 17.10.2019 складено доповідну записку, у якій зафіксовано, що 12.10.2019 на виконання вимог наказу ГУ НП в Харківській області від 15.01.2019 № 51 здійснено перевірку Дергачівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області, якою виявлено, що у замку дверей до кабінету заступника начальника ВП підполковника поліції ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 вставлений ключ та двері відчинені. Під час огляду кабінетів встановлено, що у кабінеті позивача знаходиться велика кількість кримінальних проваджень, які перебувають без нагляду.
В подальшому, наказом ГУ НП в Харківській області № 1773 від 22.10.2019 призначено службове розслідування стосовно поліцейських Дергачівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування відносно поліцейських Дергачівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області за інформацією, викладеною у доповідній записці від 17.10.2019 № 7155/119/12-2019.
Службовим розслідуванням встановлено, що факт залишення ключа у замку дверей до кабінетів заступника начальника ВП та позивача надав змогу безперешкодно потрапити до кабінетів, де перебували без нагляду кримінальні провадження. Встановлено, що у цей час у відділі перебував позивач.
Опитаний у ході службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що кримінальні провадження, які знаходились у нього в кабінеті, дійсно перебували за межами будь-якого металевого сховища, оскільки 11.10.2019 він витребував їх у слідчих підпорядкованого підрозділу для вивчення стану досудового розслідування, та 14.10.2019 були повернуті виконавцям.
Пояснень щодо залишення ключей у дверях службового кабінету позивач не надав.
Висновками службового розслідування підтверджено, викладену в доповідній записці від 17.10.2019, за допущення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п. 10 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 Розділу III Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 14.04.2016 № 296 вирішено оголосити позивачу сувору догану.
Стосовно суті допущеного позивачем дисциплінарного проступку, що фактично виявився у недотриманні правил організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування, колегія суддів зазначає наступне.
Наказом МВС України від 14.04.2016 № 296 затверджено Інструкцію з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України.
Зазначеною Інструкцією визначений єдиний порядок обліку, зберігання, видачі та інвентаризації кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України.
Так, відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції організація обліку, зберігання, видачі та інвентаризації кримінальних проваджень у Головному слідчому управлінні Національної поліції України покладається на начальників управлінь ГСУ, у головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві - на начальників слідчих управлінь ГУНП, а в управліннях, відділах, відділеннях поліції, відділах (відділеннях) спеціальної поліції ГУНП, у структурі яких діє орган досудового розслідування, - на начальників слідчих відділів, відділень.
Відповідальним за зберігання кримінальних проваджень, у яких здійснюється досудове розслідування, а також тих, досудове розслідування в яких зупинено, є слідчий, який безпосередньо здійснює досудове розслідування у цих кримінальних провадженнях. Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні групою слідчих відповідальною особою за зберігання кримінального провадження є слідчий, визначений старшим слідчої групи.
Згідно з п. 1 розд. 3 Інструкції кримінальні провадження, у яких здійснюється досудове розслідування, а також досудове розслідування в яких зупинено на підставі п.п. 1, 2, 2 1, 3 ч. 1 ст. 280 КПК України, зберігаються слідчими в сейфах або металевих ящиках, що мають запірні пристрої та пристрої для опечатування. Ключі від сейфа (металевого ящика) знаходяться безпосередньо в слідчого, а їх дублікати - у керівника органу досудового розслідування.
Отже, за кримінальні провадження, у яких здійснюється досудове розслідування, відповідальні слідчі та зберігаються вони саме слідчими в сейфах. До матеріалів кримінальних проваджень має право доступу тільки слідчий який здійснює досудове розслідування або його керівник.
Так, у ході службового розслідування встановлено та не заперечувалось позивачем, що кримінальні провадження, що знаходились у його робочому кабінеті за межам будь-якого металевого сховища, були витребувані у слідчих 11.10.2019 та повернуті лише 14.10.2019.
Крім того, під час проведення перевірки та здійснення відеозапису, у письмових пояснення позивач не заперечував факт залишення кабінету не зачиненим на замок.
Зазначені обставини також підтверджені відеозаписом, що проводився під час перевірки службової діяльності Дергачівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області мобільною групою, на цифрову нагрудну відеокамеру «CammPro» № 1113800127, та долучений до матеріалів службового розслідування.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції щодо доведеності факту порушення позивачем вимог Інструкції № 296, з огляду на зберігання кримінальних проваджень поза межами сейфів слідчих у період з 11.10.2019 до 14.10.2019, та залишення службового кабінету не зачиненим, чим порушено п. 10 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині неналежного зберігання службового майна.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності оскаржуваного наказу від 26.11.2019 № 1168 в частині оголошення суворої догани ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в діях позивача ознак порушення п. 10 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, у зв'язку з тим, що відповідне майно не передавалось останньому на зберігання відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» колегія суддів не приймає, оскільки листом начальника Дергачівського відділу поліції повідомлено, що за результатами річної інвентаризації у службовому кабінеті заступника начальника СВ Дергачівського відділу поліції майора поліції ОСОБА_1 станом на 01.11.2019 знаходилося наступне службове майно: стіл аудиторний -1 шт. (інв. № 11130130682); БФП (багатофункціональний пристрій) А4 ч/б Сапоп і-8Е№У8 МБ 30140- 1 шт. (інв. № 1130132793); шафа металева - 1 шт. (інв. № 1130130768/2), що також підтверджено зазначеним вище відеозаписом.
Посилання позивача в частині не повного дослідження обставин залишення ключа в замку вхідної двері кабінету, не підтвердження таких обставин поясненнями від 05.11.2019 та не з'ясування членами дисциплінарної комісії жодним чином не впливають на встановлені судовим розглядом порушення позивачем п. 10 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 Розділу III Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 14.04.2016 № 296, що у тому числі виявилось у залишенні відчиненою двері службового кабінету незалежно від наявності/відсутності ключа у замковій щілини.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо недопустимості у якості доказу відеозапису з нагрудної камери «CammPro» № 1113800127 колегія суддів звертає увагу, що мобільна група, якою проведено перевірку Дергачівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області, діяла на підставі наказу Національної поліції України від 11.04.2016 № 305 «Про організацію діяльності постійно діючих мобільних груп з контролю за станом дотримання поліцейськими службової дисципліни та законності, запобігання надзвичайних подій за їх участю».
Відповідно до зазначеного наказу № 305 мобільним групам з метою перевірки службової діяльності підпорядкованих підрозділів надано право безперешкодного цілодобового доступу до службових приміщень, у тому числі на використання фото-, відеозйомки.
Аналогічні повноваження надані мобільній групі також наказом ГУНП в Харківській області від 15.01.2019 № 51 «Про організацію роботи постійно діючої мобільної групи з контролю за дотриманням стану дисципліни та законності в підрозділах ГУНП в Харківській області».
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судове рішення, зводяться до переоцінки належним чином проаналізованих судом першої інстанції доказів та не дають підстав вважати висновки суду помилковими, а застосування норм матеріального та процесуального права неправильним.
Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 по справі № 520/14215/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді І.С. Чалий Г.Є. Бершов
Постанова складена в повному обсязі 18.02.21.