про відмову у відкритті апеляційного провадження
18 лютого 2021 року справа №200/11324/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Геращенка І.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., розглянув апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДОНРИБКОМБІНАТ» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2020 року у справі № 200/11324/19-а (головуючий І інстанції Ушенко С.В.) за позовом Приватного акціонерного товариство «ДОНРИБКОМБІНАТ» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла окремо від справи надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «ДОНРИБКОМБІНАТ» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2020 року (а.с. 162-167).
Ухвалою судді-доповідача Першого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2021 року апеляційну скаргу апелянта залишено без руху; встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до апеляційного суду належних доказів які підтверджують поважність пропуску апелянтом процесуального строку. Також, вказаною ухвалою апеляційний суд витребував матеріали даної справи у суду першої інстанції (а.с. 169).
10 лютого 2021 року на виконання вимог ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2021 року від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій зазначено, що апелянт про існування ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2020 року дізнався з тексту ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року яку отримав 26 січня 2021 року. Також посилається на право доступу до правосуддя та дії карантину (а.с. 172-173).
15 лютого 2021 на адресу апеляційного суду надійшла витребувана справа № 200/11324/19-а, в якій міститься рекомендоване поштове повідомлення, яке спростовує довід стосовно неотримання апелянтом оскаржуваної ухвали. З вказаного повідомлення вбачається, що ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2020 року апелянт отримав 20 жовтня 2020 року (а.с. 161).
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини (далі - «ЄСПЛ»).
Відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Мельник проти України»).
Керуючись практикою ЄСПЛ, апеляційний суд виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі». У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Також у рішенні ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» (пункти 22-23) зазначив, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (Melnyk v. Ukraine, № 23436/03).
Тобто, інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Підстави пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
Зазначена правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 09.11.2020 року у справі № 420/1813/19.
Щодо доводів апелянта про поновлення процесуальних строків під час дії карантину, колегія суддів зазначає наступне.
З березня 2020 року чинним був пункт 3 розділу «Прикінцеві положення» КАС України наступного змісту:
«3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).».
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX (далі - Закон № 731-IX), який набрав чинності 17 липня 2020 року, пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України викладено в такій редакції:
«3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Враховуючи вищенаведені норми п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 18.06.2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», продовження процесуальних строків, встановлених пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», закінчилося 6 серпня 2020 року.
Проте, як вже зазначалось, оскаржувана ухвала судом першої інстанції ухвалена 8 жовтня 2020 року.
Отже, скаржником не надано суду доказів неможливості учинення конкретної процесуальної дії, які були б обумовлені карантинними обмеженнями. Тобто, апелянтом належними доказами не доведено, яким чином дія карантину вплинула на порушення скаржником строку звернення з апеляційною скаргою до суду.
Враховуючи викладене та проаналізувавши причини пропуску строку апеляційного оскарження ухвали суду, на які посилається апелянт, суддя-доповідач дійшов висновку про визнання зазначених причин неповажними, оскільки матеріалами справи підтверджується, що 20 жовтня 2020 року апелянт отримав ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2020 року. Інших поважних причин пропуску процесуального строку апелянтом не наведено.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, враховуючи вимоги п.4 ч.1 ст. 299 КАС України, суд дійшов висновку відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі.
Керуючись ст. 298, п. 4 ч.1 299, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДОНРИБКОМБІНАТ» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2020 року у справі № 200/11324/19-а.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Повний текст ухвали складений та підписаний 18 лютого 2021 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя-доповідач: І.В. Геращенко
Судді: Е.Г. Казначеєв
Г.М. Міронова